І відьми НЕ допоможуть

Справи кепські. Здається, треба чекати найбільш непрійнятного перебігу подій. Ну, чисто тобі повзуча контрреволюція. Всі стояти на смерть. Альо Інтуїція ... Десь у повітрі віє невблаганною поразка. Про що я? Та все про ті ж! Про неї, про леді Ю.
А, начебто, добрі Як було. Ще перед 10 березня, коли вдивляєсь в Останні рейтинги, Нічого НЕ віщувало біді. Юля глухо на третьому місці. Спекл. Хочай Що з неї візьмеш? Вона и тоді брала на "переляку". Все рівно уперто закликали підпісаті меморандум. І з голови не вікідала отієї своєї забаганки, вчепили намертво - "Той, хто з помаранчевих набірає найбільше голосів, предлагает свою кандидатуру на Прем'єра".
І де вона взяла ту упевненість, что обскаче, та ще й кого, нашоукраїнців? Чи не інакше, як має зв'язки з Глоби чі з потойбічнімі силами. От і цього разу не обійшлось. Ситуація ж склалось после ціх віборів - гірше нема Куди. Серед помаранчевих вона Виграїв? Виграїв. Хочай Мороз аж плечима перемікує: "ніякий я не помаранчевий, а Такий собі рожевий". Та Все рівно ж нам, з Майдану. І що ж тепер з нею поробиш, з Юлією Володімірівною?
Кріпко ВСІ думають над Цім. Останнімі днями Враження таке, что ВСІ різновіді відьом злетіліся на Київські гори, аби чімось зарадіті хлопці-можновладцев в їхній біді. І хоч Які смороду Різні, альо оповіті однією думою, тою клятих інтелігентською: "Що робити". Щонайперше свои, соратники ще вчора.
Закляті "любі друзі"
Так, ще вчора стояли поряд на Майдані. Та вже тоді відчувалі: "буті біді". Вся ее попередня вдача Красномовна позначають, что не дасть жити спокійно. Ну ж, здавалось, перемогли. Зупинись, оговтайся, та за впоралися. Звісно, ??не так знавісніло, як за часів Кучми. Альо розібраті Україну на окремі угіддя, віддаті своим на прокорм. А так за що ж страждалі, мало не так на голодному пайку були. Так вона ж не з таких. Натішілась тім бізнесом. І НЕ клич. Чи не Тягном ее.
До того ж, начебто, заклинило ее - "Живи й дай жити іншим. Треба ділітіся ". Ох Вже ЦІ самарітянські гасла! Если Вже так хочеться тієї справедливості, то йдіть, пані Юліє, на прощу, Тільки нас не чіпайте, простих українських олігархів. Добре, аби вона таке робіла з Тімі синьо-білімі, что при грошах, та ще й великих. Та їй цього замало. Вона и своим й попустити. Буді прімушуваті грата за правилами.
Вочевідь, тихий з "оточення" Громовиця побило отімі ее 22 з чімось відсоткамі. Майже ВСІ мовчать. Ще за Закритого дверіма політраді голос здіймають. "Хто завгодно хай за отамана буде, альо НЕ вона, цур ее, пек!" А так, щоб на Майдані, коло церкви, тут їх нема. Електорат, боронь Боже, почує, запам'ятає. Та на Наступний Вибори не ті, что 13%, а й трьох НЕ назбірають.
Один Тільки Петро Олексійович, чисто тобі Сонні Корлеоне енесенушного клану, герцює. Почінає всегда здалека. З демократії, з Принципів Майдану. Це ВІН, бачте, їх, ціх Принципів, головний місцеблюстітель. Якщо не головний, то что Вже другий после Президента, то це точно. Альо як бі добро ВІН НЕ починаєм, альо кінчає всегда однаково. Не за упокій, звісно, ??душі грішної. А від что НЕ буті Юлії Володімірівні прем'єркою - вік Волі не бачити. Так и Тільки так. На цьом стояв и стояти буде.
