Непорядки у тендерній наметі

Непорядки у тендерній наметі

26 червня 2007 почалася наметова блокада активістами Всеукраїнського об'єднання "Молодь - надія України" Тендерної палати України. Вимагали вони від народних депутатів V скликання: Раїси Богатирьової (фракція "Партії регіонів"), Ксенії Ляпіної (фракція "Наша Україна"), Людмили Кириченко (фракція "Партії регіонів"), Миколи Одайника (фракція "Наша Україна"), Олександра Ткаченка (фракція КПУ) та Сергія Осики (фракція БЮТ), - керівників ТПУ, "повернути мільярди, награбовані у держави при держзакупівлях".

21 червня заступник глави Секретаріату Президента Віктор Бондар заявив: "... склалася ситуація, коли громадська організація - Тендерна палата України - контролює замість держави весь процес закупівель". Як говориться, гирька до підлозі дійшла.

Згідно з чинним законодавством, до складу міжвідомчої комісії з питань державних закупівель входить 11 осіб (3 представника Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності, 3 - від Тендерної палати і по одному - від Рахункової палати, ДержКРУ, Держказначейства, Мінекономіки та АМКУ).

Відео дня

Тендерну палату України останнім часом лаяли не тільки підприємства і відомства, які страждали від недоліків системи держзакупівель, а й президент, прем'єр, перший віце-прем'єр і інші високопосадовці.

Хоча жоден документ, прийнятий розпущеної Радою, Ющенко не підпише, цей все ж гідний розгляду - раптом візьме наступна? Отже, треба б одночасно задовольнити дві сторони - і учасників тендерних процедур, та ініціаторів торгів. Це було зроблено в "найкращих" традиціях українського парламентаризму. Оприлюднили, розглянули і проголосували в один день.

Як все починалося

Про суть та історії виникнення Тендерної палати України кореспонденту "Обозревателя" розповів екс-міністр економіки України Сергій Терьохін:

"В останні дні до" Помаранчевої революції "ВР ухвалила зміни до Закону про держзакупівлі. Згідно з цим законом виник якийсь дивний орган регулювання правових відносин - Тендерна палата України. Наскільки мені відомо, за непрямими свідченнями, цей закон був досить грошово вмотивованим.

Що було зроблено? Державний контроль над справедливістю цін закуповуваних товарів або послуг був підмінений контролем приватної компанії, яка називалася Тендерною палатою, називаючись при цьому "громадською організацією. Але коли в громадській організації рішення приймається більшістю голосів, - ця громадська організація є приватною компанією, невже не зрозуміло? А в 2005-му році в Міністерстві економіки я підписував, будучи міністром, проект, з яким Мінекономіки звернулося до Верховної Ради - прибрати цю Тендерну палату відповідно до Конституції України.

Адже, відповідно до Конституції, єдиним органом державного контролю за використанням коштів бюджету є Рахункова палата. Відповідно і з Основним Законом, від імені уряду діє Контрольно-ревізійне управління Міністерства фінансів, якщо закупівлі здійснюються за рахунок бюджетних коштів. Ми попросили ВР колишнього скликання не приватизувати державні закупівлі.

На жаль, ВР прийняла закон, і доповідач Цушко, сьогоднішній міністр МВС розповів, що ті наші пропозиції так і не будуть прийняті. І ось був прийнятий закон, за яким існує дивна, приватна організація - ТПУ. Над цією організацією існує дивний контроль у вигляді наглядової ради. Його очолює член фракції комуністів, колишній спікер парламенту Ткаченко, до якого входять такі дивовижні особистості, як Богатирьова, Ляпіна ....

Був цей закон прийнятий. Після цього, на жаль, уряд Єханурова дало Президенту Ющенко позитивну оцінку цього закону, і він був підписаний. У результаті для того, щоб школа закупила зошита чи ручки, їй небхідно купити доступ до якоїсь електронній сторінці Тендерної палати. Встати в чергу на цей сайт.

Це дуже цікаво, коли держзакупівлі робляться через приватний сайт приватної організації. І для покупки небудь оснащення українських танків небхідно піти до цієї приватної організації, відкрити тендер на ці гармати, кулемети і т.д., і після цього тільки, можливо, їх купити.

