Кириленко - Президенту: вибери мене! Замість Балоги ...

Половина "нашоукраїнців" це усвідомили. У вівторок вони почали боротьбу за виживання. Очолив її В'ячеслав Кириленко. З Віктором Балогою у нього, крім колективної, ще й індивідуальна війна.

Почесний лідер НСНУ Віктор Ющенко зайняв вичікувальну позицію. Президент прийме сторону переможця: Кириленко з демкоаліцією або Балоги-Безсмертного-Плюща з "ширкою".

Давай, за нас!

Для НСНУ публічні розбирання - щось на зразок панацеї. Винесення сміття з хати допомагає:

а) перекласти на чужі плечі відповідальність за яке коїться бардак;

б) вимолити прощення у виборця за власну безпорадність - народ ласий на покаяння політиків;

в) присоромити опонентів.

Це спрацювало під час першої "зачистки" від "любих друзів". Аналогічно по ходу множинних спроб НСНУ зірватися з короткого повідка Банкової.

Однак цього разу механізм дав збій. Вівторковий політрада партії проігнорувало більше половини його членів. Незважаючи на те, що засідання почали із запізненням на сорок хвилин, кворум у великому залі Українського дому так і не зібрався.

- Зареєструвалися 74 людини, ще шестеро присутніх реєструватися не хочуть. Для кворуму нам необхідно 99 осіб, - пригнічено констатував В'ячеслав Кириленко, займаючи місце у президії.

Місця біля, призначені Крілю і Єханурову, пустували.

- Приймати рішення ми, звичайно, не можемо, але закрити зараз засідання - неповага до тих, хто подолав сотні кілометрів, щоб сюди потрапити. Тому нарада таки відкриємо, - резюмував Кириленко.

Із залу на нього з надією дивилися сім з лишком пар очей. Серед них: Третьяков і Мартиненко, Зварич та Жебрівський, Плачков і Сташевський, Ляпіна та Поляченко. Ні Вірванна, ні Петра і Ярослава Ющенка, ні Гриценко, ні Яценюка, ні Тополова, ні Петьовки ні, зрозуміло, Плюща під склепіннями колишнього музею ім.Леніна не спостерігалося.

Не можна сказати, що присутні сліпо вірили Кириленко і бажали його спікерства. Більше того - ще пару місяців тому половина з них відверто висміювали його молодість і недосвідченість (ті ж "любі друзі", наприклад). Однак він для них - явно краще Балоги і Плюща з пріхлебательствующім Безсмертним.

З тріском проваливши кампанію 2006-го, Роман Петрович затаївся в СП, приєднавшись зараз до господарів помаранчевий життя з вулиці Банкової. Саме він, за дорученням Балоги, обдзвонював напередодні керівників обласних партійних організацій з вимогою не бути на вівторковий політраду. Так, принаймні, стверджували в кулуарах заходу авторитетні "нашоукраїнці". А самому Кириленко нібито висунули ультиматум: або його зречення з спікерства на користь Плюща, або - провал Демсоюзу.

Кириленко не просто відмовився - взявся воювати за коаліцію для всіх і за крісло для себе власними, а не тимошенківськими руками. Ця боротьба - найкраще випробування на "міцність". Нерозділене беззвітність

До атаки Кириленко підготувався завчасно. Виступаючи з трибуни Українського дому, він вперше дозволив собі жорстку критику Балоги і Ко.

До порядку денного політради винесли чотири питання:

- Про формування коаліції;

- Про створення єдиної партії;

- Про підсумки дострокової виборчої кампанії;

- Різне.

Доповідачем з третього питання визначили Віктора Балогу. Очолюючи штаб, він спершу обіцяв НСНУ захмарні 22-25%, пізніше, спустивши планку до 17%, отримав на виході ганебні 14%. Логічно, що тепер Віктор Іванович мав відповісти "за базар". Оскільки наміру такого глава СП явно не мав, Кириленко зробив се за нього.

- Навесні рейтинг нашої політсили катастрофічно знизився, досягнувши 6%, - зізнався він залу.

При цьому в шапаргалке спочатку значилося 7-8%, але перебільшувати уявні політичні гідності він, право, не наважився. Хіба що зовсім трішки - "в липні-серпні, після створення блоку, показник виріс до 17-18%".

- Шкода, що центральний штаб примудрився всього за півтора місяці знищити рейтинг з 18% до 14%.

