УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Спритність рук, або Імідж - ніщо, коли жадоба грошей - все

1,4 т.
Спритність рук, або Імідж - ніщо, коли жадоба грошей - все

Та тому, що "урвати будь-якими шляхами" - зовсім не синонім "заробити в чесній конкурентній боротьбі". На жаль, саме внаслідок першого, відверто бандитського, методу (після нас - хоч потоп!), Виплеканого колишнім режимом, наша країна і тягне настільки непривабливе існування, соромно сказати, в XXI столітті. Все було відпрацьовано до дрібниць. За хабарі або за родинними ознаками - а значить за ціною куди нижче ринкової - на липових конкурсах, особливо розквітлих під час перебування головою ФДМУ М. Чечетова, купувалася загальнонародна власність. І тут же відводить у тінь. Де не потрібно платити податки, тобто наповнювати бюджет. А порожня скарбниця - це жебраки лікарі, вчителі, вчені, пенсіонери, це падаючі в голодні непритомності захисники Вітчизни. Відморозки ж з числа "бізнесменів кучмівського призову" набивають НЕ кишені - а вже не застібаються валізи! - Вкраденими у знедолених грошима. У ЗМІ сьогодні миготять портрети всього декількох, неправедно заможних і, отже, одіозних (на кшталт В. Пінчука), особистостей. Але їх - тимчасових правителів калібром поменше - куди більше! Сотні і навіть тисячі. Що ставлять ні в що держава, які плюють на його закони, які уявили себе небожителями, що стоять над суспільною мораллю. Про один такий "бізнесмена" - наша історія.

Акціонерне товариство ... без акцій

Мало того, що у нас своїх пройдисвітів завжди вистачало, так можливість половити рибки в каламутній воді привернула увагу ще й не зовсім чистих на руку ділків за кордону. Хтось М. ??Шахар з'явився в Дніпропетровську на початку 90-х. Починав за мізером - торгував імпортними шмотками. Багато не запрацював. Зате всіма силами намагався встановити і, нарешті, встановив тісний контакт зі структурами не кого-небудь, а самого П. Лазаренка. Результатом цього альянсу стало те, що в 1996 р. заїжджого молодця взяли (цікаво, за які такі особливі заслуги?) В частку. Його "IHF corporation" стала ... співвласницею готелю "Україна" (перейменованої в ЗАТ з іноземними інвестиціями), 46% акцій в якій належало майбутньому скандальному прем'єр-міністру. Тому без удаваної скромності і зареєстрували об'єкт за адресою американського особняка, в якому нині П. Лазаренко сидить під домашнім арештом.

Зв'язок з настільки знаковою тоді фігурою відкрила перед М. Шахар чимало високих дверей, надавши благословенну можливість і далі мати солідні дивіденди поза правовим полем.

Справедливості заради треба сказати, вже в той час - потрібна чимала сміливість, щоб посягнути на власність, що входить в сферу інтересів П. Лазаренко! - Бабушкінський районна прокуратура м. Дніпропетровськ порушила кримінальну справу за фактом незаконної приватизації будівлі готелю. На жаль, під пресом адміністративного ресурсу справу довелося заморозити. І ось я думаю: а чи не час знову дати йому хід?! Тим більше що, крім уже наявних у прокуратури образливих фактів, накопичилося і безліч інших, бо, відчувши безкарність, М. Шахар, схоже, і зовсім втратив почуття реальності. А, може, уповає на свій закордонний паспорт?

У всякому разі, що стосується безпосередньо готелю, то, по-перше, афільована з нашим героєм "IHF corporation" ... виключена з реєстру північноірландських компаній. Тобто, такої взагалі не існує в природі. Тим часом, це "Ніщо" - неймовірно, але факт! - Продовжує залишатися ... співзасновником вищезгаданої готелю. Яка, до слова, будучи де-юре акціонерним товариством, де-факто, в порушення чинного законодавства, їм так і не стала. Оскільки "батьки-засновники" з 1996 р. так не сподобилися випустити акції. І тут М. Шахар, мабуть, впору привласнювати звання "Найспритнішого пройдисвіта часів незалежності": адже йому вдалося не тільки створити АТ без акцій, а й, отримуючи незаконні прибутки, протягом такого тривалого терміну йти від заслуженого покарання.

