Політичний автонокдаун Віталія Кличка

Політичний автонокдаун Віталія Кличка

Поєдинок за пояс чемпіона світу за версією WBCв суперважкій вазі між українцем Віталієм Кличком і американцем Мануелем Чарром8 вересня в Москві, організований промоутерською кампанією "К-2", є не що інше, як політичний автонокдаун чинного чемпіона.

Так-так, саме так. У футболі є термін "автогол" - гол у свої ворота, так чому б у боксі же не бути автонокдауну? Звичайно, в переносному сенсі слова.

Бог любить Трійцю

Скажу відразу: я, як і більшість чоловіків України, давно є шанувальником спортивного таланту братів Кличків. При цьому мої симпатії трохи більше схиляються в бік старшого брата - Віталія. Кращим у нього вважаю бій з Ленноксом Льюїсом, хоча судді і не дали тоді Віталію закінчити поєдинок. Для мене спортсмен Віталій Кличко - зразок вольового бійця, завжди націленого на перемогу.

Відео дня

Що стосується аспекту політичного, то останнім часом мої симпатії також коливалися в сторону Віталія Кличка, цього разу вже політика, керівного партійним проектом з боксерською абревіатурою - УДАР. З двох зол - позиції влади та опозиції - хотілося вибирати менше. Таким здавався саме УДАР.

Відомо, що Віталій Кличко ще й бізнесмен, співвласник промоутерської компанії "К-2". Брати змогли кинути виклик самому Дону Кінгу, знаменитому босові професійного боксу! Чи не побажавши бути черговими маріонетками "короля", Кличко ризикнули і пішли проти течії, спробувавши діяти в жорсткому світі бізнесу самостійно. І, судячи з усього, з бізнесом у Віталія поки все йде добре.

Отже, на сьогоднішній день Віталій Кличко - це боксер-спортсмен, боксер-політик і боксер-бізнесмен. Три в одному. Така "трійця" на сучасний лад. А Бог, як відомо, любить Трійцю ...

"Ми вибираємо, нас - вибирають ..."

У минулому році в одному з інтерв'ю Віталій Кличко заявив, що заключний бій у своїй кар'єрі він хотів би провести в Україні. І навіть уточнив місце - на реконструйованому стадіоні "Олімпійський". Шанувальники чемпіона з нетерпінням чекали цієї події.

І ось настав 2012 рік, який для України проходить під знаком "ЄВРО" і парламентських виборів.

Політичні "небожителі" Україна дуже стривожилися з приводу бою Віталія Кличка, наміченого на передвиборну осінь. Для нинішньої влади проведення такого бою в Києві було б рівносильно політичної поразки. Бо мобілізація електорату під час виборчої кампанії у столиці, та ще за участі партійного лідера, який з кулаками відстоює честь України, дала б УДАРу і його лідерові істотну фору в боротьбі за голоси виборців.

У спортсмена, бізнесмена і політика Віталія Кличко був вибір: провести бій, який міг би стати вершиною його кар'єри, в Києві, або за вже сформованою у братів "не патріотичної традиції", призначити бій у будь-якій країні.

У першому випадку Кличко міг отримати не тільки істотну підтримку багатотисячної аудиторії українських уболівальників, але й реальну можливість забезпечити УДАРу значну "збільшення" у симпатіях виборців на виборах. Але він віддав перевагу інший варіант, який з точки зору комерції, політики та спорту істотно програє. Чому? ..

Договірної бій з владою

Новина про те, що Віталію Кличку не дають можливість провести бій у Києві на НСК "Олімпійському" з американцем Мануелем Чарром буквально підірвала інтернет. Доводи подібного "ввічливої ??відмови" здавалися смішними і не серйозними: нібито при організації бою за титул чемпіона світу ... постраждає газон стадіону і ще щось в такому роді.

Першим бажанням було написати обурений матеріал на підтримку іменитого боксера і політика. Мовляв, гордість України затирають і бояться, що успіх Віталія Кличка на спортивній арені пошириться і на арену політичну.

На численних форумах з'явилися обурені коментарі і радикальні заклики від патріотично налаштованих любителів боксу.

Скажемо більше: народ дозрів до смути! Не вистачало тільки одного: обуреного коментаря самого чемпіона і лідера політичного проекту, який би сприймався як заклик до організації спортивного "Майдану"!

Здавалося, ось-ось і в Україні почнеться справжнісінька політична спека. На жаль, дива не сталося. "Шухер" у ЗМІ з приводу відмови надати арену для бою поступово зійшов нанівець.

