Бордель на Липках, 4 лютого 2009

У дивовижний час ми живемо! Прочитаєш стрічку новин і створюється враження, що на вулицях Банковій та Грушевського розташовані не головні державні установи країни, а в кращому випадку притулки для божевільних.

Чому?

Та тому що будь-яка розсудлива людина розуміє, що у важкі, а особливо кризові часи, загальне благо народу і держави набагато важливіше, ніж особисті амбіції і комплекси горе-політиків. Тому що в той момент, коли країна невідворотно котиться до краю фінансової прірви, тільки божевільні можуть вести себе так, як ведуть себе наш Президент, прем'єр, міністри і депутати. Взаємні образи і звинувачення один одного у всіх смертних гріхах, порожня балаканина, популізм і повна бездіяльність - ось їх улюблені розваги.

А ще, ну, дуже люблять наші пацієнти одну чудову гру. Спочатку створять за своїм недоумкуватість і жадібності чергову "грандіозну" проблему. А потім на весь голос і на весь світ починають верещати, як їм вдалося з цією проблемою успішно впоратися. Останній приклад, "операція з порятунку Артека". Спочатку Юлія Володимирівна, складаючи проект бюджету на 2009 рік, чи то поскупилася, чи то просто призабули, що є такий табір, і грошей на нього не виділила. Президент поахал, посокрушалась, над тим, який поганий бюджет йому Юля на затвердження підсунула, та й підписав. Про "Артек" він при цьому теж не згадав. А ось тепер, коли смажений півень клюнув, і росіяни заявили, що "Артек" швидше куплять, ніж дадуть йому загнутися, заграла національна гордість у наших пацієнтів. Побігли наввипередки заявляти, да ми по 20 мільйонів від Секретаріату, Верховної Ради, Кабміну відірвемо, але "Артек" профінансуємо. Ось як воно, значить на себе-то у них грошики виділені, навіть із запасом, а ось про людей заздалегідь, не чекаючи голодних бунтів, потурбується - це вже за межею можливостей!

Другий приклад - це шаманські танці навколо Національного банку. Про це хіба що лінивий не писав. Ні, ну хіба можна запідозрити в наявності здорового розуму політика, який в самий розпал фінансової та економічної кризи шляхом різних політичних махінацій намагається скинути главу Нацбанку? Це вже, вибачте, не недоумством, а прямою зрадою національних інтересів тхне. Ні, ну дійсно, якщо вони не розуміють, що творять, значить, вони божевільні. Тоді їх усім скопом треба ізолювати в психушку, і тримати в ній довічно. Так і країні користь буде, і народ зітхне з полегшенням. Ну, а якщо ці, з дозволу сказати, політики, "слуги народні", все ж розуміють що роблять, але продовжують над країною знущатися, то тоді їм пряма дорога на нари. Тому що за законом відповідати за свої справи треба, а не просто язиком молоти.

Читач запитає, автор говорить, що у нас не головні державні установи країни, а в кращому випадку притулки для божевільних, а що ж тоді в гіршому? Тут я повинен з повною впевненістю заявити, що якщо на Банковій і Грушевського розташовані не психушки, то тоді - це найбільші в країні борделі!

Чому?

Подумаємо, в чому полягає проституція? Вона полягає в торгівлі власним (або чужим) тілом. Ну, а коли за гроші, преференції або посади торгують своєю думкою, переконанням, або того гірше, цілим народом, це що?

Це - політична проституція. Але якщо від першого різновиду проституції ще може бути якась користь, то від другої - нічого, крім розвалу і розрухи, в країні не передбачається.

Найбільш яскравий приклад такої політичної проституції ми всі маємо задоволення спостерігати в Кабміні Тимошенко. У цьому "борделі" склалася дивна ситуація. Міністр фінансів при кожному зручному випадку висловлює свою незгоду з економічною позицією прем'єра, але після роздумів, набивання собі ціни і чергового відплати від прем'єра, все-таки голосує так, як йому диктує Тимошенко. Тут, звичайно, ще питання, що Пинзенник отримує, після того як у черговий раз затнеться - батіг чи пряник? Якщо пряник, тоді з ним все зрозуміло (що за заклад у нас знаходиться в будівлі Кабміну, ми вже визначилися). Ну, а якщо батіг, то тоді чому ж він не піде у відставку, чи не грюкне голосно дверима, звинувативши прем'єра у всіх гріхах? Та тому, що за моїми висновками, належить цей шановний член Кабінету міністрів до того різновиду працівників політичного борделя, які заражені рідкісним різновидом політичного мазохізму. Тільки Пинзенник голос подасть, а Юля йому "Цить"! І цього достатньо, щоб міністр фінансів сопів і мовчав в трубочку, забувши про всі свої заперечення.

Читач скаже, це все слова, давайте факти! Ви хочете фактів? Як кажуть в одному південному місті, їх є у мене! Судіть самі.

