Українство-2: від ордена до хреста
Багато акцептуірованние укрнацікі дуже ображаються, коли їх в запалі неприємної полеміки називають "смердючими" або "вошивими". Каюсь, я теж цим грішу. Але, як виявляється, пацани даремно ображаються. Кривдники не такі вже й кривдники, бо не так далекі вони від істини. Більше того, вони "автентичні", якщо звернути увагу на історію і на історичних персонажів, яких нацики зводять у ранг "борців" за "незалежність". І мова - не тільки про запах, який звично супроводжує збіговиська цих людей, не дуже, схоже, люблячих митися.
Всеукраїнське об'єднання "Свобода", чий лідер Олег Тягнибок роздражнив навіть Віктора Ющенка своєю пропозицією "брати в руки автомати" і мочити "жидів і москалів" прямо на Говерлі, де любить ошиватися "народний презідент", буквально днями відзначилася в Полтаві. За старим стилем 27 червня рівно 300 років тому відбулася знаменита Полтавська битва, в якій російський цар Петро I по перше число наваляти шведському королю Карлу XII. А вінценосному шведу в цей час підлизуватися чоботи і притримував стремено такий собі Іван Мазепа, якого нинішні нацики і величають "борцем". Петро вломіл обом. Але якщо полоненим шведам Петро влаштував потім обід, на якому підняв тост "за вчителів", бо шведи навчили його воювати і перемагати, то Мазепу наказав переслідувати, як шолудивий шавку, і привести до ніг живого чи мертвого ...
Так ось напередодні славного ювілею битви, яка врятувала не тільки Росію від розгрому, а й Україну від приєднання до Польщі, від окатоличення православних віруючих, від руйнування культури і традицій українців, яких поляки вважали "бидлом", нацики зі "Свободи" розмістили в Полтаві бігборди з написом "Мазепа переміг! Українська держава існує! ".
Полтавська влада, ведені мером-"бютівцем" Андрієм Матковським, без ентузіазму зустріли ініціативу "печерних" і попросили прибрати наочну агітацію. Від гріха подалі. Адже полтавчани - люди прості, могли і по сопатке нацики настукати, щоб в місті не гадили. Але обійшлося, і "свободівці" ще легко відбулися, вдало, так сказати, відскочили. Вони підняли словесно-інформаційну сморід на всю країну, що, мовляв, "події в Полтаві вказують на системність антиукраїнських дій Блоку Юлії Тимошенко".
Але реакція Матковського на дії "націкомордих" свідчить: навіть у БЮТ є адекватні люди, які розуміють, що значила битва Петра зі шведами для їх рідного міста. Переможи в битві швед, про Полтаві ніхто не знав би. Якби вона взагалі збереглася, а не була знищена загарбниками в помсту за славну оборону, попередню вирішальної баталії. Як сотні інших містечок і сіл України, спалених і стертих з лиця землі в тій війні шведами. Адже якщо ненависний нациками цар Петро наказав покарати за зраду один Батурин, то шведи попалили і знищили всі населені пункти, мешканців яких вони запідозрили в нелояльності або які чинили їм опір. А українці, як це не огидно нацики і Ющенко, не хотіли шведсько-польського завоювання і не підтримали авантюру Мазепи.
Не хочуть підтримувати її і в сучасній Полтаві. Полтавчани, не виключено, інтуїтивно або осмислено на генетичному рівні пам'ятають битву і розуміють її наслідки. Це місто придбав, завдяки битві, не тільки всесвітню популярність, а й цілком реальні блага. На початку XIX століття, до 100-річчя битви, Полтава стала губернським центром і, отримавши фінансування на благоустрій, перетворилася в красивий затишне місто. З тих пір Полтава розвивалася весь час по висхідній. До, на жаль, здобуття такий от, з дозволу сказати, "незалежності", яку країні нав'язують "помаранчеві" або їх невмілі і жадібні попередники. Після 1991 року Полтава приходить в такий занепад і переживає таку розруху, що будь-які загарбники могли б позаздрити - навіть вони не руйнували б так захоплені землі, як це роблять нинішні українські влади ...