Коли мене 20 років тому в Університеті ім. Т Г Шевченка вчили на міжнародному факультеті економіці, підкреслювали, що найголовніша проблема в держзакупівлі - корупція. Приводили в приклад той же Локхід, який десь там обмішулітся, розповідали про неправильні аудиторських компаніях, різних скандалах через корумпованість держчиновників різних країн.

До чого я це веду? Закон (зміни до Закону про держзакупівлі - прим. Ред.), Який зараз існує - це приватна лавочка. На жаль, мені здається, в цій приватній лавці взяли участь не тільки ті, хто сидять зараз в Кабміні, але і деякі люди з опозиції. Що треба робити? Приймати проект Закону, який подав Янукович, дурниця повна, перегин в інший бік.

По ньому Тендерна палата як приватна лавочка політиків для бізнсменов залишається, а з іншого боку, коли закупівля йде з боку бюджетних організацій, то, мовляв, і тендерів проводити не треба. Тут якраз найбільші можливості для корупції. Свого часу було відкрито безліч кримінальних справ, серед них - скандал із закупівлями хоми і пайків в МВС, будівництвом житла для офіцерів в МО, закупівля неякісного інсуліну в п'ять разів дорожче аптечних цін Мінздравом.

Так от, пан Янукович і пан Азаров, який завізував цей проект змін до Закону про держзакупівлі, замість того, щоб прибрати цю дивну Тендерну палату, вирішили, що нехай вона буде, але тільки не для бюджетних закупівель. Нехай держпідприємства не платять ТП хабара - все одно грошей немає. А ось бізнесмени як і раніше будуть давати хабарі. "

Що нового

По-перше, Тендерну палату позбавили частини повноважень. По-друге, її позиції ослаблені в Міжвідомчій комісії з питань держзакупівель, де до цих пір було по три представника від ТПУ та нардепів, тепер же Тендерну палату і ВР в цьому колегіальному органі представляють лише по дві особи, а зате до Комісії ввели двох представників пана Азарова: з Мінфіну і ДПАУ.

Також у новій редакції закону Тендерну палату позбавили права розробляти методичні матеріали щодо організації та проведення торгів, методики визначення суми збитків у разі недотримання замовниками вимог законодавства при закупівлях, вимагати від учасників торгів інформацію та документи щодо стану виконання договорів про закупівлю на будь-якій стадії виконання. Крім того, більшість з перерахованих функцій тепер передані саме Комісії.

Проте експерти вважають, що таке перетягування повноважень навряд чи заспокоїть учасників ринку держзакупівель і вирішить існуючі проблеми. Адже сама система залишилася незмінною, а проблеми, які існують в ній, піддали лише косметичного ремонту.

Підремонтувати рейдерство

Наприклад, залишається можливість "рейдерства навпаки". За існуючої редакції документа учасники торгів або хто-небудь інший мають право подати до суду позов на оскарження дій замовника закупівель, якщо той порушив закон.

Причому з моменту відкриття судової справи і до рішення її по суті закон вимагає припинення торгів і будь-яких казначейських виплат по них. Тобто торги припиняються, і може статися, що замовник роками не купить те, що йому необхідно, поки не завершиться суд.

У новій редакції закону ця норма зазнала деяких змін: з формулювання прибрали слова, що скаржитися може "будь-яке інше обличчя". Тепер це можуть робити тільки учасники торгів і Тендерна палата. Але завадить це тендерному рейдерству? Ні, варто лише зареєструватися в якості учасника торгів.

Так, це їм коштуватиме дорожче. Значить, дорожче буде і вся стара схема.

фото GettyImages

А так все залишиться колишнім. Хочете прискорити процес отримання замовлення - платіть. Або Європейському консалтинговому агентству, або тендерному рейдеру, щоб відкликав скаргу.

Звичайно, хабарі будуть даватися не з власної кишені. І подорожчання умов участі цих рейдерів буде відповідно здорожувати вартість закупівлі. Так як і раніше йдуть справи столичні. А на місцях?

На даний момент Тендерна палата заворушилася і почала переговори з Асоціацією міст, щоб налагодити контакти з метою відкриття регіональних офісів, яке передбачалося ще старим законом.