Один пишемо, два - в голові

А ось ще один, теж відверто кримінальний, грішок ім'ярек. Використовуючи зв'язки (цікаво було б їх простежити!), Наш "бізнесмен" зумів відрубати солідну ділянку землі (розширив, так сказати, володіння) акурат біля готелю "Україна". Додавши енну кількість квартир (сусідню будівлю заселено дніпропетровцями), звів помпезний торговий центр "GRAND PLAZA-DNEPR". Порушення? Безумовно. Але справа в даному випадку навіть не в тому, що житловий будинок у підсумку став аварійним, а частина торговельних площ новобудови в БТІ і понині вважаються ... квартирами. Я - про куди більш безпардонному шахрайстві.

Якщо коротко, то наш герой незабаром вирішив від "проблемного" торгового центру позбутися. І позбувся. Про що свідчать завірені честь по честі договір купівлі-продажу від 05.05.2003 р. між шахаровскім ТОВ "ГЕД Плаза" та ДП "Еліріца-Київ", акт прийому-передачі від 17 червня того ж року, а також факт перерахування покупцем понад 12 млн. грн. Зауважу, в офіційному документі чорним по білому записано: предмет угоди нікому іншому не проданий, не закладена, в спорі і під арештом не знаходиться. Чому звертаю на цю деталь увагу? Та тому, що через рік (??!) ТОВ "ГЕД Плаза" звертається до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання угоди з ДП "Еліріца-Київ" недійсною. На якій підставі? А на тому, що ще 28.04.03 р. ТЦ "GRAND PLAZA-DNEPR" був ... проданий ВАТ "Демітекс".

Якою б була моя перша реакція на місці неупередженого судді? Заявив би любителям купити на гріш п'ятаків: "Вибачте, хлопці, але я зобов'язаний передати позовну заяву до прокуратури. Бо ви скоїли кримінальний злочин, продаючи "Еліріце-Київ" ... продане тижнем раніше. Безпардонно вказуючи при цьому в договорі купівлі-продажу - ось вона, письмова улика шахрайства! - Що майно "чисто".

А ще б я всебічно і в повному обсязі вивчив усі документи, в першу чергу, зажадавши їх у добросовісних покупців. І з'ясував би, що "ГЕД Плаза" ще рік тому вже зверталася до господарського суду м. Києва, Вищий господарський і Верховний суди України з вимогою визнати договір купівлі-продажу з ДП "Еліріца-Київ" незаконним. Правда, привід тоді був зовсім інший, але теж надуманий. Тому вся судова вертикаль як в задоволенні позову, так і касаційних скарг, відмовила. Поставивши в шитою білими нитками історії єдино можливу правову крапку.

А ще б мене на певні висновки наштовхнув той факт, що ВАТ "Демітекс" - теж належить М. Шахар. Іншими словами, наданий - другий - договір дуже навіть могли укласти заднім числом (і, справді, наявними матеріалами це без особливої ??праці підтверджується). Що теж є приводом для порушення кримінальної справи.

На жаль, в Полтаві, знехтувавши суддівський кодекс честі, вчинили по-іншому. А саме: позов "ГЕД Плази" ... задовольнили.

Таким чином, М. Шахар, передавши торговий центр своєї ж структурі (немає різниці, яка з них числиться на папері власницею), ще й отримав понад 12 млн. грн. Від в кращих гангстерських традиціях "кинутого" ДП "Еліріца-Київ"! Загалом, розвів лохів.

На щастя, серед людей, що стоять на сторожі закону, є не тільки "вибірково сліпі", а й "зрячі". Ось і прокурор м. Полтава І. КИНАШІВСЬКИЙ ситуацію оцінив, виходячи виключно зі статей Кримінального кодексу. Процитую його постанову: "Посадові особи ТОВ" ГЕД Плаза ", знаючи про наявність договору з ВАТ" Демітекс ", зловживаючи службовим становищем, в корисливих цілях, діючи в особистих інтересах, по вказівкою засновників (виділено мною - авт .) ... уклали з ДП "Еліріца-Київ" ... "; "Неправомірні дії посадових осіб ТОВ" ГЕД Плаза "і ВАТ" Демітекс ", які шляхом обману ... оволоділи коштами ДП" Еліріца-Київ "в особливо великих розмірах, спричинили за собою тяжкі наслідки".

