Як сер Пол приборкав стихію
Небеса поставилися до явища сера Пола Маккартні в Києві грізно. Протягом дня періщило дуже наполегливо і переконливо. Що чекали концерт фанів лише зігрівала надія: повинні ж запаси води вичерпатися, і вічна музика восторжествувати.
На початку восьмого трохи затихло, і по Хрещатику в бік Майдану цілеспрямовано потягнулися групки оптимістично налаштованих людей. Втім, незабаром їм довелося відчинити парасолі. А ближче до дев'ятої в'язка сіра імла накрила Київ, і стало зовсім мокро.
Глядацька зала на Майдані представляв собою переступає з ноги на ногу масу, накриту парасолями. До сцени були допущені ті, хто згоден був вимкнути до нитки. У камер витрущалісь Ані Лорак, Володимир Зеленський, а також генеральний директор ICTV Олександр Богуцький. Вони зображували безмежний захват, вітали Маккартні з днем ??народження, волаючи Happy birthday з подільським вимовою (вимовити правильно th для нашої людини - що приручити слона), і обіцяли, що з цього дня Україна об'єднається і всі ми станемо європейцями.
Але ось почалося. Промовивши досить чисто "привіт, друзі", сер Пол заспівав Drive my car. У строгому чорному костюмі, в застебнутому короткому піджаку, він виглядав молодо й бадьоро. Слідом пішла пісня з сольного творчості - Jet. "Дорогі друзі, дякую, дякую", - виголосив співак і перейшов на англійську. Потім вжив улюблене слово аглицьких і американських діячів культури - great. Great вечір, і все у нас буде great. І заспівав All My Loving.
На сцені змінювалися екрани, виблискували лазери. Крізь завісу дощу це виглядало дуже ефектно. "Відріваємось!" - Хвацько проголосив сер ще одне вивчене українське слово. Видать, творчо підійшов до навчання. Шкода тільки, моя права нога вже була зовсім мокрою. Але тут Маккартні подякував усім за те, що вони приперлися до нього в таку зливу, і мені вже стало наплювати на ногу.
Співак зняв піджак, залишився в рожевій сорочці з квітковою вишивкою і підтяжках і взяв у руки яскраву, розмальовану гітару. Потім пересів за фортепіано. І на другій пісні згадав про Лінде, прочитавши по шпаргалці збоку: "Ця пісня для Лінда". Це була My Love. Та вже, що правда то правда, це була єдина і неповторна жінка його життя. Спроба повтору з тріском провалилася ...
Музична команда співака виглядала вельми коректно. Клавішник, схожий на Крутого, мальовничий ударник - такий собі облисів, размордевшій і почорнілий Гребенщиков - і два гітариста, що не викликають прямих аналогій.
У якийсь момент хлопці залишили сера Пола наодинці з публікою, і він заспівав Blackbird. З першого разу не вийшло - дав півня. Чесно зізнався, що і з ним таке буває. З другого заходу вдалося. Трохи посумувавши, Маккартні взявся дякувати публіку на двох мовах: "Спасибі, дякую". Мабуть, серу пояснили, що з його концерту почнеться реальне духовне об'єднання право-і лівобережної України. Потім він прискорив темп і вийшло: "Спасібокую!"
Подякувавши також прийшли на площі в інших містах України, Маккартні заспівав I'll Follow the Sun. Ех, молодість! .. І незабаром дощик став стихати, зовсім здрібнів, і на нього вже можна було наплювати з чистою душею. Парасольки майже зникли. Ось вам, велика сила мистецтва! На тлі музикантів з'явився український стяг у весь екран. У мене навіть сльози почали навертаються на очі: хто скаже, що це не була достеменно демонстрація того, "як добро перемагає зло"?! На прохання українського народу (саме так він пояснив свій вибір) Маккартні виконав Eleanor Rigby.