Як "помаранчеві" менеджери Майдан газифікували

Як 'помаранчеві' менеджери Майдан газифікували

На цей раз ГоловКРУ та Генпрокуратура звинуватили "помаранчеве" керівництво НАК "Нафтогаз" - відомого своєю любов'ю до "мерседесах" Олексія Івченка і його більш прагматичного соратника - колекціонера облгазів Олега Бахматюка - в розтраті 410 мільйонів гривень. Ці гроші були виділені з бюджету "Нафтогазу" на газифікацію 177 населених пунктів п'яти західноукраїнських областей: Івано-Франківської, Львівської, Волинської, Закарпатської та Чернівецької.

Відео дня

Підозри правоохоронців пов'язані навіть не з тим, що обласні підприємства з газифікації всіх п'яти областей (так звані облгази) належать Олегу Бахматюку або підконтрольним йому фірмам. І що фактично Івченко як глава "Нафтогазу" виділив колосальні кошти на газифікацію тільки п'яти облгазам Бахматюка, при тому що всього в Україні налічуються 53 аналогічних підприємства.

Увага перевіряючих привернув звіт п'яти отримали гроші підприємств - все, мовляв, відмінно, всі об'єкти побудовані і введені в експлуатацію. Ось тільки звітність облгазів не була підтверджена первинними документами - актами виконання будівельних робіт, введення газопроводів в експлуатацію, приймання державними та відомчими комісіями і т. д. Словом, почалося розслідування.

Тим часом представники самих західноукраїнських облгазів назвали перевірку правоохоронних органів "актом цілеспрямованого тиску з боку керівництва ПЕК і правоохоронних органів". На кількох прес-конференціях у Києві керівники та юристи "Закарпатгазу", "Львівгазу", "Івано-Франківськгазу", "Волиньгазу" і "Чернівцігазу" переконували журналістів у тому, що всі газопроводи вже давно несуть тепло і комфорт жителям Західної України, демонструючи при цьому вдячність керівників сільрад і райдержадміністрацій за побудовані об'єкти.

Враховуючи цю плутанину, "Комсомолка" вирішила провести власне розслідування і з'ясувати, хто ж правий: силові структури, трубящие про повальних порушеннях, або облгази, які запевняють, що їх "замовили" конкуренти. Отримавши повний список газопроводів, будівництво яких профінансовано за державний рахунок, наші кореспонденти відправилися в західноукраїнську глибинку.

ЛЬВІВЩИНА

Газом і не пахне ...

Золочівський район Львівської області поступово газифіковане. Але за гроші місцевого населення і кошти районного бюджету. У списку об'єктів газифікації Львівщини є графа "Підвідний газопровід високого тиску до с. Жуков ". За документами газопровід побудований. Однак газу в Жукові так і не бачили - місцеві жителі навіть не в курсі, що його до них нібито будують.

За словами жуковчан, в село вже кілька разів приїжджали з району і збирали гроші на газ. Спочатку здавали по 500 гривень. З тих, кому газ потрібен був терміново, брали по тисячі "зверху". Один із старожилів села пан Петро здав 500 гривень ще навесні минулого року, але газу так і не дочекався. Пролити світло на стан речей не змогла навіть колишня голова сільради, яка раніше відповідала за газифікацію.

- Проектну документацію розробили ще в 1988 році, - розповіла пані Марія. - У 2005-му довелося робити нову, оскільки попередня застаріла. Село заплатило за неї 15 тисяч гривень. За 8 тисяч гривень справили топографічну зйомку місцевості. За 700 гривень з двору пішло на покупку труб. А проводити газ не за що.

Зате нинішній глава Золочівського райради запевняє, що в 2007 році на прокладку підвідного газопроводу від Жукова до Кропивного буде освоєно 50 тисяч гривень. Як він збирається це зробити, якщо газу немає ще й у Жукові, неясно.

Побувавши ще в декількох селах Золочівського району, ми переконалися - газом тут і не пахне. Володимир Пилипяк з села Майдан-Гологорскій розповів, що блакитного палива у них не бачили, хоча спроби були.

- Раз було, що біля села на поле навіть труби звалили, збирали на їх прокладку по 300 гривень з двору, а потім приїхали і забрали, - розповідає Степан Болюбаш, один з місцевих. - Кажуть, знову треба платити ...

Як виявилося, газ в цьому районі прокладали не тільки за рахунок жителів. Спонсори всіляко допомагали. Про що свідчать публікації в місцевих газетах, в яких місцева влада раз у раз висловлюють їм свою подяку.

У підсумку з газом виявилися тільки п'ять щасливих сіл: колти, Якторов, коло, Луг та Монастирок. Набагато більше виявилися не з газом, а з носом - таких 13: Коропчик, Опака, Жуков, Козака, Лісові і т. д. Показово, що навіть село з символічною для помаранчевої влади назвою - Майдан - залишилося Негазифікованим.

