"Воїни світла" на українській землі

Напевно, не буде перебільшенням сказати, що ще з часів розквіту шумерської цивілізації не придумано більш вдалого способу відволікання уваги людей від приземлених споживчих проблем, ніж актуалізація питань більшою мірою символічних - таких, як загроза гніву богів, стихійного лиха чи війни.

В Україні подібна практика застосовується з завидною регулярністю. Безумовним лідером у цьому виді псевдоіскусства можна вважати главу нинішнього уряду. Рятуючи свою репутацію, їй доводиться досить часто створювати нові фронти роботи, щоб переключити українців з думок про надзвичайно швидкому знеціненні доходів на теми куди більш абстрактні.

Черговий темою з відмивання іміджу "непорочної" Юлії Володимирівни стала тема земельних аукціонів. Геть забувши про те, що тільки за один квартал 2008 року інфляція перевищила річний урядовий прогноз, а ціна м'яса тільки по двох останніх місяцях збільшилася в півтора рази, прем'єр кинулася відстоювати право Кабміну регулювати питання земельних аукціонів.

Передісторія питання така: 22 февраля 2008 року уряд своєю Постановою № 90 затвердило Порядок проведення земельних аукціонів. Цим документом Кабмін, серед іншого, наділив органи місцевого самоврядування правом продавати земельні ділянки несільськогосподарського призначення. 7 квітня Президент України своїм Указом призупинив дію названого Постанови та одночасно направив його до Конституційного Суду України для надання висновку щодо його конституційності. Підставою для такого рішення Глави держави стало те, що, по-перше, серед закріплених у Конституції України повноважень уряду не згадується про право регулювання земельних відносин. Більше того, частина п'ята статті 137 Земельного кодексу України прямо передбачає, що земельні торги проводяться у порядку, встановленому законом.

Будь це Постанова гостро необхідним, Президент, швидше за все, закрив би очі на формальні неузгодженості і погодився на врегулювання проблеми до прийняття відповідного законодавчого акту саме таким способом. Однак, як показує аналіз ситуації, що склалася на ринку землі після прийняття постанови, далеко не інтересами сільської громади керувалися ті ділки, які підготували, а потім поклали на стіл спочатку урядового комітету (очолюваного О.Турчиновим), а потім і уряду Постанова № 90.

Більш того, власники "копірайту" на текст "рятівного" Постанови, очевидно, мають неабиякий вплив на Ю.Тимошенко. Адже не голови ж сільських рад почали обривати телефони в приймальні прем'єра, змусивши її вже наступного після призупинення дії Постанови день сказати дослівно таке: "Я вважаю, що, безумовно, такі речі, - це зупинка боротьби з корупцією, це зупинка наведення порядку в країні ... У країні сталася НП. Сьогодення. Це надзвичайна ситуація. Оскільки невідомо з яких причин, але Президент наклав фактично вето на цю постанову уряду. Сьогодні святкує свою перемогу вся земельна мафія в Україні ... Коли ця постанова уряду діяла, то в доходи місцевих бюджетів почали збільшуватися в 5-10 разів ".

Ймовірно, самі передові з "воїнів світла", яким, швидше за все, просто не вистачає ресурсів на покупку нових видів зброї проти сил "корупційної темряви", влаштували Юлії Володимирівні сцену "в очікуванні апокаліпсису", в ході якої їй дохідливо пояснили, що легше боротися з корупцією, ніж без неї.

Невідомо, як саме відреагувала "земельна мафія" на фактичне заборона відчужувати землю через систему не зовсім правових і майже прозорих правил, і хто до неї належить. А от представники БЮТу, яких пані Тимошенко, очевидно, відносить до іншої соціальної групи - не земельна і вже точно не мафії, - взагалі не дуже-то ладнають з земельним законодавством.

На противагу заявою шановній Юлії Володимирівни, є й інша сторона медалі, не така оптимістична, як того б хотілося і про яку вона просто зобов'язана знати, а якщо і не знає (припустимо, буває і таке), то явно не з власної вини. З тексту депутатського звернення народного депутата України Л.Оробець до Президента України випливає, що народні депутати від БЮТ Б.Губський, І.Савченко, К.Бондарєв і С. Осика здійснюють масову скупку або взяття в оренду на тривалі терміни великих земельних площ сільськогосподарського призначення у Бородянському, Броварському, Вишгородському, Іванівському, Васильківському та Києво-Святошинському районах Київської області.

Арсеналу засобів самих "чесних" земельних бізнесменів може позаздрити будь-яка земельна мафіозі. Судіть самі: згадані депутати вирішують питання з головою Гнідінского сільської ради Бориспільського району О.Лазоренко про винесення для прийняття на сесії Київської обласної ради питання про розширення меж с. Гнидин з 300 до 800 га, з метою викупу отриманих в юрисдикцію сільради земель.

На міського голови м. Українки П.Козирєва здійснюється постійний тиск з метою надання дозволу на винесення ділянки розміром 80 га в районі будівництва мосту через р.Дніпро в рамках проекту будівництва Великої кільцевої дороги на земельний аукціон, в якому братимуть участь лише підконтрольні Б. Губському комерційні структури.

Протягом 2006-2007 років земельні ділянки в с.Княжичі і с.Зазимье Броварського району Київської області (в районі проходження Великої кільцевої дороги) були скуплені фізичними особами в обхід мораторію на відчуження паїв площею близько 1500 га з використанням судових рішень Бориспільського та Фастівського міськрайсудів на користь структур Б.Губського.

Шляхом винесення судового рішення Бориспільським міськрайсудом із застосуванням фіктивних боргових розписок між селянами і покупцями земельні ділянки в Бориспільському районі передавалися в рахунок погашення заборгованості. Надалі ж частина незаконно отриманих земельних ділянок площею понад 170 га за аналогічним механізмом - за борговими розписками - були продані комерційним структурам ТОВ "Девелопмент-Технологія", ТОВ "Біт-Інвест" та ТОВ "Інвестбуд-систем", підконтрольним депутату І.Савченка .

Дія зупиненого Постанови було побудовано на абсурді, адже його видання призвело до продажу землі заздалегідь визначеним власникам. З іншого боку, навіть у тих випадках, коли землю дивом набуває добросовісний покупець, його права не захищені, оскільки покупка через аукціон легко опротестовується прокуратурою або оскаржується в судовому порядку конкурентами. У цьому випадку такий покупець позбавляється будь-якої гарантії розпоряджатися купленої землею на власний розсуд.

Тому насправді скористатися всіма благами цієї Постанови могли лише ті, хто "підсвідомо" відчуває до себе поблажливість з боку прокуратури та міліції в межах області. Не секрет, що в БЮТ таких людей, ласих на земельку, чи не найбільше, особливо на земельку столичного регіону, і згадане депутатське звернення - тому прямий доказ.

На тлі всього сказаного хочеться лише додати, що не гідне справжнього державного діяча, яким, без сумніву, в далекій перспективі прагне стати пані прем'єр-міністр України, називати біле чорним. Не личить політикам такого калібру відверто замилювати очі своїм виборцям, і з криками "грабують" позбавляти власності своїх же виборців.

Сьогодні ні в кого не викликає сумніву факт, що в команді лідера БЮТ лише "найкращі в світі кучмісти". Однак не можна не помічати й того, що від зміни кольору їх партійних хоругв ні їхні методи, ні мети діяльності не змінилися. Адже "ініційовані" ці "воїни", користуючись лексиконом Сергія Лук'янченко, були Юлією Володимирівною, а людьми попереднього, що не лицарського часу, а тому мало шансів побачити їх на стороні добра.