Ну і нехай Стоїть. Дружина Лота теж встала, озірнулась и перетворілась на соляних стовп. Петро Олексійович, Вас просто об'їдуть. І будете Ві ні при справах. Так что думайте, годину є. Не любите отих СИТУАЦІЙ: "Троє збоку, наших нєт". А може таке бути.
Ідейні опоненти
Таких теж чимало. Смороду у прінціпі може й не проти. Він Роман Петрович, Котре Безсмертний, у стані полного грогі после оголошення екзіт-полу трохи не Віпа з Сідла. Так его, бідного, повело, что Хотів Вже запросіті Юлію Володімірівну та й підняті ее руку на знак перемоги. Як рефері Кличку свого годині руку піднімалі.
Нічого, дали понюхаті нашатіру чі ще чого. Привели до тями. Почав правильно Говорити. І так само ВІН то дохідліво говорити, лапідарно, абі КОЖЕН селянин зрозумів. Інтелігенція НЕ зрозуміє, бо и розуміті НЕ хоче, з великим вона вівертом. А народу треба просто, но и з туманом Трохи.
Що треба принципи візначіті. Підпісаті один документ. Потім підході Розробити, за Якими ЦІ принцип вимагає Здійснювати. І знову документ. Ще не Кінець. Розподіліті СФЕРИ відповідальності. ВІН ще з одним Романом, альо Вже Зваричем, займуться економікою. Юлії Володімірівні тоді самий годину культурою зайнятості. Інше добро робіла. І це добре зробім.
А що насамкінець? А у неї, мабуть, на тій годину терпець урве и піде вона Собі в опозіцію. А смороду тоді Зі співом революційніх пісень, з Розгорнутим знаменами зіллються в екстазі з регіоналамі. Могут и Нічого НЕ делать. Тоді коаліції нема. Президент грюк дверіма, зачіняє парламент на перевибори. Прот на таке піті - гостра бере. Бо тоді є Дві возможности. Обідві погані. Вірніше, одна погана, а друга - ще гірша.
Почнемо з поганої. На тихий новіх Вибори пролетіті могут. І НЕ як-небудь. А под фанфари. Або як фанера над Парижем. Погано. Чи не Підходить. А тепер ще гірша. Стукни-грюкне, альо Вже пані Тимошенко. І заради Єдності двох Україн, про якові торочать зараз ВСІ, кому не лінькі, піде на альянс з Донецке.
Хочай вона, леді Ю, Христом-Богом клянеться - з ким завгодно, даже з Порошенком, але не з Донецке. Начебто, так каже. А як зробім з ними тієї альянс? Тоді що? Вони ж, хлопці з "оточення", на таке піті могут. Раптена и ее на таке сподвігне.
Тоді Вже точно самим піті в гурт до тихий донецьких. Краще з ними ті обідві України роздерибанити, абі Тільки Україну НЕ втратіті. Бо тоді другі ее візьмуть, наше не буде. Всі ласі шматки комусь позбавлятися, а ми так, на підхваті.
Опонентов Зліва
Дякуючі пану Черновецькому, плутанини стало менше. Тепер акционерное общество з НЕОБМЕЖЕНИЙ безвідповідальністю Щодо розбазарювання Киевськой землі та вибудови всілякіх одоробло у центрі Києва - ТОВ (Олександр Олександрович Омельченко), вочевідь, буде Закрито. І тому тепер, коли кажуть "Сан Санич", знатимуть, что мова Йде про Мороза. Дійсно, а для чого нам два Сан Санича? Перебір.
Так від, треба Було б Сказати пану Морозу, щоб ВІН навів Певний порядок на своїй палубі. Давши відповідне ЦУ своєму колезі Баранівському. Ліві подивись треба сповідуваті, альо ЯКЩО вся Соціалістична рота надуманого йти в ногу Із БЮТом, то, мабуть, чи не Варто одному з провідніх соціалістів так репетуваті з цього приводу.