БУКОВИНА

Газифікація - справа рук самих газифікованих

У Чернівецькій області ситуація не краща. І хоча голова "Чернівцігазу" Віктор Максимов стверджує, що 20 мільйонів, виділені "Нафтогазом", повністю освоєні і "вперше в історії Буковини був побудований 191 кілометр підвідних газопроводів", начальник КРУ в Чернівецькій області Іван Дребот наводить численні приклади порушень.

- Під час перевірки встановлено випадки завищення розміру кошторисного прибутку та адміністративних витрат, завищення обсягів виконаних робіт та облік робіт, які вже були раніше включені в акти виконаних робіт. В результаті кошторис була завищена на 6,7 мільйона гривень, - повідомив глава перевіряючого органу.

Жителі області, швидше, підтримують точку зору Дребота. Кажуть, підвідні газопроводи якщо і будувалися, то на гроші спонсорів, а не облгазом.

- До нашого селу прокладено 12 кілометрів підвідного газопроводу за рахунок інвестора, - розповів Василь Теслецкій, голова сільради села Карапчів Вижницького району, яке за документами теж "газифікували". - Роботи майже закінчені, залишилося зробити кілька переходів через річки (село знаходиться в гірській місцевості). Люди своїх грошей у будівництво не вкладали, але залучалися на земляні роботи.

- Трубу дала держава, а люди платили за земельні роботи, - повідав нам голова сільради села Рухотин Хотинського району Віктор Лісничий. Це село за документами теж "облагодіяв" Івченко. - Всього зібрали 19 тисяч 600 гривень, тобто практично по 2,5 тисячі з двору (в селі 60 дворів).

ЗАКАРПАТТЯ

Де перетинаються державні гроші?

У села Ярок і Стрипа Ужгородського району Закарпаття в грудні минулого року провели газ. Нині близько 80 з 450 приватних будинків двох сіл вже газифіковані. Але цей процес в населених пунктах проходив аж ніяк не легко.

Три мешканки Ярка - бібліотекар Марія Рущак, Магдалина Бордаш і Надія Фленько - у березні 2005-го зібрали в сільському клубі місцевих жителів, де ініціювали голосування за газифікацію села.

- Підвідний газопровід до двох селах почали будувати в жовтні 2005 року, - згадує нинішній голова сільради Марія Рущак. - Від газорозподільного пункту (ГРП), який перебував у полі неподалік від села Циганівці, до Стрипі треба було протягнути труби. У грудні того ж року закінчили ділянку протяжністю 950 метрів, гроші на який виділили з районного бюджету.

- На це витратили 106 тисяч 564 гривні, - розповідає начальник відділу капітального будівництва Ужгородської райдержадміністрації Павло Бабука. - Ще чотири з гаком кілометри підвідного газопроводу "Закарпатгаз" побудував за власні гроші. Правда, ми досі судимося з ним за 100 тисяч гривень.

Голова райдержадміністрації Анатолій Колібаба підтвердив, що гроші на цю ділянку підвідного газопроводу дійсно виділялися з районного бюджету. У той же час заступник голови Закарпатської облдержадміністрації з питань ПЕК Олександр Карташов чомусь відмовився коментувати діяльність "Закарпатгазу". Він зауважив, що саме це питання не входить в його компетенцію. Правда, до чиєї компетенції належить "Закарпатгаз", Олександр Михайлович не пояснив.

Сам директор "Закарпатгазу" Ярослав Дмитрук запевнив "КП", що всі підводні газопроводи у восьми районах Закарпатської області, які підприємство мало побудувати, на сьогоднішній день побудовані. "Ми складали акти робіт по всіх населених пунктах", - запевнив Дмитрук.

Водночас директор "Закарпатгазу" не став заперечувати, що його підприємство отримало гроші "Нафтогазу" на газифікацію та Стрипи, і Ярка. На питання про те, чому ж у селах цих грошей не бачили, Дмитрук відповів, що, можливо, гроші виділяв і райбюджет, але вони не "перетиналися".

Куди ж поділися гроші?

Нам не вдалося отримати настільки ж детальну і достовірну інформацію з ще двох західноукраїнських областей, які "газифікував" Олексій Івченко - Івано-Франківської та Волинської. У "Комсомолки" немає в цих областях власних кореспондентів, а наші місцеві колеги, почувши про тему публікації, навідріз відмовлялися нам допомагати.

Проте ми вважаємо досить красномовними наведені факти по трьох областях. Десятиліттями очікують природного газу жителів західноукраїнської глибинки, по всій видимості, знову грубо обдурили. Блакитний вогник запалився далеко не в кожному з 177 населених пунктів, для газифікації яких в 2006 році "Нафтогаз" виділив 410 мільйонів - більше двох мільйонів гривень на одне село.