Послідував абсолютно логічний висновок: порушити кримінальну справу.

Думаю, в ході розслідування спливе безліч інших фактів шахрайства. Назву лише відомий мені: нібито скривджених у полтавському госпсуді представляв юрист компанії "Позитив" і довірена особа М. Шахара - дніпропетровський адвокат Сергій Демченко на підставі ... анульованою та простроченої довіреності ТОВ "ГЕД Плаза", таємно від керівництва останньої, порушуючи, тим самим, всі допустимі вимоги професійної етики. Попутно задамося питанням: що завадило служителям Феміди сей, теж кримінально караних, "казус" не помітити?

І інші "витівки" ...

Про "художества" нашого антигероя можна розповідати, право, нескінченно. Вийде така собі "Кримінальна казка тисячі і однієї ночі". Проте зробити цього не дозволяє газетна площа. Тому вимушено перейду на телеграфний стиль.

У 2000 р., професійно знайшовши "підхід" до можновладців, ще одна шахаровская структура - "ГЕД Інвест", яка промишляла аби чим, - тримайся, читач, міцніше! - Отримала в управління 100-відсотковий державний пакет акцій "Авіаційної компанії" Дніпроавіа ". Цікаво: заявка (написана, до речі, на чужому бланку - готелю "Україна", чого знову ніхто благополучно не помітив, і в якій автор набрехав про "7 років успішної роботи на ринку України"), лист із зобов'язаннями погасити кредити авіаторів і клопотання обласної адміністрації перед урядом дружно зляпав ... в один день.

Далі. Незважаючи на те, що заступник голови ФДМУ В. Васильєв, якого Кабмін попросив дати (як виявилося - виключно проформи заради) компетентний висновок, категорично заперечив проти передачі управління стратегічною компанією в руки нікому невідомого "кооперативу", угоду здійснили.

Підсумок? Не виконано, за великим рахунком, жоден пункт договору. Як то: вартість капіталів "Дніпроавіа" не збільшена, беззбитковість, не кажучи вже про рентабельність, не забезпечені, кредити не погашені. Більш того, набрані нові. Причому оформлялися оні не на "ГЕД Інвест", а на "Дніпроавіа" (читай: держава). Що дивно, незважаючи на передбачений Кабміном регулярний моніторинг, "милих дивацтв" - така от епідемія сліпоти! - Ніхто не помітив. Та що там не помітив! У Фонд держмайна кредитори направляли цілі петиції з вимогою розірвати договір з несумлінним керуючим, але особисто М. Чечетов незмінно, діючи явно не в інтересах держави, відповідав відмовою.Чим би закінчився такий "бізнес" невідомо, але в 2003 р. влада припинили практику передачі в управління приватним структурам державних пакетів акцій і розірвали наявні договору доручення, позбавивши, в тому числі і "ГЕД Інвест" подальшої можливості оббирати економіку країни. Однак М. Шахар і тут не розгубився. Взимку 2003року 25% акцій Центрального універмагу, що належать "ГЕД Інвесту" він за допомогою ... звільненого ще в 2002 р. Костянтина Говтвян переоформив на свого двоюрідного брата Анатолія Брановский. Причому аферу провернув в період, коли цінні папери ... перебували в судовому спорі, і існувала заборона на будь-які з ними операції. Так що нині вже і "ГЕД Інвест" судиться з М. Шахар і А. Брановский.

До речі, у випадку з ЦУМом горе-бізнесмен "наслідив" більш ніж достатньо. Зокрема, "реконструїровав" будинок таким чином, що і СЕС, і пожежна охорона, і МНС його експлуатацію, на увазі потенційної загрози відвідувачам, заборонили. Але ви вже здогадалися: на найсуворіші приписи ніхто не звернув уваги. Продовжуючи щодня піддавати неабиякої небезпеки життя сотень і тисяч покупців. Така собі "українська рулетка" по-шахаровскі.

Залишається сподіватися, що з курсом нової влади на очищення вітчизняної економіки від лже-бізнесменів, правоохоронні органи розберуться і з "ділової біографією" М. Шахара. Давши їй належну правову оцінку.