Податковий адвокат
Полулітературная замальовка від першої особи
Мені сказали, що крім нього не допоможе ніхто. Що якщо він не захоче або не зможе, значить, справа - пропаща. Що потрапити до нього ніяк не можна, тому що по-перше, по-друге і, головне - по-третє. Що ті, хто все-таки потрапили, не пошкодували. Що я теж не пошкодую, але просто не потраплю, бо неможливо.
Я - потрапив. Я взагалі везунчик. Протягом пари днів я всього добився і вже точно знав: прийме. І ось - нарешті:
- Ну-с, розповідайте.
Я почав розповідати.
- Парубок, Ви мене не зрозуміли. Розповідайте, яка сума.
-?
- Ну скільки Вам загрожує?
-??
- Ви ж навіщось прийшли. Або мені покликати наступного, поки Ви мислите ...
- 30 тисяч.
- Ви не закінчили.
- 30 тисяч гривень.
-???
- Для мене це багато.
- Так? І через це Ви до мене ... Ну ладно. Значить, літак відлітає на годину. У 1:00.
- Куди відлітає? У годину дня чи ночі?
- Туди, куди Вам треба. А день чи ніч - ролі не грає. Важливо, що рівно в одну годину.
Я почав щось міркувати.
- А не можна домовитися на половину? У сенсі на половину першого ...
- Молода людина, це - розклад. Все розписано і нічого міняти ніхто не вправі. Навіть я. До речі, я цим літаком не лікую. Я - окремо. Якщо Ви не заперечуєте, звичайно.
Я вже все зрозумів і став нахабно торгуватися.
- А літак - наш або в ес-ка ...
- Ніяких "ес-ка ..."! "Боїнг". Нормальний американський "Боїнг".
- А наш?
- А наші літаки, молода людина, туди - не літають.
- Але я не зможу, якщо в "Боїнгу".
Він підвівся.
- Значить, ми даремно витратили час.
- Ні, Ви не так зрозуміли. Я ж в принципі не проти польоту. Мені просто на "Боїнг" не вистачає часу, вже терміново треба вирішувати.
- Ах, так Вам не підходить авіакомпанія? Добре, це можна виправити. Можна летіти "Авіалініями України". Але тоді рейс пізніше - в п'ять нуль п'ять.
- У сімнадцять нуль п'ять?
- Ну що Ви. Там же не рекетири. У п'ять нуль п'ять. І я - на окремому літаку в стільки ж.
- Разом, виходить, треба летіти в десять десять? А якщо російським "Аерофлотом", то в нуль вісімнадцять? У сенсі - два рази на нуль вісімнадцять, тобто в нуль тридцять шість?
Тепер вже задумався він.
- Так, можна й так. Але щоб звідси ні вилетіло, туди прилетить все одно "Боїнг" ...
Тільки зараз я зрозумів все остаточно.
Через хвилину, коли все вже було зроблено, ми розлучилися, задоволені один одним.
Назавтра він подзвонив.
- Все в порядку. Літак сьогодні приземлився.
Я ще не прокинувся:
- Який літак? Коли?
- "Боїнг". Рівно о 1:00. Так що все добре.
- У годину дня?
- Та яка Вам різниця? Ну дня, дня.
І хоча було тільки одинадцять ранку, я не став питати, як сьогодні в годину дня літак міг приземлитися. Тому що я не просто везучий. Я ще й дуже кмітливий.
Олександр Кірш