Голова ГоловКРУ Петро Андрєєв днями повідомив, що за фактами порушень в НАК "Нафтогаз" у 2005-му і першій половині 2006 року сумарно відкрито 9 кримінальних справ, одне з яких якраз і присвячено махінацій з державними коштами на газифікацію. За словами Андрєєва, в КРУ підозрюють, що в період, коли компанією керував Олексій Івченко, кошти виділялися на будівництво газопроводів, які насправді були давно побудовані на гроші місцевих жителів.

Матеріали кримінальної справи, наявні в розпорядженні редакції, відкривають завісу таємничості над тим, куди реально пішли 410 мільйонів державних коштів, виділених для поліпшення життя людей заходу країни.

З матеріалів кримінальної справи

Новітня історія газифікації Західної України бере начало 20 жовтня 2005, коли "Івано-Франківськгаз", "Львівгаз", "Закарпатгаз", "Чернівцігаз" і "Волиньгаз" звернулися до "Нафтогазу" України з проханням виділити їм кошти для газифікації населених пунктів. Слід взяти на замітку, що тільки в Івано-Франківському облгазі частка держави перевищує 50 відсотків, а всі інші - приватні.

За вказівкою Олексія Івченка 9 листопада 2005 і 1 березня 2006 дочірня компанія "Укртрансгаз" уклала з цими облгазами договори на газифікацію населених пунктів відповідних областей на загальну суму 410 мільйонів гривень. У тому числі "Івано-Франківськгаз" отримав 180 млн, "Львівгаз" - 120 млн, "Закарпатгаз" - 70 млн, а "Волиньгаз" і "Чернівцігаз" - по 20 млн гривень.

Перерахування коштів ДК "Укртрансгаз" облгазам здійснювалося через маловідомий банк "Фінансова ініціатива", з яким "Нафтогаз" раніше ніколи не працював. "Укртрансгазу" навіть довелося відкривати спеціальний рахунок, що він і зроблені 25 листопада 2005 року. Те ж саме виконали всі п'ять облгазів - одержувачів державних коштів.

Втім, довго гроші на рахунках п'яти газопостачальних підприємств не затрималися. Вони перекочували на рахунки трьох маловідомих будівельних фірмочок: ПП "Промбуддеталь", ТОВ "СБ-Індустрія", ТОВ "Будпрофсервіс". Характерно, що дві з них зареєстровані (як ніби спеціально під угоду) у червні та листопаді 2005 року, а найстаріша - "Промбуддеталь" - хоч і зареєстрована в 1998 році, але останні роки активної діяльності не вела. Як можна було доручати роботи на таких потенційно небезпечних об'єктах, як газопроводи, недосвідченим будівельникам? Адже на кону життя людей! І за чиїм дорученням підрядниками без жодного тендера обрані саме ці фірми?

Далі - ще цікавіше. Отримавши всі 410 мільйонів гривень державних грошей, три будівельні фірми, не змовляючись, вирішили закупити для прокладки газопроводів поліетиленові труби на загальну суму 345 мільйонів гривень. І треба ж - все обрали своїм постачальником іванофранківське ТОВ "Станіславська торгова компанія", яким ще рік тому (до призначення в "Нафтогаз") керував Олег Бахматюк! Він же - господар десятка фірм, що володіють усіма п'ятьма західноукраїнськими облгазами.

Як показало подальше розслідування "Комсомолки", Олег Романович Бахматюк є не тільки екс-керівником, а й засновником "Станіславської торгової компанії". А та, в свою чергу (через дві інші компанії - "ТМ Фаворит" і ТОВ "Інвест-Сервіс") володіє банком "Фінансова ініціатива". Виходить, що як тільки державні гроші вперше потрапили на рахунки цього шановного банківського закладу, соратник Олексія Івченка вже не випускав їх з рук.

Чи дочекаємося правосуддя?

У новітній історії України, мабуть, ще не було розслідування, яке б настільки чітко і предметно простежується шлях казна-куди "поділися" державних грошей. Але, незважаючи на те що кримінальну справу за статтею "Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем" порушено ще 7 грудня минулого року, панове Івченко та Бахматюк досі фігурують в ньому лише як свідки. Справа відверто гальмують на стадії розслідування. Кажуть, щоб розблокувати розслідування, Генпрокурор Олександр Медведько 23 лютого проводить спеціальну колегію Генеральної прокуратури України.

Список сіл, які облгази 5 західноукраїнських областей повинні були газифікувати в 2006 році

ВОЛИНСЬКА ОБЛ.