Одним з проектів постанов політради, розданих учасникам збіговиська, пропонувалося визнати роботу центрального штабу "незадовільною". Але через відсутність кворуму остаточно "опустити" Балогу не вдалося.

У короткому спічі Кириленко примудрився не тільки "проявити характер", а й "підмазатися" до Президента.

- Коаліція повинна об'єднатися навколо Ющенка. І не важливо, скільки в ній буде голосів. Саме його кандидатури на наступних президентських виборах стануть підтримувати всі демсили. Іншого не дано!

Вибери, мовляв, мене, птах хоружівського щастя.

Насамперед - коаліція, ну, а партія - потім. Може бути

- Публічна дискусія - традиція нашої партії. Якщо хтось проти демкоаліції, нехай вийде на трибуну і аргументує, ніж "ширка" краще. Чому ці люди сьогодні ховаються? - Обурювався в кулуарах Роман Зварич.

Сам він на трибуні розповідав про підготовку до прийдешнього злягання дев'яти суб'єктів блоку в єдине ціле. І хоча звіт Зварича практично повністю збігався з установками, озвученими раніше Кириленко , в тому числі - за термінами, аудиторія явно відчувала дефіцит впевненості в успіху заходу. Кріль зі своїм "Гартом" теж, чай, не дрімає.

Теоретично, якщо дуже захотіти, можна не тільки в космос полетіти, але і об'єднавчий з'їзд на початку 2008-го провести. Практично ж всі погодилися з Кириленко:

- У випадку, якщо не буде створена демокаліція, НСНУ чекає доля НДП або СДПУ (о). А про єдину партію взагалі можна забути. В Україні встановиться двопартійна система з ПР і БЮТ.

Розмова пішла досить відвертий. Більшості учасників зборів втрачати вже нічого. Дехто й радий би зараз зістрибнути з поїзда, та змушений "тримати фасон".

- Від одного або двох скривджених не може залежати доля всієї країни. Очевидно, що причіпки до тексту угоди - тільки привід, - заявив журналістам Третьяков, який критикував "відступників" на всі лади.

Образно висловився делегат з Голосієво:

- Нам сьогодні часто згадують казку про вовка і сімох козенят. Так, от, "козенят" - дієслово, в даному випадку. Семеро товаришів козенят цілу партію з усіма її виборцями.

Чисто президентська традиція

Комізм ситуації навіть не в тому, що "нашоукраїнці" знову б'ються через портфелів, якими поки не мають, але в тому, що альтернативи демкоаліції на сьогодні немає. Активні переговори про "ширку" не ведуться (персональні тет-а-тети Балоги з Колесніковим не в рахунок).

"Регіоналам" оні просто не потрібні - чим довше не буде коаліції, тим більше вони, зрештою, отримають. У союзі з біло-блакитними "помаранчеві" при будь-яких розкладах приречені на становище "молодших по курилці". Тим більше, якщо вступлять в шлюб з розрахунку, а не з любові - остаточно деморалізовані і розколеними. Так що "регіони", затарившись холодним пивом, вже поставили глибокі шезлонги вздовж берега річки, по якій дрейфують політичні трупи ворогів.

Що стосується Президента Ющенка, то він в конфлікт "підлеглих" поки не втручається. Не царська це, знаєте, справа. Спочатку запланованому участі в політраді власної партії він віддав перевагу робочу поїздку в Луганську область. Ні формат коаліції, ні персони прем'єра зі спікером Віктора Андрійовича, по більшому рахунку, не хвилюють. У нього є мета - другий термін, заради реалізації якої гарні всі засоби. Якщо для перемоги в 2009-му йому знадобиться повернути зі Штатів і знову відрізати під голову Кабміну Павла Лазаренка, він і перед цим, ймовірно, не зупиниться.

Тим більше Ющенко не стане рахуватися з "маршем незгодних" у лавах НСНУ. Навіть якщо незгоду озвучать на надзвичайному - такому бажаному для прихильників Кириленко - з'їзді. НСНУ завжди був для Ющенка лише інструментом самозадоволення. Пора б "нашоукраїнцям" з цим змиритися ... Ан, ні:

- Ти ж прекрасно розумієш: в кінцевому підсумку, все залежатиме від однієї-єдиної людини. У Віктора Андрійовича дуже міцне терпіння, але коли воно обірветься, іскри полетять - мало не здасться, - обнадіяв Роман Зварич.

- Ага, обірветься, і зробить він Януковича прем'єром, як минулого року, - знайшлася я.

Зварич чомусь не відповів.