ТелеТУЗики

ТелеТУЗики

Українські бізнес-групи скуповують вітчизняні телеканали і формують медіахолдинги. Співвласник групи "Приват" Ігор Коломойський близько року безуспішно намагався отримати контроль над телеканалом "1 +1". Влітку цього року він купив 3% акцій східноєвропейської медіакомпанії Central European Media Enterprises (володіє акціями каналу "Студія" 1 +1 "). За міноритарний пакет акцій український бізнесмен заплатив $ 110 млн.

Валерій Хорошковський, власник телеканалу "Інтер" і колишній виконавчий директор російської металургійної компанії "Євразхолдинг", придбав 60% акцій телеканалу НТН. За оцінками інвестаналітиків, сума операції склала $ 200 млн, капіталізація компанії - $ 333 млн. За канал Хорошковський боровся з російською медіагрупою "СТС Медіа", що збиралася за допомогою української компанії вивести на наш ринок найбільший у Росії приватний телеканал СТС.

Відео дня

Медіапростір ділять і російські олігархи. "Бізнесмени скуповують будь виставлені на продаж телевізійні активи в Росії, аж до дрібних кабельних і супутникових каналів з невеликою глядацькою аудиторією", - розповідає аналітик російської інвесткомпанії Aton Capital Анна Кочкіна. У початку червня 2007 року холдинг "Проф-Медіа", що належить бізнес-групі "Інтеррос" Володимира Потаніна, купив музичні канали "MTV Росія" і кабельний "VH1 Росія" за $ 360 млн. Алішер Усманов (холдинг "Металлоинвест") придбав у музиканта і продюсера Ігоря Крутого 75% акцій каналу "Муз-ТВ". Сума угоди - $ 400 млн.

"Телебачення перетворилося на дуже вигідний бізнес", - пояснює логіку медіаінвесторів глава наглядової ради продакшн-компанії Star Media Влад Ряшин. У 2006 році чистий дохід телеканалу "Студія" 1 +1 "склав $ 96,4 млн. Телеканал" Інтер "у 2005 році заробив $ 84,7 млн. Виручка СТС Медіа з 2004-го зростає на 55-60% на рік, в 2006 -м обороти компанії перевищили $ 370 млн. "У доважок до телевізійних каналів вітчизняні бізнес-групи скоро почнуть скуповувати кабельне і супутникове ТБ, радіостанції, друковані ЗМІ, інтернет-ресурси", - прогнозують аналітики медіаринку.

На Заході медіаімперії приносять своїм акціонерам мільярдні доходи. Французька група Canal + щорічно заробляє $ 3,6 млрд, німецька RTL - $ 7,4 млрд. Корпорація News Corp. медімагната Руперта Мердока торік отримала $ 28660000000 доходу.

"Медійні активи - вдале вкладення", - вважає Євген Гребенюк, аналітик ІК "Трійка Діалог Україна". Нестабільність на світових фінансових ринках, зростання вартості боргового капіталу і дефіцит перспективних активів змушують інвесторів шукати "тихі гавані" - швидкозростаючі компанії споживчого сектора. Перепродаж таких активів обіцяє непогані бариші: за розрахунками Гребенюка, акції телевізійних компаній з ринків торгуються з коефіцієнтом 6,6 до виручки (Р / S) і 31,7 - до чистого прибутку (Р / Е). На друкованих ЗМІ, наприклад, багато не заробиш: показник капіталізації до виторгу дорівнює 2,8, до чистого прибутку - 23,6.

Зірка телеекрану

Після покупки НТН Валерій Хорошковський став найбільшим українським медіамагнатом. Для створення телевізійної імперії Inter Media Group йому знадобилося всього два роки. Учасники ринку говорять, що свій перший телеканал ("Інтер") екс-глава Евразхолдинга купив в 2005 році. До цього основним акціонером каналу був народний депутат від СДПУ (о) Ігор Плужников. Деталі угоди залишилися за кадром. Учасники ринку вважають, що Хорошковський купив близько 60% акцій Інтера за $ 250 млн. У 2007 році бізнесмен розщедрився на К1, К2 і Мегаспорт, що раніше належали Дмитру Фірташу. Сумарна аудиторія телеканалів Валерія Хорошковського тепер сягає 27%.

