Лижі на асфальті, 11 січня 2006

Замість епіграфа: За досягнутою угодою Росія продаватиме Україні газ по $ 230, а Україна буде купувати його у Росії за $ 95. Коли про це дізналися в Ізраїлі - Шарона схопив удар.

Ця газова історія - ну принадність ж. Ось цей, як його, хлопчик-мізинчик в чоботях, ВВП всіх часів і народів, спочатку налякав, потім сильно налякав, потім вентилі в телевізорі показав, потім закрутив в натурі ... Ну що, малятко, страшно? ..

А потім прилетіла добра фея на прізвисько "РосУкрЕнерго" і собі в прямий збиток все розсмоктала.

Тобто, абсолютно всі засмоктала, як пилосос: і наш "Нафтогаз", і наші середньоазіатські контракти, і наш прибутковий реекспорт, і прем'єра, і Кабмін. І Президента нашого.

Ну, Віктор Андрійович, правда, не помітив втрати бійця. Себе, тобто, втрати. Він у цей час з почуттям заслуженого відпочинку відтягувався по повній різдвяній програмі: подорожував по резиденцій, різав по дереву, слухав колядки, співав у монастирі, тинятися груші і, главно справу, зосереджено й поглиблено пишався "блискучої" газової перемогою ввіреній йому України, таки просрали Кремлю чергову Цусіму.

Все тут з мізками набакир намагалися вирахувати, що за "коктейль Могилевича" ми будемо мати від поімевшей нас кремлівської комерційної структури, якось раптом виникла нашим благодійником в міждержавних переговорах, які тут же перестали такими за статусом бути. А Президент наш різав тарілки - і пишався.

Нє, це не зовсім те, чого він хотів, сподіваючись з Путіним на лижах кататися і в повній впевненості запевняючи підлеглих ще в грудні, що Путін до нього приїде і з газом все буде тіп-топ. Однак ...

Нє, ну чого. Якось в подібній ситуації одна розумна, але душевна дівчинка, перша в свій час проізнесшему "месія", зронила: "блаженний". А воно не приліпилося якось. А якщо "малохольний" спробувати? А "юродивий"? Божий чоловік, коротше. Щоб не сказати "ушлепок".

Взагалі, ця зашкалює неадекватність має й інші діагнози. Що-небудь з Достоєвського, наприклад.

Це треба зовсім нюх втратити, щоб у політико-економічному шумі-гаморі, яким супроводжувалося очікування "газового питання" в парламенті з його розширеними реформою повноваженнями, не тільки своєю спиною до нього, до парламенту, розвернутися, але і дупи головних героїв "цусімської битви "-" нафтогазового "Івченко та мінпаливному Плачкова - за собою в Казахстан на гульку потягти! Ну так, там же Путін, а тут і ми. З лижами. На асфальті.

Довелося прем'єру Єханурову одному віддуватися. Він отдулся, прямо скажемо, хреново. Які тільки були підозри - все підтвердив. Тобто, або не відали, чого творили, або відали, та вголос сказати не можна.

Чого ціна транзиту намальована на п'ять років, а ціна газу по $ 95 від "РусУкрЕнерго" тільки на одне півріччя? А що буде далі?

А в чому компроміс для України, якщо Росія хотіла по $ 230 і отримала по $ 230?

І в чому насправді сенс маніпуляцій посередницького "РосУкрЕнерго", який монополізує всі постачання газу в Україну?

І яким чином Україна, як би намагаючись послабити енергозалежність від Росії, опинилася в пастці офшорної комерційної структури, довіривши їй свою економіку і національну безпеку?

А як наш державний "Нафтогаз" з цим каламутним "РосУкрЕнерго" збирається СП створювати, на яких законних підставах, які такі "інші активи" вносити? "Газпром", схоже, впевнений, що вже підібрався до нашої газотранспортної системи?

А немає відповідей. Як не було. Ну, міжурядову угоду Єхануров планує укласти. Щоб, так би мовити, знизити комерційні ризики. Ага. Вони там, у Москві, прям вже зачекалися, у них іншої мети немає, як зробити нам добре і надійно.

Зате з'ясувалося, що Єханурова, як і всю президентську владу, "РосУкрЕнерго", його походження, батьки-засновники, а також зіц-голови взагалі не цікавлять. Як би.