Захотілося Тимошенко залучити як фінансового консультанта Кабміну компанію "Credit Suisse". Віктор Пинзеник заявив: "Не можуть бути радниками компанії, які мають бізнес-інтереси в Україні". Юля тут же заявляє присутнім на засіданні журналістам: "Далі засідання Кабміну піде в закритому режимі". Невідомо, що сказала Тимошенко Пинзенику після відходу журналістів, але факт залишається фактом: Пинзенник проголосував так, як хотілося Тимошенко. Наступний випадок стався під час підготовки проекту бюджету на 2009 рік. Пинзенник спробував заперечити проти бюджетного популізму Тимошенко. А вона йому ультиматум - пиши дорогою заяву про відставку. І що? Злякався міністр фінансів втратити своє тепленьке містечко, одразу забув про розбіжності і став слухняною дівчинкою.

Але скільки мотузочці НЕ витися, а кінець все одно буде. Ось і стало доходити до Пинзеника, що саме йому як міністру фінансів доведеться нести відповідальність за популістську і бездарну економічну діяльність Кабміну Тимошенко.

Протистояти Юлі або сказати народу правду, на це сміливості не вистачає. Значить, треба, як прийнято в борделі, плітку пустити. Зі пліткою адже як? Хто сказав - невідомо, головне, що всі знають.

Як наслідок, 27 листопада в багатьох ЗМІ з'явилося приписуване Пинзенику лист на ім'я глави уряду Юлії Тимошенко та членів Кабінету міністрів про масштаби кризи в Україні. І хоча прес-служба Міністерства фінансів поширила заяву про те, що подібного листа Пинзеник не писав, сам міністр на наступний же день після публікації раптово занедужав і пішов на лікарняний. Дуже зручно - я не я і плітка не моя. Так от чого не очікував міністр фінансів, так це того, що є у нас з вами ще один Юлею ображений, і за цей Президентом обласканий страждалець. От і сталося, що вже 30 січня екс-голова Державної митної служби, а нині заступник голови СБУ Валерій Хорошковський підтвердив справжність цього листа. "Я бачив цю записку і навіть обговорював її з міністром фінансів, - заявив Хорошковський в ефірі каналу" Інтер ". - Це реальний документ. І я не знаю, чому стільки галасу навколо його автентичності".

Цілком зрозуміло, що Пинзеник намагається всіма правдами і неправдами абстрагуватися від остаточно скомпрометувала себе Тимошенко. Цілком можливо, що побіжить він тепер до свого старого друга Ющенка. Але от у чому питання, а чи зможе Тимошенко та її парламентська більшість пережити розрив з Пинзеником?

Останнє позачергове засідання ВР, що минув 26 січня, наочно показало, що БЮТ, Блок Литвина і осколки НУ-НС, увійшли до нову парламентську більшість, не в змозі прийняти жодного законопроекту. Ось і доводиться Тимошенко в найкращих традиціях борделя купувати голоси полум'яних революціонерів Симоненко. Але навіть допомога фракції Компартії дозволяє їй набрати лише 227 голосів, при мінімально необхідних 226. І що найголовніше, 10 голосів з цих 227 контролює Пинзеник. Ці голоси належать десяти членам ПРП, який став депутатами за списком БЮТ.

Тимошенко чудово розуміє, що без десяти багнетів Пинзеника їй не втриматися. Значить треба терміново заспокоїти занервував міністра і зробити йому пропозицію, від якої він не зможе відмовитися. Благо, що поки Пинзеник на лікарняному, часу для цього предостатньо. Ну, а для початку заступник лідера фракції БЮТ Андрій Портнов заявив: "Нинішня парламентська коаліція не має наміру звільняти міністра фінансів Віктора Пинзеника". Але все ще залишається відкритим питання, а чи хоче сам Пинзеник залишатися з Тимошенко? Або він в черговий раз торгується, набиваючи собі ціну?

Ну, а що ж чекає нас з вами, дорогі мої співвітчизники, у разі, якщо цього разу завсідники і працівники нашого ПОЛІТИЧНОГО бордель зійдуться в ціні?

Виходячи з вищевикладеного, вже не здається фантастичним той варіант, що в разі відставки Пинзеника з посади міністра фінансів всі десять народних депутатів від ПРП відмовляться голосувати під указку Тимошенко. У цьому випадку, формально залишаючись членами фракції БЮТ, вони цілком можуть примкнути до осколків НУ-НС, які залишилися вірними Президенту. Тоді, навіть купивши підтримку фракції КПУ, Юлія Володимирівна не зможе зібрати під куполом ВР більше 217 голосів народних обранців. Враховуючи, що для прийняття рішення Верховною Радою необхідно щонайменше 226 голосів, стає зрозуміло, що відставка Пинзеника може спричинити за собою два варіанти розвитку подій:

1. Відбудеться переформатування ситуативної парламентської більшості. Будь-яка ініціатива БЮТ у ВР буде заблокована. ПР, домовившись з Президентом, почне компанію з відставки Тимошенко.

2. Тимошенко втратить підконтрольне їй більшість у ВР. Нова більшість не сформується. У цьому випадку Президент, скориставшись недієздатністю ВР, може призначити позачергові вибори (на чому наполягає ПР) або під приводом боротьби з економічною кризою введе пряме президентське правління.