На базі Інтера, НТН, К1, К2, Мегаспорту, Ентер Мьюзік і Ентер Фільму бізнесмен збирається створити повноцінний медіахолдинг. У Inter Media Group входять продакшн-студії (випускають художні, ігрові, новинні та документальні програми), дистрибуційна компанія (закупівля та продаж ТВ-контенту), структури з технічної підтримки каналів, дизайн-оформлення, продажу реклами. Свої медіаактиви Хорошковський оцінює в $ 2 млрд.

Основний конкурент Інтера - канал "Студія" 1 +1 "(15,93% аудиторії у" 1 +1 "проти 20,56% у Інтера). 60% акцій "1 +1" належить Central European Media Enterprises (володіє телеканалами в країнах Східної Європи), інші 40% - президенту російської СТС Медіа Олександру Роднянському і його двоюрідному братові Борису Фуксману.

У 2005 році СМЕ купила 65,5% акцій компанії "Укрпромторг", що об'єднувала Гравіс і 7 канал. Продавець - народний депутат Олександр Третьяков, сума угоди - $ 7 млн. На частотах Гравісу і 7 каналу СМЕ запустила канали "Кіно" і "Сіті".

Група СКМ Ріната Ахметова недавно запросила на належний йому канал "Україна" (другий ешелон телемовників) польську команду медіаменеджерів. Ахметов сподівається, що нові управлінці виведуть канал "Україна" на один рівень з Інтером і "1 +1" за розмірами аудиторії і прибутковості. Свого часу бізнесмен вів переговори з Валерієм Хорошковським про придбання Інтера.

Голова правління компанії EastOne, що управляє активами Віктора Пінчука, Геннадій Газін недавно заявив про створення медіахолдингу на базі каналів, що належать бізнесмену: ICTV, Нового, СТБ, М1 і М2. Зараз канали Пінчука дивиться близько 20% аудиторії.

Про амбітні плани з розвитку медіабізнесу досі не заявили хіба що власник новинного 5 каналу Петро Порошенко та Ігор Суркіс - акціонер розважального каналу "ТЕТ".

Українські олігархи контролюють уже практично всі українські телеканали - 78% глядацької аудиторії. "Власники великого капіталу зрозуміли, що телеканали - це вже не лише інструмент реалізації політичних амбіцій, а й джерело великих грошей", - констатує топ-менеджер одного з українських каналів.

Рекламна пауза

Основна причина активності українських і російських бізнесменів на телевізійному ринку - бурхливе зростання обсягів ТВ-реклами та медіаінфляція. "Реклама приносить телеканалам до 90% доходів", - каже Григорій Тичина, голова правління телекомпанії "ТЕТ". За прогнозами міжнародного агентства ZenithOptimedia Worldwide, витрати на телерекламу в 2008 році досягнуть рекордних $ 182 300 000 000, або 38,2% світового рекламного ринку. У швейцарському інвестиційному банку UBS очікують, що частка телереклами зросте наступного року до 41%. На думку аналітиків, основний драйвер рекламного ринку в майбутньому - ринки, що розвиваються, в тому числі український. "Кожен долар, вкладений в індустрію реклами країн, що розвиваються, може принести $ 0,2-0,3 доходу", - говорять фахівці в одному з аналітичних звітів UBS.

З 1998 року український ринок ТБ-реклами щороку зростає на 30-35%. Торік він додав у вазі на 60%, досягнувши $ 390 млн. За прогнозами компанії "Інтер-реклама", за підсумками 2007 року обсяг ринку складе $ 450-480 млн. "Потенціал зростання телевізійного рекламного ринку в Україні дуже високий. У Росії, наприклад, щорічні витрати компаній на телерекламу перевершують аналогічні витрати українського бізнесу в 9 разів ", - каже Григорій Тичина. Ще 2-3 роки - і вітчизняний ринок телереклами досягне позначки в $ 1 млрд, впевнений топ-менеджер.

Поки 90% рекламних бюджетів ділить п'ятірка провідних українських телеканалів, які дивиться майже 60% глядацької аудиторії: Інтер, "1 +1", Новий канал, ICTV та СТБ. У великих телекомпаній power ratio (співвідношення частки на рекламному ринку і глядацької аудиторії) сягає 1,2-1,6. Частка рекламного ринку невеликих каналів відповідає їх частці у глядацькій аудиторії. "Якщо канал дивиться 1% глядачів, а обсяги рекламного ринку - $ 400 млн, то компанія може розраховувати на $ 4 млн рекламних грошей", - пояснює суть показника power ratio Григорій Тичина.