Угу. Чесні люди з руками, які (о, Господи!) - Підсумовують державну угоду з сумнівною приватною структурою, що забезпечує корупційні схеми в інтересах кремлівсько-газпромівської влади виключно заради національних інтересів України.

А хто там з української сторони в цій конторі з тінню Сєви Могилевича - ну не знає Єхануров. І Президент не знає. Може, навіть і все ющенківські бізнес-друзі на чолі з Третьяковим теж не знають.

А Турчинова, який хотів знати і сильно Ворушило в кріслі глави СБУ на цю тему - тю-тю.

А колишнього "нафтогазового" Бойко, який тепер сильно мудрує, за жопу взяти не дали.

А заст. глави "Нафтогазу" Вороніна, якого Юля звільнила, в це крісло знову посадили.

А Фірташа, місцевого представника міжнародного Могилевича, в кабінет до Ющенка ввели. І, між іншим, історію, як Фірташ зеленими тисячами оплачував чартер з ющенківської родичами з Америки на інавгурацію Президента, зам'яли ...

Хай живе рятівник наш "РосУкрЕнерго".

Головне - тепло в осіли. Попереду ж вибори. Окрім іншого.

Було б дивно, якщо б ющенківська влада керувалася цим мотивом, а антиющенківська опозиція немає.

Було б дивно, якби Юля, отримавши разом з Турчиновим такий нахабний антидержавний виклик від Ющенка у вигляді того самого "РосУкрЕнерго", оприлюднена тема якого прискорила падіння її уряду, відмовила собі в задоволенні докласти голоси своєї фракції до відставки уряду Ющенка-Єханурова.

Яке, між тим, нікуди не дінеться до виборів, просто буде з стусаном в дупу тягнути далі свою лямку.

Здогадуючись, очевидно, що фейс парламент начистив саме Президенту.

Який нічого такого не очікував. І по гарячці з Казахстану домовився від "неконституційно" до думки про розпуск парламенту. Малохольний.

Ну, останню думку прес-служба через півгодини скасувала. І на тому спасибі, що хтось про Конституцію згадав, яку гарант її жодного разу не читав: не може Віктор наш Андрійович уже цієї вічної кучминій мрією скористатися - терміни вийшли.

І можна скільки завгодно крити Литвина, можна відшукувати скільки завгодно прихованих і явних його інтересів, але реально парламент нагадав Президенту з друзямі: реформа - в дії, владою доведеться ділитися. Або воювати.

А нанайці, так необачно сторгуватися з Морозом на реформу, не готові ні до того, ні до іншого.

Оскільки "екстрено" і істерично зажадавши ввести пряме президентське правління до парламентських виборів, розписалися лише в одному: вони таки переконані, що на Конституцію Ющенко вирішив не руку.

І особливо пікантні усілякі заявила, що основна причина відставки уряду Єханурова - "помста Кремля за принциповість відстоювання українських інтересів у газовому питанні". Це в чому ж полягає принциповість уряду, який здав Україну з потрохами не просто Кремлю, а конторі "Роги і копита" із статутним фондом аж у 37 тис. доларів? "Уряд України повинно було звертатися до суду в Стокгольмі, оскільки договір з Росією встановлював ціну $ 50 за тисячу кубометрів газу до 2009 року", - заявив колишній штатівський посол Міллер, який назвав угоду з Росією по газу "великою помилкою Віктора Ющенка".

А вона не просто велика - вона катастрофічна. Дивно, що таким істинним, чи не ура-патріотам, як колишній перший заст. міністра закордонних справ Олександр Чалий ("дрімучий" по скаженому визначенню Черномирдіна - за антіееповскую позицію, що є вища нагорода українському державнику), ніяк не вдається пробитися до мізків наших можновладцев з цією ясною думкою, підкріпленої досвідом, професіоналізмом і відповідною аргументацією ( http:/ / obozrevatel.com/news/2005/12/27/75238.htm ).

Ой, і не треба про те, що парламент послабив позицію української влади надалі переговорному процесі з Росією. Слава Богу, якщо більше нічого це капітулянтського уряд здати не встигне ... відіграватися ситуацію назад воно ж зовсім не збирається, а?

Бідний Єхануров щось там сказав про репутацію, яка важливіше, ніж конкретні поточні результати? Ет-то точно!

"РосУкрЕнерго" і є ціна нашої репутації. Блискучою, мабуть, по думки Президента нашого Віктора Андрійовича. Ну.

"Стою на асфальті я, в лижі взутий ..."