Але не про це мова. Між Мазепою і нинішніми нациками і їх покровителями - "помаранчевими" є дуже багато паралелей. Як чисто побутових, так і історичних. Ось перша. Я з подивом сам нещодавно дізнався, що смерть Мазепи була не тільки не героїчної, а жахливою і мерзенної навіть в естетичному плані. Його елементарно заїли воші. Валентин Пікуль в книзі "Залізна башка" після Полтави "написав: "Мазепа вив і шкребу, струшував вошей жменями, але вони виникали знову з такою незбагненною швидкістю, ніби організм старця сам породжував цю нечисть" . Мазепа був буквально заїдемо вошами, від чого і помер, а Карл ХII сказав: "Гідна смерть великої людини! Воші заїли і римського диктатора Суллу, вони загризли іудейського царя Ірода та іспанського короля Філіпа ". При цьому Карл відзначив особливо, що іспанця Філіпа II воші не покинув навіть у труні ...
Мальовничо й огидно. Але багато істориків підтверджують і таку смерть Мазепи 22 вересня 1709 в Бендерах (Бесарабія), і навіть оцінку її, зроблену Карлом саме такими словами. Ну не любив митися дідуган, от і врізав дуба так моторошно. Перевірити ж, чи були воші в Мазепин труні, неможливо - ніхто не може знайти могилу зрадника ...
А що "помаранчеві" і нацики? А ви самі, шановні читачі, дайте відповідь на це питання: як реагують ці вихідці їх Хоружевок і Пердиловок на те, що в містах немає гарячої води роками? Правильно: гаряча вода їх не цікавить, вони в масі своїй (що вожді, що рядові) не люблять митися і краще пахнути, чекаючи теплих пір року, коли можна ополоснуться в природних водоймах. "Та скікі там тієї зими?" - Ось причина смерті Мазепи і затхлості на зборах нинішніх нецікаво ...
Ще страшніші політичні збіги. Це тільки у гарячковий головах нецікаво і нинішніх проплачених істориків Мазепа є борцем за незалежність України, який нібито хотів її в тих межах Ліво-і частини Правобережжя Дніпра, де він більше 20 років вірою і правдою служив царю Петру в якості українського гетьмана. Брехня і те, що Мазепа заради цієї "незалежної України" змінив Петру і уклав союзи з Карлом шведським і його союзником, королем Польщі Станіславом Лещинським, запросивши війська загарбників на українські землі. Наприкінці своєї нікчемною життя, перед і після Полтавської битви, Мазепа погодився стати данником польського короля Лещинського з отриманням князівства, особистого майорату, навіть не в Україні, а в ... Білорусії. Густав Адлерфельд, камергер Карла XII і учасник Північної війни, безпосередньо залучений в ті події, про угоду між Мазепою і Станіславом Лещинським написав: "ВСЯ УКРАЇНА, включаючи князівства Сіверське, Київське, Чернігівське та Смоленське, ПОВИННА ПОВЕРНУТИСЯ ПІД ПАНУВАННЯ ПОЛЬЩІ І ЗАЛИШАТИСЯ ПІД її коронна , ЗА ЩО МАЗЕПА нагороджуємо титул князя І ОТРИМУЄ Вітебська і Полоцьку ВОЄВОДСТВА з тими ж правами, які має Герцог Курляндский в своїй землі " .
І навіть ще одна "ікона" нецікаво і "помаранчевих", радянський академік і за сумісництвом якийсь час навіть "перший президент незалежної України" Михайло Грушевський в "Нарисі історії українського народу" написав про Мазепу: "Шляхтич з народження й виховання, в епоху народних воєн України проти польсько-шляхетського режиму виростав в атмосфері інтриг королівського двору разлагавшейся Польщі, досить випадково опинився в козацькому війську і навряд чи шукав В НЬОМУ ЧОГО ЯКОЇ, КРІМ ОСОБИСТОГО КАР'ЄРИ, новий гетьман, подібно до свого попередника, був дуже сумнівно придбаних для Гетьманщини в її тодішньому, дуже серйозному становищі. Людина здатний і честолюбний, але занадто ухильну і обережний, ЗАНАДТО враховувалися ВСЯК РИЗИК І НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ СВОГО "Я", бюрократ і дипломат по складу понять і темпераменту ОН МАЛО годився для самостійності, відповідальності ролі правителя " .
