Бюджетна сфера - совдепівський анахронізм

Четвертий місяць країна живе без бюджету, незважаючи на те, що підготовка проекту головного фінансового документа країни почалася задовго до нового року. Перешкоди для бюджетного процесу виникали постійно. Спочатку - передвиборна кампанія, потім - власне вибори, після них потрібно час на "утрясання" в системі нової конфігурації влади. Тепер же з'явився новий привід для пригальмовування бюджетного процесу: спроба домовитися з Росією про зниження ціни на газ - адже саме цей показник є одним з ключових у Держбюджет.

Про те, скільки часу країна ще протягне без бюджету і чим це загрожує, в прес-центрі "Обозревателя" розмірковували: президент "Центру ринкових реформ України" Володимир Лановий та директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін.

Читач "Обозревателя": Чи може бюджет бути не прийнятий взагалі?

Олег Соскін: Ми вже маємо надзвичайно безпрецедентну негативну ситуацію, коли країна четвертий місяць живе без Державного бюджету. Оскільки в Україні діє порочна модель бюджетної системи, без бюджету сьогодні живуть і всі районні та обласні ланки. В інших країнах, де діє система місцевого самоврядування, кожна громада приймає свій бюджет.

У бюджетній сфері України залишився так званий "острів соціалізму". Сьогодні вся наша господарська система повністю паралізована і живе на 1/12 частина від бюджету минулого року. На центральну владу покладено пряма відповідальність за те, що трапилося. Таким чином, якщо вони не можуть прийняти бездефіцитний бюджет, вони повинні піти у відставку.

Володимир Лановий : Це не просто радянський анахронізм. Я не розумію, як взагалі можна діяти в стандартах і нормативах минулого року. Такого не може бути - може змінитися все: курс валют, ціни на нафту ... Все в світі змінюється, а ми живемо за канонами минулого року.

У країнах Європи Конституцією передбачено, що якщо парламент не приймає бюджет наступного року, тоді використовується проект бюджету наступного року, тому що проект ближче до реальності, ніж торішній бюджет. Якщо ж парламент не приймає бюджет протягом певного часу з якихось політичних причин, президент піднімає питання про розпуск парламенту.

Крім того, потрібна прогнозованість фінансової політики в країні. Якщо ми не знаємо, яким буде бюджет, якими будуть податки, якими будуть дотації і т.д., то ми не знаємо, як жити завтра. У нас непередбачувана грошова політика. Ми не знаємо, чи збільшиться грошова маса, чи збільшаться кредитні ресурси, падатимуть відсоткові ставки або будуть рости. Ми не знаємо, якою буде курсова політика. Ця непередбачуваність робить неможливим ведення бізнесу.

Необхідна збалансованість бюджету. Чим більше він збалансований, чим меншим буде його дефіцит, тим швидше видужає реальний сектор економіки.

Олег Соскін: Що таке бюджет? Це фінансовий план. Кожна сім'я, кожне підприємство, кожна організація має свій фінансовий план - на місяць, на квартал, на рік. Хто не має фінансових планів? Бомжі, люмпени, пролетарі - ті, хто не має доходів. Сьогодні фактично влада в Україні перетворила Україну на світового бомжа-люмпена. Але, на жаль, наш народ мовчить.

"Обозреватель": Можливо, народ мовчить, бо четвертий місяць країна живе без бюджету, і все нормально? Можливо, варто зосередитися на проекті бюджету на 2011 рік, враховуючи терміни, необхідні для його формування?

Володимир Лановий : Навіть наші політики почали говорити про такою розумною речі, як прийняття дворічного бюджету. Це необхідно для будь-яких інвестицій. Навіть розв'язку на Московській площі в Києві не побудувати за один рік - для цього потрібно два роки або навіть більше. Тому відсутні серйозні будівельні проекти. Структурні зміни також неможливі в рамках одного року.

Бюджет цього року - це лише умови для певної стабілізації. Ніяких серйозних змін уряд не встигне зробити, як би цього не хотів. Необхідно провести суспільну дискусію - в якому напрямку розвивати країну.

У мене є великі сумніви на той рахунок, що Україні не втратить статус транзитної держави. Транзитні потоки створювалися ще в радянській моделі. Зараз Європа поступово відмовляється від російського газу, тому, хочемо ми цього чи ні, не буде доходів у цій "трубі". Залізниця за швидкістю і респектабельності не відповідає світовим стандартам і т.д.

Необхідна величезна модернізація, але вона повинна відбутися під реальні нові виклики, ринки та економічні центри світу. Це виклик для нашого суспільства - кардинальне реформування, реорганізація та модернізація технологічного характеру. Ми перетворюємося на продуктову країну - зерно і метал. Вибачте, але це Африка.

Олег Соскін: Бюджет має бути стимулом для того, щоб країна здійснювала реформи. Бюджет цього року повинен виконати тільки одну місію - повністю ліквідувати всі паразитичне споживання в Україні та закласти здорову базу на 2011 рік.

Читач "Обозревателя" Павло: Чи будуть враховані в проекті нового бюджету кошти на будівництво житла за програмою молодіжного житлового будівництва?

