Добірні кадри

Минув рік відтоді, як біля будівлі Державної судової адміністрації стояла довга черга з юристів, охочих знайти професію судді. Деякі, але далеко не всі з цієї черги змогли здійснити свою мрію і вже зайняли свої місця в рядах вітчизняної Феміди. Відбір проходив за абсолютно новою процедурою, впровадженої в ході судової реформи, і оскільки кандидати в судді були "першопрохідцями", вона виявилася для них далеко не простий. Причому не тільки для них, а й для органу, який проводив відбір - Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), якій довелося самостійно розробляти шляхи реалізації кожного етапу.

Паніка з подачею документів. Підготовка до тестування. Потім, якщо пощастило, - до кваліфікаційного іспиту. Далі (знову-таки, якщо вдалося набрати заповітні 66 балів) - судомний вибір між судами, де оголошені вакансії. Коливання. Знову підготовка документів, конкурс, ночі без сну за написанням реферату, переживання за рецензію, товкучка в тісному коридорі Вищої ради юстиції ... І, нарешті, заповітна присяга в Адміністрації Президента. Все це довелося пережити кожному з кандидатів у судді в минулому році. При цьому процес супроводжувався безліччю судових позовів, "Розбір польотів" у Вищій раді юстиції, сльозами претендентів ...

З 4 квітня 2012 цю "машину" запустили заново. Спраглі вершити правосуддя Іменем України товпляться вже за іншою адресою, майже на околиці Києва, - на вул. Поліській, 3-Б. Їх не зупиняють ні проблеми з умовами роботи в органах правосуддя (багато хто змінить затишний кабінет на кімнатку, яку доведеться ділити ще з кількома колегами), ні відсутність житла та перспективи його отримати. У що б то не стало вони з ажіотажем поспішають швидше здати документи в ВККС. Комісія ж цього разу вирішила перекласти всю відповідальність за правильність заповнення паперів на плечі кандидатів - адже вони хочуть зайняти місце в найбільш престижній юридичної професії, а значить, повинні розбиратися у всіх нюансах. Але, судячи по гарячому обговоренню, навіть досвідчені адвокати та прокурори помиляються, тлумачачи вимоги ВККС. Роз'яснення щодо її вимог можна прочитати у статті " Як стати суддею " .

Примітно, що ВККС оголосила про новий відборі, не чекаючи, поки всі кандидати, що залишилися в резерві, виявлять бажання подати заяви на вакантні місця в судах. Відбулося вже два конкурси на заміщення вакансій, а 81 осіб досі мовчить. Але це зовсім не означає, що вони не хочуть стати суддями. Точніше буде сказати, що вони не хочуть стати суддями певних судів: Донецькій, Луганській, Кіровоградській та деяких інших областей. За підсумками останнього конкурсу, який відбувся 28 березня, приплив кадрів очікується в судах Волинської, Закарпатської, Київської, Львівської, Сумської, Тернопільської та др.областей. Що ж стосується Донецької, то з 56 наявних в судах вакансій тільки 8 залучили кандидатів. У 24 донецьких судах, як і після проведення першого конкурсу, штати залишаються неповними. Вся надія, таким чином, на новий відбір. Але які шанси, що нинішня ситуація зміниться? Для вирішення цієї проблеми один з членів ВККС запропонував окремо провести конкурс в регіонах, де служителів Феміди не вистачає. Втім, інші його пропозицію не підтримали. На їх думку, не можна "латати кадрові діри" окремо в кожній області та "сортувати" претендентів, наприклад, на київських, львівських або донецьких. Але "кадровий вакуум" у східних регіонах уже провокує проблеми у вигляді тяганини з розглядом справ, адже навантаження лягає на плечі решти суддів.

Наталія Мамченко, журналіст "Судово-юридичної газети"