1. Великий Порськ, Жмудче

2. Любітів

3. Колодяжне

4. Будище

5. Волошки

6. Нужель, Брюховичі

7. Білін

8. Ст.Кошарі

9. Борщівка

10. Веснянка

11. Пальче

12. Суськ

13. Словатічі

14. Котів

15. Річіця

16. Межисить

17. Мартинівка

18. Моташівка (І черга будівніцтва)

19. Букiв

20. Текля

21. Журавлине (І черга)

22. Колмів

23. Лобачівка

24. Іванчіці

25. Городіні

26. Переспа-Берегові

27. Котуш

28. Ворокомле, Камінь

29. Свинарин

ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛ .

30. Липецька Поляна

31. Монастирець

32. Березово, Нижній Бістрій

33. Липовець

34. Забрідь

35. Руня, Липовець

36. Колочава, 1 етап

37. Стрипа та Ярок

38. Нижні Ворота

39. Ліцовіця

40. Копінівці

41. Дерцен-Форнош

42. Ділок

43. Плоскановиця, Брестів

44. Бабічі

45. Баркасово-Серне-Чомонин

46. ??В.Копаня

47. Лохово-В.Візніця

48. Рафайлове

49. Каштаново-Бовтрадь-Горонглаб

50. Четфолво

51. Косонь

52. Шом-Попово-Гетен

53. Гетен-Мале-Попово

54. Квасово-Оросієво

55. Поляна-с.Яківське

ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛ.

56. Яблунівка

57. Романківці

58. Неповоротово

59. Лопатова

60. Білоусівка

61. Шебутінці, Кормань

62. Михалкове

63. Братанівка

64. Вітрянка, Кулешівка

65. Сокиряни

66. Перебіківці

67. Крутеньки, Білівці, Ярівка

68. Перебіківці, Млинки

69. Рингач, Шішківці

70. Мамалига, Ванчіківці

71. Тарасівці

72. Котелеве, Черлена, Щербінці, Форосна та Жалівка

73. Слобода-Банилів

74. Карапчів

75. Карапчів, Валі

76. С.Жадова

77. Годінівка, Луківці

ЛЬВІВСЬКА ОБЛ.

78. Хоросниця

79. Арламівська Воля

80. Мостиська-2

81. Роденічі-Підліскі

82. Містічі, Санники

83. Дмітровічі

84. Соколя

85. Малнів

86. Мішлятічі

87. Великі и Малі Новосілки

88. Верхобуж

89. Косічі

90. Кругів

91. Козаки

92. Махнівці

93. Побіч

94. Коропчик

95. Жуків

96. Лука

97. Печенія

98. Колтів

99. Якторів, Шопки

100. Опаки

101. Майдан-Гологірській

102. Пісок

103. Луг, Монастирок

104. Поморяни

105. Торгів, Богутин

106. Зашків, Лісові

107. Стремінь

108. Плав'я

109. Борове, Сілець

110. Радванці

111. Щеплоти

112. Мельники

113. Залужжя

114. Порубов

115. Чишки

116. Грабова

117. Закомар'я

118. Хватів

119. Полонічі

120. Топорів, Тур'я

121. Нижні Станівці, Брусенки

122. Путятічі

123. Передільніця, Підмостічі, Трушевичі

124. Тершів, Спас

125. Нижня Вовча

126. Бусовисько, В.Лужок i стрілки

127. Кунин-Хитрейки Стрийський район

128. Розгірче

129. Монастирець, Воля Довголуцька

130. С. Плав'я

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛ.

131. Богрівка

132. Полик

133. Вул. Івасюка в Богородчанах

134. Масив "Старе місто" в Старі Богородчани

135. Росільна

136. Луквиця

137. Житловий масив "Панько" в Пороги

138. Рогінія, Острівець

139. Виноград

140. Новоселівкі

141. Іванівка

142. Сливки

143. Луги

144. Лецівка

145. Перепгінськ

146. Петранка

147. Острів

148. Нові и Старі Скоморохи, Підшумлянці

149. Медуха

150. Нараївка, Підшумлянці

151. Бишів

152. Дем'янів

153. Парище и Лісна Велесниця

154. Добротів

155. Красна

156. Уторопи

157. Малий Рожин

158. Великий Рожин

159. Борісівка

160. Люча

161. Уторопи

162. Косів-Город-Соколівка

163. Козарі

164. Княгінічі

165. Пуків

166. Мала Тур'я

167. Солуків

168. Велика Тур'я

169. Зелений Яр

170. Калуш Коломийський район

171. Отинія

172. Ганів, Дебеславці, Залуччя, Тростянка, Кропивище, Грушів

173. Мікрорайон "Аеропорт", Коломия

174. Озеряни

175. Петрів, Сокирчин

176. Троїця

177. Тростянець