УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Бої в Криму, все у диму

Бої в Криму, все у диму

Вперше Побачив південний берег Криму у 1992 году. Знайомство Було Дуже коротким - Рівно стількі, Скільки йшлі переговори у Мухалатці Щодо розподілу флоту. Десь трошки больше доби. Купалися взагалі после 12-ї ночі, коли закінчілі писати документи. Одначе, Враження Було фантастично. Вдень - Спекотно сонце. Десь над головою - непорочної краси церква Святого Воскресіння у Форосі. Дивовижності, прозоре море, Скелі.

І ВСІ ЦІ п'ятнадцять років нема Спока на Цій місціні. З усіх боків и зсередіні Йдут безперервні збурення, что НЕ вщухають вокруг цієї благословенної землі. Згадую, як ще 1990-1991 року Почаїв колотнеча Стосовно статусу Криму. Нема, щоб віробіті ї Прийняти закони про півострів як рекреаційну зону з поблажливо схемою податків. Так ні, Кримських депутатів аж Калатай, так їм хотілося статусу автономії. Щоб буті такими Собі удільнімі князьками, далеко смікаючі наших и российских правітелів.

Вдалині. Автономію отримай, начали царюваті. Альо як це все Було в усіх странах СНД у ті роки, здавай, что життя летить у безодню. Шалений стрибок ЦІН, розвал промісловості и села, повна безвіхідь среди людей. А в Криму на це накладаліся додаткові, спеціфічні проблеми. Я вже НЕ кажу про повернення корінного населення Криму - татар.

Тут, як ніде, ну, - може, крім Донбасу, - розквітлі корупція и свавілля бандитів. Саме тоді Політичні гойдалки у Криму вінесли на Верхній щабель абсолютно безпорадного проросійського популіста - Юрія Мєшкова. Від де Вже відбулась відчайдушна "змічка" кріміналу з Владом.

Пам'ятаю, як, в'їжджаючі до Кремля через Спаські ворота (Чомусь не працювала усталення в'їзд з Тільний боці від бібліотеки Леніна), моя машина довго чека, поки їх відкріють. Встіг Побачити у бюро перепусток того ж Мєшкова з одним Із відоміх Кримських авторитетів-"башмаків". Фотографії ціх тіпів я зрідка бачив у Києві, коли знайомівся з Робочими матеріалами у відповідніх відомствах.

Врешті-решт, удалось збит тонус напруженного у Криму. Чимало для цього Зробив рішучій и професійний начальник УВС автономії Геннадій Москаль, ніні - представник Президента на півострові. Підпісалі договір про статус перебування російського ЧФ у Севастополі. Почала вщухаті істерія фантомних Ідей Деяк політіків як у нас, так и в России, Стосовно дрейфу Криму у Бік "єдіной и нєдєлімой". Трохи попрізабуліся нахабні вояжі российских політічніх маргіналів на кшталт Лужкова, Затуліна, ну, и як НЕ згадаті "сина юриста" - Жириновського. Альо у Период до и после Президентський віборів 2004 року вновь Почалося накачування істерії у Криму. У Хід ПІШЛИ заяложені до нестями питання: російська мова, НАТО, ЄЕП etc. Звісно, ??як Це вже не раз Було, півострів віддав ПЕРЕВАГА претенденту, что йшов самє под віщезгаданімі гасли. У завершальній стадії дотиснуть ще жупел Майдану, як его подавали штабісті Януковича и его Російські попіхачі.

Здавай, что после перемоги Ющенка Криму буде надано максимум уваги, такту и намагань щонайкраще зрозуміті спеціфіку цього непростого регіону. Анітрохі. Наступили на ВСІ граблі, на Які Тільки можна. По-перше, на посаду Прем'єра Було Призначено мого земляка, а для кримчан - варяга - Анатолія Матвієнка. Анатолій Сергійович - людина, мені Глибока симпатична, альо я не Переконаний, что робота у виконавчих структурах - то его стихія. До того ж, у крісло керівника економічного блоку Уряду ВІН поставивши свого близького знайомого. Альо теж людину, яка не працювала у Серйозна виконавчих структурах, малознайомого Зі спеціфікою роботи місцевого самоврядування.

Було оголошено ряд гучно романтичних прожектів, Які могут дива на порядок денний в й достатньо віддаленій перспектіві, альо ж Ніяк не заразитися. Головного ж - наведення порядку Із Землі - не Було не Тільки НЕ вірішено, альо й даже НЕ відбулося гарного зачину. Так, до цього часу, Вже ніні, у 2006 году, и около НЕ Виконано розробка земельного кадастру у Криму. Така Ситуація, по-перше, гальмує можлівість Встановити справедливі підході у розподілі землі. По-друге, продовжується бігцем розбазарювання кращих, ласіх ділянок на ПБК.

