УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Бюджет-2010 має дві серйозні проблеми ...

1,0 т.
Бюджет-2010 має дві серйозні проблеми ...

Найбільша стаття витрат бюджету - трансферти до Пенсійного фонду

Не минуло й чотирьох місяців 2010 року, як парламентом був прийнятий Державний бюджет на поточний рік. Про те, якої якості фінансовий документ отримали українці, в прес-центрі "Обозревателя" розповідала заступник директора Інституту економіки Міністерства економіки України Марина Шаповалова .

Пропонуємо вашій увазі вибрані фрагменти стенограми прес-конференції.

"Обозреватель": Яку оцінку за 12-бальною шкалою ви можете дати бюджету?

Марина Шаповалова : Саме прийняття бюджету - це 12 балів. Тому що подальше відсутність бюджету тільки посилило б усі проблеми, які існують в нашій економіці. Прийняття бюджету-2010 дає можливість для формування бюджету-2011 - це дуже важливо, тому що поточним роком життя не закінчується.

З точки зору якості бюджетного документа - балансуючи між усім спектором проблем, які накопичилися з початку року, технічно цей бюджет теж цілком прийнятний. Ви розумієте, чому його прийняття було затягнуто - важливі були результати переговорів про ціну на газ.

Дві основні проблеми бюджету. Перша проблема - бюджет дуже сильно перевантажений соціальними витратами, які займають дуже велику частку бюджетних витрат. Друга проблема бюджету цього року - ціна на газ. Її узгодження дозволяє збалансувати доходи і видатки НАК "Нафтогаз України".

Я не хочу сказати, що цей бюджет ідеальний. Думаю, що в Україні ще довго не буде можливості сформувати ідеальний бюджет - у всякому разі, протягом кількох найближчих років. Обидві ці проблеми прямо або опосередковано пов'язані з проблемами пенсійної реформи, яка має сприяти збалансованості Пенсійного фонду.

І проблеми розбалансованості Пенсійного фонду не варто політизувати, він не настільки розбалансований навіть за рахунок пільгових пенсій, щоб говорити про це як про основну причину, скільки за рахунок надходжень до ПФ від реального сектора економіки: бізнесу, в тому числі і від малого бізнесу. Коли чоловік щомісяця платить 250 гривень єдиного податку, а при виході на пенсію він тут же автоматично отримує 700-900 гривень виникнення дисбалансу цілком логічно. Помножте цю різницю на кількість людей, які отримуватимуть по пенсії за існуючою солідарною однорівневої пенсійній системі, і ви побачите, наскільки великі негативні баланси між доходами і видатками Пенсійного фонду. Для цього не потрібно бути великим математиком або економістом.

Зрозуміло, що пенсійна система в Україні в існуючому вигляді безперспективна. А реформа Пенсійного фонду завдання дуже непросте. Для того, щоб перейти на страхове пенсійне забезпечення, потрібен цілий ряд суміжних інституцій, які забезпечували б функціонування Пенсійного фонду. Людина сьогодні вкладає 100 гривень, через 30 років він повинен отримати хоча б еквівалент по купівельній спроможності цих же 100 гривень, який дозволить йому купити ті ж продукти, забезпечити ті ж потреби, які він може забезпечити зараз. Для цього необхідно, щоб існував ринок цінних паперів, які вкладаються в інвестиційні проекти, що дають такий рівень рентабельності, який би дозволив компенсувати інфляційні втрати. Для цього потрібен ефективно функціонуючий фондовий ринок. В Україні такий ринок номінально існує, але він не забезпечує потреби, які необхідні.

Таким чином, мова йде про каскаді різних дій інвесторів майбутніх пенсійних фондів. Тому реформування бюджету як такого буде пов'язане з цими найскладнішими завданнями - складними і політично, і технічно, і соціально.

"Обозреватель": Яка стаття витрат бюджету є найбільшою?

