Відео дня
Коли бидло береться міркувати - все пропало
Як згадував Черчилль в мемуарах, напередодні народження колабораціоністською Франції зі столицею у Віші тільки ОДНА ЛЮДИНА протистояв вермахту і Гітлеру, а саме - ПОЛКОВНИК де Голль. Вся інша верхівка - генералітет і міністри - насолоджувалася на очах Черчілля принадами провінційної французької кухні, не сильно страчуючи себе за ганебну відступ (за твердженням Черчілля, не тільки французька, але навіть чехословацька армія ще перевершували в той момент гітлерівські "полчища" і за кількістю танків , і за кількістю солдатів, і з вогневої потужності).
Дивлячись на останній балаган у Верховній Раді з так званим щорічним зверненням до народу та із так званим антиінфляційним пакетом, мимоволі запитаєш себе: і де ж ти, наш милий український де Голь? Вічний розбрат навколо повноважень Президента і прем'єр-міністра - це, безумовно, тільки привід для засвічення внутрімайдановского конфлікту. Справжня причина конфлікту - це ренесанс кучмізму, який не сьогодні, так завтра може стати фактом: тут і другий Кабмін на Банковій на чолі з головою Секретаріату Балогою; тут і тотальне розкрадання надр усілякими "Ванька Інтернешел"; тут і кришування владними та силовими структурами так званих газових посередників (насправді це, звичайно, ніякі не посередники: це всього-навсього газпромівські афілійовані структури); і ступор зі зміною генпрокурора; тут і мрії про подальші зміни на користь Президента Конституції за допомогою всенародного референдуму "за ініціативою знизу".
Так, як говорив великий Троцький, революція завжди народжує контрреволюцію. Ну, що ж, будемо вважати, що контрреволюція триває: ви подивіться, як акуратно розфасовані колишні стовпи кучмізму по 80 відсотків виборчих списків до Київради. Виходить, що кияни, які відстояли втемну на засніженому Майдані, тепер точно так само - втемну - змушені будуть голосувати за тих казнокрадів, проти яких боролися в грудні 2004-го?! Так чому, питається, Президенту, вже зібрав під своє крило фахівців під егідою якогось Конституційної Ради, взяти і не зупинити цю вакханалію? Наприклад, прийняти як першочерговий нормальний Закон про Київ замість того хитрого законішкі про столицю, який свого часу Сан Санич Омельченко проштовхнув ПІД СЕБЕ через Верховну Раду за допомогою роздачі пари партійних офісів на кожну впливову парламентську фракцію? Чому не повернутися в столиці до мажоритарної системи виборів, причому обмеживши число депутатів Київради осудним числом, наприклад, по п'ять депутатів на район? У результаті на Хрещатику засідатимуть відомі і відповідальні люди, а не господарі будівництв-висоток, причому бажано обирати в депутати місцевих рад досвідчених господарників (а то після огульного підняття зарплати двірників до двох тисяч гривень цієї зими під час ожеледиці по центру Києва взагалі не можна було пройти без падіння: "нові" двірники, видать вихідці з вчителів і лікарів, взагалі не брали в руки кайло)?!
Так, можновладці, можливо, просто ХОЧЕТЬСЯ замість наведення порядку в столиці - взяти і подати до Верховної Ради як першочерговий проект Закону про відродження козаків, просто хочеться займатися проблемами Євро-2012 замість подолання СНІДу та туберкульозу (подивіться, скільки кожної з цих проблем приділено місця у щорічному зверненні Президента). Невже правий був Ларошфуко: "Страстям притаманні така несправедливість і таке корисливість, що довіряти їм небезпечно і слід їх остерігатися навіть тоді, коли вони здаються цілком розумними"?