Монополія на інформацію

А ось інша проблема - монополія однієї компанії на публікацію оголошень про торги в Інтернеті - так і залишається за ТПУ.

Власник єдиної в Україні інформаційної системи zakupivli.com, в якій дозволено публікувати оголошення торгів за держкошти ТОВ "Європейське консалтингове агентство", відмовився публікувати оголошення Антимонопольного комітету України про тендер на створення альтернативного сайту для розміщення оголошень про держзакупівлі. Тобто єдина компанія, яка надає в Україні подібні послуги, фактично заборонила державі створювати для себе конкурента.

23 квітня 2007 Кабінет Міністрів України видав постанову "Про створення веб-порталу з питань державних закупівель", згідно з яким АМКУ повинен створити таку інформаційну систему. АМКУ звернувся до ТОВ "Європейське консалтингове агентство", сьогодні є власником єдиною електронної системи, де повинна розміщуватися інформація про проведення торгів. Але агентство відмовило АМКУ в розміщенні інформації про закупівлю робіт зі створення веб-порталу, внаслідок чого АМКУ порушив справу про зловживання ТОВ "Європейське консалтингове агентство" монопольним становищем.

"Європейське консалтингове агентство" стало монополістом з надання послуг публікації оголошень про державні тендери, виготовлення тендерної документації через те, що, по-перше, його інформаційна система zakupivli.com є єдиною в Україні, яка отримала всі необхідні свідоцтва про відповідність вимогам законодавства . А по-друге, агентство є власником авторських прав на форми для тендерної документації, про що і попереджає на своєму порталі.

ТПУ закон не писаний

У той же час закон про державні закупівлі зобов'язує учасників торгів публікувати оголошення відразу в трьох місцях: на спеціалізованому веб-порталі, в бюлетені Тендерної палати та ще в одному спеціалізованому виданні. Тендерна ж палата також на виконання Закону відмовляється розміщувати в своєму бюлетені оголошення (де вони вже друкуються безкоштовно), що не були опубліковані на сайті zakupivli.com.

У прийнятих у вівторок змінах ця норма виключена, але в законі залишається пункт, за яким неоприлюднення оголошення в спеціальній системі Інтернет є підставою для відміни торгів. Тому насправді мало що змінилося.

Ще один казус - для державних підприємств і установ існує черга на розміщення інформації (оголошень) на сайті.

Тут все так само - в черзі близько двох місяців, поки оголошення опублікують. Або ж висновок з ЄКА контракт на додаткові послуги вартістю 30 тис. грн. на рік, і тоді всі оголошення з'являються на сайті найближчим часом ".

А нібито існуючий альтернативний портал для оголошень Тендерної палати www.torgi.net.ua на сьогоднішній день - не працює.

Так що давати оголошення про торги на ньому поки ще не можна.

5 червня АМКУ вже оштрафував ЄКА за ненадання пояснень, у тому числі щодо розміру та обгрунтування плати за тендерну документацію. Наприклад, на сайті www.zakupivli.com більшість розділів, де можна почитати оголошення, знайти довідкову або статистичну інформацію і взагалі зразки продуктів агентства, є платною послугою, але наведено два контактних телефону "Європейського консалтингового агентства": 281-08-57 та 281-08-37. Перший або зайнятий, або не відповідає. За другим повідомляють номер платної телефонної довідки 8 9003058900, де автовідповідач повідомляє, що вартість однієї хвилини розмови становить 10 грн., Якщо абонента це не влаштовує, він може зателефонувати за номером 281-08-37 (тобто туди, де переадресовують на цю ж платну довідку).

Отже, в результаті маємо накручування вартості контрактів за рахунок чого, власне, і живе Тендерна палата. Враховані інтереси великого бізнесу, але не середнього чи тим більше малого. Як і раніше чиновники в тендерних комітетах своїх відомств в закритому режимі вирішують, хто виграє конкурс. Інформація про торги закрита для громадськості.

"Обозреватель" продовжує відстежувати ситуацію в Тендерній палаті. Слідкуйте за публікаціями на нашому сайті

Антон ЄФРЕМОВ, спеціально для "ОГЛЯДАЧА"