Що ще потрібно, які документи треба знайти, щоб припинити розмови про "борця за незалежність Мазепі"? На жаль, тупоголові не тільки не миються, їм ще й дуже важко довести очевидне: вони впевнені, що таким ось чином Мазепа хотів об'єднати українські землі - Гетьманщину, Правобережну Україну, Запоріжжя, Слобідську Україну і Ханську Україну в складі єдиної Української держави на чолі з гетьманом . А також створити гетьманську владу як основу держави європейського типу зі збереженням системи козацького самоврядування. Пособник гітлерівців, перший начальник міської управи окупованого Києва, історик Олександр Оглоблін навіть на повному серйозі стверджує, що за час гетьманства йому вдалося вирішити це завдання частково, об'єднавши Гетьманщину, Правобережну Україну і Запоріжжя. І Оглобліну зараз все і подгавківают. Що, втім, не дивно, а паралельно: Адольф Гітлер же для нецікаво - теж творець "Української держави" і предтеча УПА. Саме цьому фюреру німецького народу служив ющенківський Герой України Роман Шухевич на чолі розстрільного батальйону "Нахтігаль" ...
А паралель ж історична - у тому, то і Ющенко зараз теж як що, так відразу і звертається за допомогою до закордонних спонсорам і покровителям: мовляв, врятуйте, допоможіть. Ось недавно БЮТ і Партія регіонів дуже сильно налякали "мессійку" тим, що можуть створити "ширку" і позбавити його повноважень. Так Ющенко негайно зібрав у себе послів країн Великої сімки, а також Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії, Швеції та керівників представництва ЄК в Україні і заявив їм, що БЮТ і Партія регіонів "фактично зняли всі маски в переговорному процесі" про створення коаліції у парламенті, мета якої - "ініціювати наступного тижня зміни до Основного закону країни". "Я ще раз звертаюся до міжнародної громадськості - надати всіляку підтримку для забезпечення демократичного процесу в Україні. ... Всі ці кроки можна назвати неконституційними, і, по суті, вони є антиконституційним переворотом ", - волав" херой Майдану "в обличчя очманілим посланцям Заходу. Про запах, що панувало на тій зустрічі, не повідомлялося, але, слава Богу, обійшлося, схоже, без конфузів: БЮТ і ПР самі разоср .., вибачте, розсварилися, і "ширка" звалилася саме по собі ...
Є й така "Параллелька": Ющенко за підтримку своєї персони на президентських виборах активно пропонує українських військових для участі у всіляких операціях то НАТО в Афганістані, то миротворців ООН по всьому світу. Тобто готовий розплатитися життями простих українців за політичні бонуси собі особисто.
Але й Мазепа діяв так само. У 1674 році за дорученням гетьмана Петра Дорошенка Мазепа вирушив до Туреччини з невеликим загоном охорони із татар і ... 15 невільниками. Вони були даром гетьмана для хана. Але в Криму на цей "дипломатичний корпус" напав відомий запорізький отаман Іван Сірко, перерізав татар, а невільників звільнив. Мазепу відразу ж засудили до смертної кари: за козацьким кодексом честі вважалося найбільшим злочином видавати християн в руки бусурман. Але майбутнього "борця за незалежність" врятувало красномовство. Історія не донесла до нас сказане ним, але Сірко після довгих роздумів сказав запорожцям пророчі слова: "Не вбивайте його ... Можливо, колись він стане в пригоді батьківщині". І передав Мазепу до рук свого союзника, проросійського гетьмана Лівобережжя Івана Самойловича. Самойлович пригрів Мазепу, а той відплатив "добром": в 1687 році сфабрикував донос на "благодійника", і того відправили на заслання до Сибіру, ??в Тобольськ.
А гетьманську булаву передають ... кому? Правильно, Мазепі. Російський і, до речі, український історик XIX століття Микола Костомаров з цього приводу написав так: "У моральних правилах Івана Степановича змолоду вкоренилася риса, що він, помічаючи занепад тієї сили, на яку перш спирався, що не утруднявся ніякими відчуттями і спонуканнями, ЩОБ НЕ СПРИЯТИМЕ шкодило падаю ПЕРШ добродійною для НЬОГО СИЛИ. Зрада своїм благодійникам не раз вже висловлювалася в його житті. Так він змінив Польщі, перейшовши до заклятого її ворогові Дорошенку; так він покинув Дорошенка, як тільки побачив, що влада його коливається; так, і ще безсоромно, поступив він з Самойловичем, пригрівшись його і підняв його на висоту старшинського звання. Так само чинив він тепер зі своїм найбільшим благодійником (царем Петром I. - Авт.), Перед яким ще недавно лестив і принижувався " . Що тут можна додати? ..