Найбільші телеканали перетягують на себе рекламні бюджети за допомогою власних сейлз-хаусів, що продають ефірний час телемовників, або залучаючи великих торговців ТВ-рекламою. Час на каналах Хорошковського продають одразу два торгові дома: компанія "Інтер-реклама" (належить Inter Media Group) і пов'язане з нею агентство "Стиль С". Вони ж обслуговують телекомпанії Віктора Пінчука. Три роки тому рекламу на каналах ICTV, Новий, СТБ продавав сейлз-хаус Media Light, але компанія пішла з телевізійного ринку, не витримавши конкуренції з лідерами.

Співпраця з ICTV допомогло Інтер-рекламі стати лідером серед продавців ефірного часу й потіснити свого найближчого конкурента - сейлз-хаус "Пріоритет", який належить російській групі "Відео Інтернешнл" і продає рекламний ефір на "1 +1", ТЕТ, Тонісі, РТР -Планеті і Кіно.

Вигідні позиції Інтер-реклами на ринку сейлз-хаусів - результат агресивної цінової політики компанії, зазначають конкуренти. "Інтер-реклама запропонувала клієнтам вигідну схему роботи. Якщо рекламодавець підписує з компанією ексклюзивний договір про співпрацю, отримує знижку в 40% ", - розповідає керівник одного українського телеканалу. У Інтер-рекламі існування великих знижок не підтвердили. "Перевага компанії - в гнучкості. Ми розробили кілька видів розміщень на телебаченні для оптимізації витрат рекламодавців на ТБ-рекламу ", - говорить директор з маркетингу компанії" Інтер-реклама "Дмитро Дутчин.

Телевізійний холдинг Віктора Пінчука планує створити власний сейлз-хаус до 2009 року. "У цьому випадку позиції Інтер-реклами ослабнуть, а прибуток ICTV, Нового та СТБ виросте: каналам не доведеться платити комісійні торговим домам", - упевнені експерти медіаринку.

У 2008 році найбільші доходи отримають Інтер і "1 +1" - традиційно за рахунок реклами. Непогані перспективи і у СТБ, вважає директор консалтингової компанії Media Resources Management Ірина Костюк: "У 2005-2006 рр.. канал змінив контент. Кількість лояльних компанії телеглядачів постійно зростає ". За цей же період Новий канал зумів залучити великий відсоток комерційно привабливої ??аудиторії - віком від 14 до 49 років. На думку Ірини Костюк, потенційні зірки телеефіру - НТН, який тепер під крилом у Інтера, і ТРК Україна Ріната Ахметова.

Нішеві (або тематичні) телемовці, аудиторія яких не перевищує 0,5-2%, рекламодавці обходять стороною. Великі сейлз-хауси відмовляються обслуговувати дрібні канали, оскільки основну частину прибутку торговцям приносять провідні телекомпанії. Багато тематичні канали (наприклад, Сіті) шукають рекламодавців самостійно. Заробляють вони небагато: торік сумарні доходи Сіті і Кіно склали $ 1,2 млн.

Тематичні канали поки малоприбуткові, але за ними велике майбутнє, впевнені галузеві аналітики. Наприклад, в Європі та США рейтинги музичних каналів не опускаються нижче 10% глядацької аудиторії. "Великі універсальні канали втрачатимуть аудиторію, а маленькі - нарощувати", - прогнозує Тичина. Консультанти українських медіамагнатів відчувають тенденцію, тому радять їм скуповувати тематичних мовників. "Нішеві канали допомагають утримати аудиторію, особливо молодь", - каже Ірина Костюк.

Деякі українські медіакомпанії запускають нішеві канали з тим, щоб пізніше перепродати їх більш великим гравцям ринку.

Своє чуже

Основні витрати телеканалів - закупівля і виробництво програмного продукту. Топ-менеджери телекомпаній визнають: успіх каналу багато в чому залежить від успіху трансльованих у прайм-тайм (з 19.00 до 22.00) телесеріалів. У 2006 році серіал "Моя прекрасна няня" забезпечив СТС Медіа зростання доходів на 52%. Рейтинг останньої серії "Не родись вродливою" на каналі "1 +1" (58,92% аудиторії) був вищий навіть фіналу чемпіонату світу з футболу.