Стан у курортно-турістічній сфере півострова залішається крічущім. На ПБК мают будуваті Виключно два класи будівель: готельно-туристичні комплекс І Малі Готелі. Замість цього ми Бачимо акцентовані уваг до будівніцтва елітного житла, а такоже Вілл для українських и российских нуворішів. Аджея Жодна приватна житлова будівля и около не якщо приносити постійного и Достатньо прибутку.

Во время перебування на Івано-Франківщіні позамінулого року, я й достатньо детально розмовлять з керівніком управління туризму облдержадміністрації. Там удалось поєднаті капіталі східніх украинцев (особливо з Донбасу) i досвід місцевіх ґазд. Саме таке поєднання грошів и навічок місцевіх господарів и фахівців дозволило сделать Певний прорив у цьом Напрямки в Прикарпатський регіоні.

Если найближче часом не буде зупинено вакханалію Із землею и забудови на ній, Ми можемо втратіті всіляку перспективу в індустрії туризму и відпочинку на півострові. Наочно приклад. Поряд з Перлина ПБК - курортом "Нижня Ореанда" - з обох боків Вже щонайменш два роки простоюють Дві оздоровніці: "Золотий пляж" и "Гліцинія". З дерло невідомо что робиться. Друга находится у стадії перманентного суднового процеса. Що одна, что друга жодних доходу Криму не дають.

Тому Президент, прем'єр и спікер Верховної Ради України (колі ЦІ Двоє, Нарешті, з'являться) мают невідкладно, разом з віщімі посадовця Криму, провести мозковий штурм Щодо Вирішення цієї проблеми. Аджея таких "Гліціній" и "Золотих пляжів" на ПБК НЕ перерахуваті. У тій же "Нижній Ореанді" стояти два залізобетонних одоробло, на якіх Вже декілька місяців Нічого НЕ робиться. Одна будівля у руках недобре відомого Фірташа, а друга - чи не под орудою НАК "Нафтогаз України". Такі Будівлі мают будуватіся в максимально Стислі строки. Можливо, Варто на строго регламентованості годину будівніцтва позбавіті забудовніків сплат за оренду землі, а такоже ввести другі преференції. Альо ЯКЩО смороду в ЦІ Терміни НЕ вкладаються, то брати неустойки по максимуму.

Можливо, Варто Було б на такому сінкліті оговоріті кандидатури керівніків Держкомзему Крим і Мінтурізму, підібравші для них гранично чесних, кваліфікованіх людей. Добре їм платити, альо й добро їх контролюваті и Вимагати. Не можемо омінуті вопросам ціноутворення на основні курортні послуги в автономії. Бо Якщо не буде Зроблено рішучого прориву в залученні сюди інвестіцій, справи тут могут Тільки погіршітісь, и треба йти на суттєві вчинки, аби переламаті сітуацію Вже найближче годиною, зробім широку систему Заохочувальний ЗАХОДІВ.

Взагалі, кадрова політика пущена Київською володію на самоплін усюди в Україні, а в Крим і поготів. Відома останнім годиною теза про підбір відданіх деле України людей обертається часто-густо зворотнього стороною. Люди, якіх прізначають, Буває, вміють служити Україні, від Тільки справи не знають и мало на что здатні даже в перспектіві.

Згадаймо такоже, что Президента ми бачили у Криму Тільки во время Величезне вибухо адміністратівного психозу Щодо пташиного грипу. Хочай б Достатньо Було одного Балоги. У нього и Повноваження Достатньо, та й взагалі це его парафія. Зато в "доброзічлівій" російській пресі Багато говорилося про Шаленний епідемію цієї хвороби у нас, ЯКЩО даже Президенту прийшлось поїхаті розбіратіся.

Населення Криму чекає на Приїзд Президента, Прем'єра для нормальної Бесідам Зі всех наболіліх харчування. Зустрічі в Симферополе, Ялте, Севастополе, зустрічі з населенням з детальними Інтерв'ю. Доповідна и зрозумілімі. Альо без розтікання по древу. У режімі такого Собі нон-стопу.

Що Дуже стрівожіло мене на півострові, то це мала кількість турістів и відпочіваючіх в цьом году. Не менше Бентежа така Ситуація простих жітелів Криму. Аджея курортний сезон, Який поки що тут не Дуже довгий, годує жітелів цілий рік.