... І можна вишукувати ще багато і багато подібних паралелей. Але не буду - гидко. Адже вже зрозуміло, що в славному справі побудови незалежної держави за рецептами нецікаво і на основі зради і дворушництва Україна закінчує свій шлях від ордена до хреста. Мова ось про що: у липні 1709 Петро І наказав виготовити в єдиному екземплярі Орден Іуди. Для нагородження гетьмана Мазепи. Орден - це срібний коло вагою 5 кг, на якому був зображений Юда Іскаріот, повісився на осиці, внизу зображення 30 срібняків і напис "Трекло син погибельний Юда еже за сріблолюбство давиться". Після зради Петро припускав вручити цей орден гетьману Мазепі, замість ордена Андрія Первозванного. Але це не здійснилося, і згодом цей орден на "Всепьянейшего, всешутейшего і навіженим соборі" у Петра І носив князь Юрій Шаховский. Зараз зрозуміло, кому можна було запропонувати поносити "цяцьку" ...
Втім, Ющенко теж - цілком паралельно - відзначився в славному Фалеристична справі. У березні цього року він заснував нове державне відмінність - Хрест Івана Мазепи. Згідно з президентським указом № 189/2009 цим хрестом нагороджуватимуть громадян України, іноземців та людей без громадянства "за значний внесок у відродження національної культурно-мистецької, духовної, архітектурної, військово-історичної спадщини, заслуги у справі побудови держави, в дипломатичній, гуманітарній, наукової, просвітницької та благодійної діяльності ". Во как! Поки, правда, нікому не відомо про нагороджених Хрестом Мазепи. Але наближається ювілей, а значить, "щасливці-першовідкривачі" цілком можливі ...
хрест Івана Мазепи
На місці Ющенка я нагородив би Хрестом Мазепи духовних спадкоємців гетьмана-дворушника. Тих, хто ще в XIX столітті почав видавати журнал "Українська хата", який, схоже, назавжди висловив кредо всіх украінствующіх і нецікаво: "Якщо любиш Україну, ти повинен пожертвувати любов'ю до інших географічним одиницям. Якщо любиш свою мову, то ненавидь мову ворога ... Умій ненавидіти. Якщо у нас йде мова про Україну, то ми повинні оперувати одним словом - ненависть до її ворогів ... Відродження України - синонім ненависті до своєї дружини-Московці, до своїх дітей - кацапчатам, до своїх братів і сестер кацапам, до своїх батька й матері кацапам . Любити Україну, значить пожертвувати кацапською ріднею ". Так ось ці нацики і живуть.
І вони, на жаль, роблять свою справу. За недавніми даними Research & Branding Group, 29,8% опитаних нею громадян вважають, що гетьман Івана Мазепа - герой, який боровся за незалежність України. При цьому 28% респондентів вважають Мазепу зрадником, зрадником, який перейшов на бік ворога, 36,2% - не змогли відповісти на поставлене запитання, а 6% відмовилися відповідати ...
А паралельно Ющенко все ж не залишає надій "порозуміти" і з Москвою. Ну хочеться йому зустрітися з колегою з Москви Дмитром Медведєвим. Але його туди, в Першопрестольну, і на поріг не пускають. Це "помаранчевого мессійку", схоже, лякає і дратує. "Я кілька разів ініціював зустріч із Дмитром Медведєвим, але питання поки не вирішене", - не так давно скаржився Ющенко в інтерв'ю "Независимой газете". І планував, що вдасться йому переговорити з Медведєвим 4-6 червня нинішнього року в Санкт-Петербурзі в рамках міжнародного економічного форуму. Але Медведєв відмовився зустрічатися, і Ющенко на береги Неви теж не поїхав. У Секретаріаті гаранта сумно відзначили, що українська делегація на чолі з президентом відмовилася від цієї поїздки, тому що в програмі проведення форуму "відсутній президентський сегмент". Лихо, так? Але користь є: тепер, якщо когось хтось посилає, можна говорити, що мене, мовляв, не послали - просто сегмент не той ...