Як з'ясувалося пізніше з одного коментаря відповідальної особи НСК "Олімпійський", газон тут не при чому. Рішення про проведення бою в Москві приймалося саме компанією "К-2", що належить братам-боксерам, які так і не спромоглися пояснити причини переваги московської арени київської.

Цьому факту є авторське припущення - це компроміс політика Віталія Кличка і чинної української влади. Або, висловлюючись спортивною мовою, договірної бій з владою.

Політичний автонокдаун Віталія Кличка

Дотримуючись закону публіцистики, небезпідставно стверджує, що читач часто прозорливіший автора, висловлю кілька міркувань. А вже освічений читач сам вирішить, в чому автор прав, а в чому - ні.

Рішення спортсмена Віталія Кличка, який публічно обіцяв провести бій в столиці країни, громадянином якої він є, про проведення поєдинку в Москві для українців не зрозуміло.

Питання одне: невже Віталій Кличко так не любить Україну, що не бажає проводити бій у Києві?

По суті, він позбавляється живої підтримки десятків тисяч найвідданіших (тепер, напевно, правильніше написати - преда н их їм) уболівальників. Тим самим він продемонстрував найгіршу рису українського політика: пообіцяв - і не зробив.

Значить, спортсмен Віталій Кличко керувався якимись іншими аргументами. Може, комерційними?

Але й тут не сходиться. От якби поєдинок з німцем сирійського походження Чарром запланований був в одному з міст Німеччини або США, тоді це якось було б виправдано з точки зору бізнесмена Віталія Кличка: у цих країнах вартість квитків суттєво відрізняється від української. До того ж у Німеччині Кличко мало не національний герой, а США так і поготів славиться своєю любов'ю до боксу.

Однак як арени обраний чомусь критий зал московського СК "Олімпійський", місткість якого 35 тисяч глядачів, що в 2 рази менше, ніж у його київського "тезки". Тому і збори від продажу квитків у Києві були б більшими, ніж у Москві.

Значить, бізнесмен Віталій Кличко керувався іншими аргументами. Невже політичними?

Це саме неймовірне припущення, бо здати без бою початок виборчої кампанії в Києві може тільки політик, що має якусь домовленість з партією влади. Поєдинок 8 вересня на 70-тисячною арені НСК "Олімпійський" - був би суперстартом для будь-якої партії. По суті справи, таке спортивна подія при бажанні могло перерости в наймасовішу акцію підтримки УДАРу.

Будучи організаторами поєдинку, Віталій Кличко і його компанія "К-2" у Києві могли б спокійно скористатися перевагою при поширенні квитків. І тут було б де розгулятися фантазії його передвиборного штабу. Наприклад, своїм структурам у регіонах були б надані квитки і, таким чином, боксерський поєдинок перетворився б на торжество перемоги політичного проекту з агресивним назвою УДАР.

І це була б найкраща й потужна, і при цьому - жива реклама. А якщо врахувати, що симпатики Віталія Кличка мали б можливість в єдиному пориві проявити свої позитивні емоції, і в разі перемоги свого кумира (в якій ніхто особливо не сумнівається), перетворити столицю на справжній тріумф спортсмена і політика.

Але, цілком ймовірно, така задача поставлена ??не була. І тому є просте пояснення, знову-таки веде до "договірному бою з владою".

Політична перемога Віталію Кличко в Києві не потрібна. Уточню: поки не потрібна.

Це ні в якому разі не поразка. Аж ніяк. Відсоток тих, хто проголосував за УДАР дозволить цього політичного проекту пройти до парламенту. І квитки на поєдинок Кличко-Чарр в Москві напевно всі будуть розкуплені.

Проте, зрозуміло одне: у разі організації поєдинку з Чарром у Києві результат був би на порядок крутіше як для політика Віталія Кличка, так і для Кличка-бізнесмена і Кличко-спортсмена. Але, мабуть, зараз оглушлива політична перемога йому самому не потрібна. Втім, це його вибір.

А ось його коментар для російських ЗМІ про те, що московськійпоедінокстанет "відмінним подарунком для тех.россіян, хто не можетпріехать на нашібоі до Німеччини, США і Швейцарію", - в українських уболівальників залишає якийсь неприємний осад.

З усього перерахованого вище випливає невтішний для політика Віталія Кличка висновок: організація вересневого бою в Москві - це політичний автонокдаун. Віталій сам себе переграв у політичному рингу і загнав гол у власні ворота, точніше, сам себе відправив у нокдаун.