Олег Соскін: Як я розумію, на сьогоднішній день не сформовано реальний бюджет на 2010 рік. Вони взагалі не знають, скільки коштів буде надходити до бюджету. Одне з джерел доходу - податок на прибуток підприємств. Торік він дав 99 мільярдів гривень, але більша частина підприємств була збитковою. Оскільки діяльність підприємства не поліпшується, тут буде скорочення прибутку.

ПДВ - вже зібрали наперед 25 мільярдів, тому цього року цей податок теж не буде джерелом доходу. Залишається акцизний збір і ввізне мито. Це реальні джерела доходу. Якщо їх скласти, то стане ясно, що ніяких грошей на програму молодіжного житлового будівництва немає і вже не буде.

Тому зараз молоді не варто розраховувати на те, що буде здешевлення житла і що взагалі для них буде будуватися житло. Тим більше, Тимошенко показала, хто таке житло отримує: СБУ, прокуратура, міліція і податківці.

Такі програми повинні бути, але для цього має бути створений відповідний банк реконструкції та розвитку, в нього спрямувати державні кошти. Але я думаю, з Держбюджету на ці цілі кошти не будуть виділені.

Читач "Обозревателя" Дмитро: Чи будуть передбачені зміни у пенсійному забезпеченні співробітників правоохоронних органів?

Олег Соскін: Я вважаю, що необхідно скасувати всі державні пенсії, всі пільгові пенсії. Сьогодні навіть працівники середньої ланки отримують 5-8 і більше тисяч гривень на місяць. Це величезна несправедливість. Усі пенсії повинні формуватися на однакових принципах. Наш Інститут запропонував введення єдиного соціального внеску в розмірі 14% - 7% платить роботодавець, ще 7% - працівник. Ці гроші повинні надходити на єдиний персональний рахунок працівника. Ті, хто вже вийшов на пенсію, утримуються за рахунок відрахувань ліквідних державних підприємств.

Не повинно бути ніяких привілейованих пенсій. Не повинно бути ніяких соціальних виплат. Що виходить? Людина отримував меншу зарплату, коли працював на державу, а потім йому все суспільство повинно виплачувати з Держбюджету цю пільгу. Але ж ця людина не приніс ніякої користі для всіх членів суспільства. Чому ми повинні його утримувати?

Володимир Лановий : У нас дуже багато пережитків минулого, які тягнуть нас назад і не дають нам розвиватися. У радянській кадровій системі був закон про неприпустимість дублювання. Таким чином, знищувалася конкуренція. В умовах ринкової економіки все навпаки: чим більше учасників, тим краще, тому що зростає конкуренція.

Той же принцип і в соціальних відносинах. Тим, хто краще служив державі, покладалися великі пільги. А для людей, які багато працювали в складних умовах, гробили своє здоров'я, не було передбачено ніяких додаткових пенсійних нарахувань.

Що стосується податку на доходи громадян. Якщо ми платимо 18% податку з заробітної плати, плюс відрахування до Пенсійного фонду на власний пенсійний рахунок, як пропонується пенсійною реформою, - це, звичайно, те, що нам необхідно, тому що в такому випадку людина розуміє, чому їй потрібно працювати, чому їй потрібно отримувати зарплату не в конвертах, а реальну. Але хто буде робити відрахування на пенсійний рахунок, якщо у нас 18% податку на зарплату? Я проаналізував ситуацію в Європі. Там все навпаки: до 15% - відрахування на пенсійний рахунок, а 3-8% - індивідуальний податок із зарплати.

Тобто перед нами стоїть завдання податкової реформи, без якої неможливо змінити систему пенсійного забезпечення. А в даній ситуації ми знову будемо максимізувати бюджет, а бюджет годуватиме Пенсійного фонду. Таким чином, скоро половина бюджету йтиме до Пенсійного фонду, і тоді ми не зможемо продуктивно розвивати суспільство. Тому що бюджет - для освіти, для науки, для охорони здоров'я, для природи, для культури. Гуманітарний розвиток - ось головне призначення бюджету.

Читачка "Обозревателя" Лора: Чи стане багатим держава Україна, виділяючи гроші на жебрацькі зарплати і пенсії силовикам?

Олег Соскін: Чому жебрацькі? Я б не сказав, що вони жебрацькі. Просто необхідно скоротити їх кількість. Не потрібно мати шестисоттисячний міліцію. При нашій "демографічній ямі" у нас сьогодні не вистачає навіть працюючих, щоб забезпечити відрахування до Пенсійного фонду. Зараз нам необхідно збільшувати кількість людей, які створюють додаткову вартість.

Зрозуміло, що ті, хто працює і в міліції, і в прокуратурі, і в податковій, і в СБУ, і ті ж державні чиновники не створюють цю вартість. У всіх країнах їх скорочують на 20-30%. І пенсії їм необхідно скоротити. Ми повинні стимулювати тих, хто створює додаткову вартість - малий бізнес, самозайнятих людей, тих, хто займається сімейними господарствами.

Володимир Лановий : Черги на роботу у нас стоять тільки в митницю, податкову, міліцію. Всі хочуть, вибачте на слові, паразитувати на нашому тілі. Тому нам необхідна ефективна система управління.

Повну версію стенограми прес-конференції читайте тут

Читайте також:

Якщо Рада не прийме бюджет, вона повинна бути розпущена

Дивіться відеосюжети за результатами прес-конференції:

Росія не скине ціну на газ

Можна жити не по бюджету, а за його проектом

Українська труба неминуче збанкрутувати