Хочай Звідки ноги ростуть - зрозуміло. Знає Кицька, чіє сало з'їла. Обідві Сільськогосподарські кризи були розкручені не без его участі. Або щонайменш при его потуранні. І дірка в балансі з м'ясом, и Заборона на ввезення Цукр-сирцю, Яке б розбили оборудки спрітніків. Почуває, что в новій Компанії Йому місце точно не знайдеться.
Опонентов Зі страху
Таких найбільше. Їм точно не до любові, ЯКЩО ЮВТ таборі прем'єром. Раніш як було? Близьким ти до Президента - будеш спокійно жити. Або тобі спеціальна економічна зона, або ще яка преференція. Если Вже Дуже близько, зять чі ще хто, то могут завод чі даже комбінат продати.
З Юлією Володімірівною все до огідності просто. Ні Собі, ні людям. Чорний бізнес - геть! Сірий бізнес - геть! Візнає Чомусь Тільки один бізнес - всвітлу. Знай, свое гне: платіть податки. Чи не розгуляєшся. Тому смороду ее, як вогню, бояться.
Ще в перше свое Пришестя запам'яталася. Колі з бартером розправлялася. Боже, А які до неї були Вексельні схеми! Дисконт іноді сяга 70%. Золоті часи. Вона прийшла и все іспохабіла. Скільки маєтків, майбахів и лексусів недохапалі. Тому, коли в другий раз прийшла, Вже були навчені. ПІШЛИ здаватіся, гроші до бюджету понесли, як заведені.
У п'ятницю Якийсь добродій на Програмі Савіка Шустера, сам з-за кордону, перестраханій страшно розповідямі про жінку з косою, что вісь-вісь вновь прийде в кабінет на сьом поверсі будинку на розі Садової и Грушевського, розпитував у ЮВТ. Чі треба йти інвесторам з промовами на вихід, чі таки помілують? Добре "доброзічлівці" попрацювалі. Вона Йому, ЯКЩО перевести на усталення жаргон, відповідає: "Вам як хотілось бі: за законом чи згідно" понятій "? ВІН Одразу ж, чи не задумуючісь: "По закону". У відповідь: "Вісь так и буде". Зразу заспокоївся.
Тому з такою тривоги говорять про ее можливе повернення пані Азаров, Шкіря и Багато хто Інший. Тремор охоплює. Воно, "по понятіям" їм більш зрозуміло. Щоб ВСІ були Рівні, а Дехта все ж таки рівнішій. У неї це не проходити. Своїм спуску не Дає, чужим теж й попустити. У зв'язку з тим, что поміняті цею народ на Якийсь Інший у найбліжчій перспектіві НЕ передбачається, прийдеться панам з регіонів прівчатіся жити за правилами.
Опонентов Із совісті
І Такі є. Тарасик Чорновіл чи не найперш. Сідів перед нею на "свободі слова", хлюпає зніяковіло носиком. У Чомусь ее переконував. ВІН взагалі любитель до промов, для нього Відверто екзотічніх: як від, економіка, промисловість. Знання в Цій Галузі у нього підійшлі Нескінченно около до нульової Позначки. Такий собі мінімум мініморум.
Зато людина ВІН совісна. ЗРаду и совістіться. А Вже поряд з Ахметовим як віглядає! Ну, свята двійця, іже херувими суцільне.
Від ще Ксенія Ляпіна. Та теж по цьом відомству. Дуже заочно любити всовіщуваті Тимошенко, захіщаючі бідніх середніх бізнесменів. ЮВТ нагадує про одну Із заповідей Божих: чи не вкрадь. Пані Ксенія: "А ЯКЩО потроху? Спроквола? "Різній у них підхід до бізнесової справи. Ніяк Тільки НЕ вдається натрапіті на їх рандеву. Розмастіла б Юлія Володимирівна нашу пріхільніцю Дещо сіруватого бізнесу, щоб и не видно Було.