Українським телеканалам доводиться самостійно знімати фільми і програми або закуповувати їх у Росії, оскільки західні серіали та ігрові шоу не користуються популярністю. "Глядачам до душі передачі й фільми українського або російського виробництва. Їх рейтинги набагато вище навіть найновіших і найпопулярніших на Заході серіалів і програм ", - говорить Ірина Костюк. Приміром, рейтинг російського серіалу "Бальзаківський вік, або Всі чоловіки сво ..." на 50-60% вище показників американського "мила" "Відчайдушні домогосподарки". Правда, контент з Росії обходиться українським каналам дорожче. Вартість однієї серії західного телесеріалу - близько $ 10 тис., російського - $ 20-35 тис.

Перехід українських і російських каналів на "вітчизняний" телепродукт змушує західні студії Sony Pictures Entertainment, Walt Disney і латиноамериканських продавців серіалів змінювати стратегію просування своєї продукції. Ці студії продають не лише серіали і готові програми, а й права на ігрові шоу (Pop Idol, "Хто хоче стати мільйонером", "Слабка ланка") і мильні опери. "Адаптувати готові сюжетні ходи простіше і менш ризиковано, ніж створювати програму або фільм з нуля", - пояснює Влад Ряшин.

За право зняти національний варіант успішного західного шоу український телеканал платить у середньому $ 1-10 тис. (один вихід програми). Загальний бюджет такого шоу може досягати $ 1-3 млн. Приміром, "Танці з зірками-1", права на які належать BBC, коштували каналу "1 +1" $ 1 млн. Ще дорожче обійдеться Новому каналу український варіант "Фабрики зірок".

"Незважаючи на популярність вітчизняних і російських шоу і серіалів, власне виробництво здатні осилити тільки найбільші телеканали і продакшн-студії", - каже Григорій Тичина. Досить вдалим виявився проект "Шанс". Однак продати його хоча б у Росії не вдалося: коли програму запропонували росіянам, тамтешнє ТБ уже окупували схожі проекти - "Фабрика зірок" і "Народний артист". Росіянам теж поки не вдається заробити на торгівлі телеідеямі: проектом "Дім" зацікавилася Sony Pictures Entertainment, але до прокату шоу на Заході справа так і не дійшла.

Для покупки художніх картин канали об'єднуються в пули. На початку 2007 року Інтер, Новий канал і ICTV спільними зусиллями купили ексклюзивні права на показ продукції найбільшого виробника медіапродукту Warner Bros. Пакет з портфелем фільмів американської кінокомпанії аналітики ринку оцінюють щонайменше у $ 3-6 млн.

Олена СТРУК, Діловий тижневик "Контракти" № 48 від 26.11.07

ТелеТУЗики

Українські олігархи скуповують вітчизняні телеканали і формують медіахолдинги. Як з'ясували журналісти Контрактів, основна причина активності бізнесменів на телевізійному ринку - бурхливе зростання обсягів ТВ-реклами та медіаінфляція. На Заході медіаімперії приносять своїм акціонерам мільярдні доходи. Скільки ж планують заробити українські олігархи на ТВ-каналах?

Квартира від олігарха

Ціни на нерухомість значно випередили фінансові можливості українців. Покупку квартири в кредит без ризику потрапити в боргову яму можуть дозволити собі громадяни, що заробляють від $ 1500 на місяць. Чи буде надалі дорожчати житло - читайте в діловому тижневику Контракти.

99 баксів

К 21 листопада ціна січневих ф'ючерсів на нафту на Нью-Йоркській товарній біржі виросла до $ 99 за барель (близько 160 літрів) - абсолютний рекорд за всю історію нафтовидобутку. Коли і як відіб'ється загальносвітової скачок цін на нафту на українському ринку бензину - читайте в діловому тижневику Контракти .

Дорогі випускники

Студенти бізнес-шкіл знову затребувані. По закінченні навчання їм надходить у середньому дві пропозиції про працевлаштування. Зарплата фахівця після отримання ступеня МВА в західній бізнес-школі збільшується на 20-40%. Однак більшість українських роботодавців не можуть запропонувати власникам МВА західної бізнес-школи винагороду, яка дозволить їм відшкодувати витрати на навчання. Про те, де найкраще отримати бізнес-освіту і скільки потім можна заробляти - читайте в діловому тижневику Контракти .