Аргентинське танго під барабани Майдану

Політична ситуація в Україні здавна превалювала над економічною. Так повелося ще з часів Леоніда Кучми, коли стало модно "домальовувати" статистику. Пізніше, вже при Вікторі Ющенку, незважаючи на його банківське минуле, економіка і зовсім пішла на задній план, а руками Юлії Тимошенко статистика писалася так, як було вигідно, дійшло до того, що дані про казначейському рахунку країни засекретили. Зараз же - при Вікторі Януковичі - не настільки важливо, як жонглюють цифрами його міністри, адже політика цілком витіснила собою економічні новини про Україну. Економічна складова спливає виключно тоді, коли заходить мова про черговий транш кредиту від МВФ або про заборгованість перед "Газпромом". Як це не дивно, але навіть зараз, коли українська гривня переживає найбільше падіння з часів Помаранчевої революції, ніхто, крім аналітиків і бажаючих прославитися на жалюгідності ситуації, про це не говорить. Навіть Сергій Арбузов, сівши в таке бажане крісло прем'єра, на першому засіданні Каміна обмежився сухою фразою з приводу гривні: "Немає причин для паніки, всьому виною політична криза". І це говорить людина, яка очолювала Нацбанк, а значить, повинен знати про фінансову систему країни все.

Подібне ігнорування кризової ситуації наштовхує на думки: або влада нарешті відпустила гривню у вільне плавання, припинивши дворічне штучне стримування; або в країні закінчилися гроші на це стримування. Адже якщо згадати, то про девальвацію говорять вже не перший рік, і майже кожну зиму з'являються прогнози аналітиків, що валюта ось-ось досягне мало не 12 гривень за долар. Весь цей час, не без того самого Арбузова, гривню стримували, вливаючи величезні суми в ринок, аби створити видимість стабільності. До слова, варто згадати, що однією з вимог ЄС для виділення грошового траншу, поряд з підвищенням цін на газ для населення, було - вільне плавання гривні. Ось і не зрозуміло, чи є ця нинішня свобода спланованою, або означає дійсно валютну кризу. Крім того, можна також припустити, що влада не утримує гривню, таким чином притримуючи гроші для критичної ситуації, яка може для неї виникнути у випадку так званої перемоги Майдану.

Взагалі, хоч про економіку в Україні і не люблять говорити, але гасло "Стабільність та покращення" застосовується до неї на ура. Якщо вірити уряду, то ситуація в країні стабільна і прагне до поліпшення вже другий рік поспіль (ключове тут - "прагне"). А між тим, дефляція, яка хоч і стабільно відзначається н-нное кількість місяців, зовсім не означає благо. Насправді вона говорить про зниження купівельної спроможності населення. Тобто заслуга влади тут проявляється хіба що в тому, що населення стало бідніше, а не в тому, що ціни не ростуть.

До речі про бідність населення. Ніхто чомусь не звертає уваги на те, що цього року мінімальний зарплати і пенсії підвищуватимуться чомусь 3 рази, тоді як кілька років тому вони стабільно підвищувалися 5 разів. Ось вам і "покращення". Так, в нинішній час вся увага населення переключено на політику, і не модно говорити на економічні теми. А адже якщо скласти тотальне байдужість на соціальні зобов'язання влади і зниження купівельної спроможності, то стабільність виявляється лише в одному - стабільне зубожіння людей.

Далі більше: Україна в 2013 році зібрала рекордний урожай зернових. Такого наша країна ще не бачила. Здавалося б, найкраща ситуація для заробляння грошей в бюджет, а також для пошуку нових ринків збуту, про які постійно говорять в Мінагрополітики. Однак, судячи з усього, нинішній урожай, як і рекордний до нього в 2012 році, парадоксально, але не принесе Україні ніяких додаткових грошових знаків. Створюється враження, що це якась спланована акція нинішньої влади з "просеранію" (пардон) всього, що надає нашій країні доля.

Говорячи про АПК, варто також згадати про те, що в 2013 році експорт соняшникової олії зменшився на 11,2%, що в грошовому еквіваленті становить 693 100 000 дол або 17,4%. І це незважаючи на рекордний урожай соняшнику, який склав 11 млн тонн. А між іншим, Україна входить в першу "п'ятірку" країн за обсягами експорту соняшникової олії у світі. Можна, звичайно, нарікати на погоду, яка загальмувала збір врожаю, можна кивати на Китай, який блокував поставки цього продукту з України, і на багато іншого. Факт залишається фактом, ситуація не використовується на користь країні, і насамперед це на совісті уряду, оскільки це його провал. Але про це ні на Майдані, ні в кабінетах європейських чиновників не прийнято говорити. Важлива зміна влади заради самої зміни.

Ну і основне - падіння промислового виробництва триває другий рік поспіль. У 2013 році воно знизилося на 4,7% . При цьому уряд продовжує розповідати про нібито черговому його підвищенні у 2014 році на 1,4-2,6%. І це вже не кажучи про відверто "домалювали" нульовий ВВП, і вже стабільно високому імпорті. До слова, але ж через падіння гривні імпортні товари стануть дорожчати ...

І так далі. Маса питань до економічного блоку влади. Але ЗМІ про це ні наші, ні світові - ні пари з вуст. Майдан це, звичайно, важливо, він вплине на майбутнє країни, про це сурмлять звідусіль. Однак, хотілося б, щоб нарешті хтось заговорив про те, що Україна "стабільно і Покращена" спускається на нижчі щаблі економічного розвитку. Не хочеться, звичайно, наврочити, але наша країна може повторити долю Аргентини, колись багатої агарної держави, яка багато в чому завдяки популізму та корупції поступово перетворюється на відсталу державу. Хочеться нагадати, що надмірна політизованість Аргентини привела до того, що з грудня 1999 по травень 2003 року в країні змінилося 5 президентів.