Як кажуть, поживемо побачимо, але в будь-якому випадку ми зможемо спостерігати захоплююче видовище, а от що це - ДУРДОМ або ПУБЛІЧНИЙ ДІМ, вирішувати читачеві.

Довідка: Список вірних Пинзенику депутатів фракції БЮТ (всі - члени партії "Реформи і порядок"):

Соболєв Сергій Владиславович

Нардеп з 1990 р., партія "Демократичне відродження України". У 1997 став одним з творців ПРП. У 2002-2006 депутат від "Нашої України". 2000 р. - радник прем'єра Ющенка, представник Ющенка в Раді в 2005 р. З 2007 р. - депутат за списком БЮТ. Член комітету з питань правосуддя, голова Запорізької обласної організації ПРП.

Гринів Ігор Олексійович

Директор Національного інституту стратегічних досліджень. У 1997 разом з Пинзеником, Соболєвим, Філенко став одним з творців ПРП на базі фракції "Реформи". Один з політтехнологів Ющенка на виборах 2004 р., депутат від "Нашої України" в 2002-2006. У 2006 р. з Володимиром Бондаренко стояв за створенням "Блоку Кличка". З 2007 р. - депутат за списком БЮТ.

Філенко Володимир Пилипович Нардеп з 1990 р., ВР I скликання. З 1998 по 2002 - депутат від НДП, член парламентської фракції ПРП. У 1999 р. був заступником Пинзеника в партії. Був членом ради "Форуму національного порятунку", який боровся з режимом Кучми. З 2002 по 2006 нардеп від "Нашої України", один із "польових командирів" Майдану. У 2006 в Раду з ПОРА-ПРП не потрапив, на дострокових виборах у 2007 пройшов у Раду в складі БЮТ.

Член комітету з питань правосуддя.

Бондаренко Володимир Дмитрович Заступник голови ПРП, голова Київської міської парторганізації.

В 1986-1992 рр.. займав пости заступника, першого заступника і голови виконкому Ленінградського району Києва. До 1993 - заступник голови голови КМДА. Нардеп з 1996 р., і відразу в складі ПРП (фракції "Реформи і порядок", "Наша Україна"). У 2002-2004 керував штабами "Нашої України" і Ющенка. У 2006 в Раду не потрапив, пройшов до Київради в блоці "ПОРА-ПРП". Увійшов в жорстку опозицію до Черновецького. У 2007 пройшов у Раду в складі БЮТ.

Косів Михайло Васильович Починав як член "Народного Руху" (набрав 1989), в 2001 не зміг стати головою партії (замість нього обрали Геннадія Удовенка) і разом з Оленою Бондаренко та Тарасом Чорноволом вийшов з партії і вступив в ПРП. У 2001 став заступником голови партії Пинзеника. Нардеп з 1990 р.

Кондратюк Олена Костянтинівна Директор піар-агентства "Радник", що виступав в якості замовників роликів про Нострадамуса, в яких завуальовано популяризувалась Тимошенко. Дружина гендиректора ICTV Олександра Богуцького. Нардеп з 2007 р. за списком БЮТ. Член Комітету з питань свободи слова та інформації, голова підкомітету з питань реклами.

Семерак Остап Михайлович

З 1998 - зав. Секретаріату фракції Пинзеника "Реформи-Конгрес", з 2002 - зав. Секретаріату "Нашої України". З 2003 - голова виконкому ПРП. 2006-2007 - заступник голови Київської обласної адміністрації. Студент-активіст: був членом студентської братства Львівського Університету, засновник студентский братства Києво-Могилянської Академії. У 1990 г учасник студентського голодування на Майдані. Нардеп з 2007 р. за списком БЮТ.

Богдан Руслан Дмитрович Перший заступник директора ТОВ "Енерготорг" (оптова торгівля природним газом). Нардеп з 2007 р. Обирався разом з ПОРА-ПРП в 2006 р. Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Член ТСК з перевірки діяльності Нацбанку в період фінансової кризи. Під час повені на Західній Україні в серпні 2008-го перерахував на благодійний рахунок Кабміну 17 тис. грн., За що удостоївся похвали Тимошенко.

Трофименко Вадим Всеволодович Нардеп в 2002-2006 ("Наша Україна"), з 2007 - за списком БЮТ. Працював начальником відділу з випуску та обігу цінних паперів ТОВ "Арекс", Запоріжжя ". У ділових колах його ім'я пов'язують з ЗАТ "Англо-українська інвестиційна компанія" - офшорною фірмою, яка зареєстрована на Британських Віргінських островах і є найбільшим оператором ринку цінних паперів в Запорізькому регіоні.

Член комітету з боротьби з організованою злочинністю і корупцією.

Ягоферов Анатолій Миколайович

Керівник Луганського обласного осередку ПРП.

Народний депутат з 1990 р. Екс-мер Луганська (з 1998 по 2002 р., пішов через конфлікт з Кучмою). З 1987 р. - директор Луганського машинобудівного завод імені Пархоменка. У ПРП потрапив на виборах 2006 р., також керував Луганським обласним штабом ПОРА-ПРП.