Марина Шаповалова : Трансферти Пенсійному фонду.

"Обозреватель": А найбільша стаття доходів?

Марина Шаповалова : Не можна говорити про великий зростанні податкового тиску на макрорівні. У порівнянні з 2009 роком частка податків зросла на один з невеликим відсоток. Це зростання в основному за непрямими доходами - ПДВ та акцизи. Що стосується неподаткових надходжень, то вони, навпаки, впали - на 0,5-0,7%.

"Обозреватель": Чи можна говорити про те, що бюджет швидше соціальний, ніж антикризовий?

Марина Шаповалова : Давайте розберемося, що таке соціальний і що таке антикризовий бюджет. У будь-якій країні, якщо у населення є так званий платоспроможний попит, значить, це населення буде стимулювати ту промисловість і те виробництво, яке забезпечує його потреби. І кращого природного індикатора не існує.

Цього року соціальна компонента велика, зростаюча - мінімальна заробітна плата буде піднята, хоча зробити це було досить складно. Що стосується коштів, які будуть спрямовані зі стабілізаційного фонду в банківську систему - якщо банківська система своїми ресурсами буде допомагати реальному сектору економіки розвивати виробництво тих товарів і послуг, які буде купувати населення, отримавши додаткові гроші, то кращої схеми придумати неможливо. Це схема, яка відновлювала економіки дуже багатьох країн.

"Обозреватель": Чи вдасться утримати дефіцит бюджету на рівні 5,3% ВВП?

Марина Шаповалова : Що таке дефіцит бюджету? З 1998 року Україна визначає цей показник за методологією МВФ. З одного боку, це витрати мінус доходи. З іншого боку, це можливість залучити ресурси із зовнішніх і внутрішніх джерел та приватизації на фінансування цього розриву між доходами і витратами.

Дефіцит бюджету - це різниця між залученими і погашенням ресурсами. Якщо взяти дефіцит бюджету 2010 року, то частина ресурсів, які будуть повернуті на внутрішній фінансовий ринок України, набагато більше, ніж на зовнішній. Тобто по суті економіка України ці ресурси не втрачає.

Питання із залу: За рахунок чого планується покрити дефіцит бюджету?

Марина Шаповалова : За рахунок внутрішніх, зовнішніх позик і надходжень від приватизації.

"Обозреватель": Чи можна виконати бюджет, відмовившись від зовнішніх позик?

Марина Шаповалова : Для того, щоб відмовитися від зовнішніх позик, потрібно чітко розуміти, що ми зможемо залучити еквівалентні ресурси з внутрішнього ринку. У нашому Інституті вже три роки розробляється Баланс фінансових активів та зобов'язань у розрізі секторів економіки України, який дозволяє оцінити наявність фінансових ресурсів у секторах національної економіки, їх походження і розподіл.

Насправді фінансових коштів дуже багато. Як їх залучити до бюджету? Як зробити так, щоб люди довіряли державі? Це непросте питання. Ресурси є. Чи зможе Міністерство фінансів цього року розробити такий інструментарій? Право замінити одні джерела фінансування дефіциту бюджету на інші дано законом. Але бізнес і населення повинні бути готові піти назустріч державі зваживши всі "за" і "проти". Може бути поки вони вважають більш звичним і вигідним тримати свої депозити в банках.

Крім того, держава бере позики не на рік, а на 3-4 роки. Не кожна людина погодитися "відірвати" якусь суму від своїх заощаджень для того, щоб віддати її до бюджету на тривалий термін.

Читайте також:

Пенсійний фонд - тягар для бюджету країни

Влада посилить контроль над платниками податків

До розкоші віднесли великі квартири, будинки, авто і бензин

Експерт: Підвищувати тарифи на ЖКГ потрібно обережно

Уряд змушений залучати іноземний капітал

Скоро чекайте відеосюжети за результатами прес-конференції.

Бюджет-2010 має дві серйозні проблеми ...