Є ще на телевізії такий Різновид рандеву, як теледебати. Берлусконі и Проді бачили в Останній раз парочку приколів. Проді: "Ві мені нагадуєте п'яного, что чіпляється за ліхтарі". Йому у відповідь: "Ві - ідіот, что пріслужує комуністам". Щось на це схоже. Де у нас ві це побачим?
Хто піде на дебати з Тимошенко? Це ж Якби розмова "ваабще", то тоді ще можна Було. Альо ж вона Тімі цифрами б'ється так боляче и Нічого у відповідь не скажеш. Недарма ж Поярков засвідчів у "бульварі", что вона всегда буде зверху.
Опонент з конопель
Ні, таки Наші, что тобі чоловіки, что жінки на рівніх з нею боротися не могут. Покладаючи на обідві лопатки. Цілімі колективами виходе - НЕ допомагало. Завжди Суперечка з нею нагадував ту анекдотично бійку Янкеля з Іваном: "Він мене Люшні, а я его - ярмуркою".
Випускають тепер періодічно у Цій деле відомого "ПРОФЕСІЙНОГО" демократа з-за кордону Бориса Нємцова. Ото и віскакує ВІН, як тієї Пилип з конопель. Пилип із Нижнього Новгороду. Пам'ятаю его в квітні 90-го року. На первом зібранні демократичного крила Вєрховного Совєта Россіі. Молодий, з Гарньє Кучер. Худий, зовсім пацан. Дуже собі чоловікова повів во время Серпневе путчу. І Пішов, и Пішов ...
Губернатор в "місті Горькому, де ранні світанки". Віце-прем'єр, перший Віце-прем'єр. Ось-вісь нащадок престолу. Раптена - бабах! Дефолт ... І відтоді вниз по сходах, что ведуть вниз. Зато розбудувалі вщент олігархічну з феесбешнім ухилу Россию. ВІН та Інші демократи допомагать. Заразитися почти ВСІ смороду "на запорошених стежинах" истории. Ніхто и ніщо. У Новодворської, у тієї, крім розуму, є ще й велика мужність. А тут один апломб.
Їздять тепер зрідка до нас, діляться досвідом з тубільцями. Намагають вчитува. А тут Майдан. Їм слабо, а нам - запросто. Утнулі їм всім на подивуватися. І вісь тепер цею ніжньогородській Пилип вчитува нас жити. До того ж матеріально Допомогті НЕ может. Залішається Одне: повчаті. Вкрай безталанно. Є ще один такий: Станіслав Бєлковській.
Смороду нам зачнуть розказуваті, Якого нам Прем'єра треба. Поїдьте, панове, и Навчаюсь цьом свого Президента. Хто вам кращий прем'єр: Фрадков чі Касьянов. До того ж ті, что ві при цьом розповідаєте, засвідчує, что вам невтямкі НАШІ ПРОБЛЕМИ. Дозвольте нам самим якось розібратись, де у нас рінкові методи, Ручні методи управління і таке Інше.
Отакої нам заспівалі Наші друзі, недруги и даже деякі добродії з-за російського "бугра". Дуже Вже смороду ВСІ занепокоєні, что почном у нас таки налагоджуватіся європейськість НЕ Тільки в географічних вімірах, альо й у ПОБУТІ наших Економічних стосунків. Що ми таки розпрощаємося з тім клятих неологізмом - "дерибан". Що таки буде у нас прем'єром ЮВТ.
Як бі їм цього НЕ хотілось! Одного Тільки Не зрозумів: чого цього не хочеться Нємцову? Начебто, не старій. І таки не погано. Відвік від демократії, в Голові зашуміло. Чи не інакше.
А Щодо відьом? Смороду у добру погоду та ще на весну Самі собою пропадуть. Чи не переймаймося. Таки наше буде згори.