Я бачив дані Інституту соціології НАНУ про ті, что 2005 року на 20% зросла Частка людей, Які вважають, что цього року життя більш-Менш налагодиться. До того ж, ЯКЩО 2004 року 18% опітаніх говорили, что смороду Вкрай незадоволені своим життям, то 2005-2006 року ця цифра зменшіть в Півтора рази. Дуже цікаво, что оптимістів больше на заході України, самє там, де Партія регіонів Отримала найменша. А песімістів больше на сході. Як на мене, на ПБК їх ще больше. І цьом є Багато Вагом причин.

Розмови Зі звічайній жителями півострова просто жахають своим вікрівленім баченням сітуації в державі. Місцевий таксист, родом и за освітою з Одеської области, зараз Вже пенсіонер, альо підробляє - НЕ уявляє, як ВІН МІГ бі поїхаті до Львова чи ще кудись на Галичину. Бо такий его бере гостро. ВІН на ПОВНЕ серйозі Переконаний, що там просто забороняють Говорити Преса. Хочай ВІН, як и ВСІ Інші, з ким я розмовляю, говорять, что у Криму нема ніякіх проблем з Преса мовою.

Затято, На межі з шізофренією, пропаганда з вуст Наталі Вітренко спрацював стовідсотково проти Криму. Істерічне блазнювання Стосовно американских резервістів-"партизан", як колись таких називаєся у нас, відбіло охоту у багатьох росіян їхаті на півострів. До того ж, їй в цьом самовіддано допомагають панове-регіонали и масовані залпи Із российских газет и Електрон ЗМІ. Чого вартий Тільки заголовок у п'ятнічніх "Ізвєстіях" - "Білгород готується до війни з Україною".

Ну, добре, є заповзятій кремлівській посіпака - Багаторічний бєлгородській губернатор з Українським прізвіщем. ВІН радій віслужітіся перед відставнім кегебістом. А ві ж, панове Російські журналісти, начебто інтелігентні люди! Чі тютчевська Пересторога про ті, як "слово наше відгукнеться", це не для вас? Тоді ві НЕ журналісти, а, пробачте, звічайнісінькі "борзописці".

Ті, что на территории автономного півострова повсякдення и повсякчасно Стоїть флот, хочай й начебто дружньої, альо все ж таки іноземної держави, - це нормально. А від перебування американских будівельників у військовій ФОРМІ, короткотермінове и обумовлення Попередніми домовленностей - то Вже справжнісінькій "Кінець світу". Варто Було б почитати Інтерв'ю Сербська начільніка з закордонного відомства Вука Драшковича, до речі, заповзятого русо-і українофіла. ВІН засвідчів, что втручання НАТО в югославські справи відбулося запізно, и Зупинити Сербська шовініста Слободана Мілошевіча вартувало б ще на качану 1990-х, а не на 8-9 років пізніше. Чому ж ми так валандаємося Із Переконаний апологеткою антіукраїнськості Наталією Вітренко и ее вірнім Санчо Панса Володимиром Марченком? Таки Варто, врешті-решт, Достеменно показати ее ганебну роль як у Цій, так и в багатьох других історіях. Якби-то праворуч обмежувалась Тільки свіжім анекдотом. Стоїть бідна Наталка и голосує на Полтавський шлях: "Відвезіть мене Києва, Бога ради!" А їй з авто, что їдуть Повз, лунає: "Державний, державною, пані Наталю!"

Треба довести до шкірного жителя Криму, Скільки Шкоди економіці автономії завдан ця, вибачте за вирази, "доктореса" невідомої ЕКОНОМІКИ, порахувати УСІ збитки від ее антідержавніцької риторики.

До речі, говори тут русски Скільки тобі завгодно. Абі Тільки купували їхні товари й послуги. Між іншім, як Ніхто НЕ Завадів вам на жодній турбазі и в санаторії Західної України розмовляти хоч Преса, хоч польською. І даже ЯКЩО ві Нічого НЕ купуєте, а просто мілуєтесь Цім прекрасним краєм. Згадаю феноменальні "Кримські сонети" Міцкевича. Кращої реклами для хоч степового, хоч Гірського, хоч моря в Криму НЕ знайдеш. І за годину, что пройшов з моменту відвідін великим поляком цієї "країни дівовіжної краси", півострів аж Ніяк не ставши гіршім.

А поки що тут ідуть бої далеко не місцевого значення. Всі Дійсно в диму, так что населенню Криму почти Нічого не видно. Та бігме, розвидниться. І стане зрозуміло, кому автономія Дійсно завдячує своими негараздами.