У Берліні шукали місце для України

У Берліні відбулася міжнародна конференція "Роль України в новій структурі Європи", яку організували український фонд "Єдиний світ" і Німецька рада з міжнародних відносин (DGAP).

Українські та європейські експерти обговорили процеси, що відбуваються на європейському просторі безпеки, виклики, що стоять перед Європою і Україною, а також про роль і місце Києва в конструюванні нового світового порядку.

Протягом останнього десятиліття ми стали свідками фундаментальних процесів у сфері європейської та глобальної безпеки. На зміну ідеї однополярного світопорядку приходить епоха багатополярності, усвідомлення того, що ефективно протистояти викликам сьогодення можливо лише спільними зусиллями.

Однак, формування нового світопорядку - це не лінійний позитивний процес. Глобалізація приносить не тільки вигоди, але і загрози. За словами президента Фонду "Єдиний світ" Едуарда Прутніка, "наслідком багатополярності стало зниження ролі традиційних міжнародних структур (наприклад, ООН), відставання у розвитку, бідність, деградація навколишнього середовища, епідемії, неконтрольована міграція, етнічні та релігійні конфлікти, міжнародний тероризм, кіберзлочинність явним чином загрожують стабільності міжнародного порядку ".

У середовищі деяких політиків на Заході і на Сході все ще живі залишки ідеології "холодної війни" і блокового протистояння. Бажання домінувати, диктувати свої умови, провокувати конфлікти а потім в ручному режимі управляти процесами врегулювання це вже загроза миру і планетарної безпеки. Перефразовуючи слова Альберта Ейнштейна можна сказати, що трагедія нашого покоління полягає в тому, що ми живемо вже у вік ядерної енергетики, нанотехнологій і віртуальної реальності, а мислимо ще в категоріях епохи виникнення парових машин.

В умовах світової фінансово-економічної кризи зростає національний егоїзм провідних країн, які намагаються долати кризу, не рахуючись з інтереси союзників і партнерів.

Багатополярність в умовах кризи неминуче буде призводити до загострення конкуренції між старими і новими центрами сили, що сприяє виникненню нових викликів і загроз для національної безпеки України.

Головний виклик для України полягає в тому, щоб знайти своє місце і визначити роль в архітектурі майбутньої Європи. Нова ситуація безпеки, що формується в світі, залишає все менше "вікон можливостей" для молодих держав.

Учасники конференції відзначили, що, що сталася в нашій країні, зміна влади, безсумнівно, призведе до коректив української зовнішньої політики і політики у сфері безпеки.

Почули українські учасники конференції ряд знакових питань до нової влади з боку німецьких колег. Наприклад, глава відділу з відносин з Росією, Україною і Білоруссю Міністерства закордонних справ Німеччини Ернст Райхель і колишній посол в Україні Дітмар Штюдеман говорили про побоювання, які існують в Берліні щодо нової влади в Україні та ролі великого капіталу в політиці майбутнього Кабміну. Німецьких експертів цікавило наскільки президент Янукович буде вірний багатовекторної стратегії зовнішньої політики і чи не відбудеться згортання демократичних процесів, інтеграції в Європу.

Відповідаючи на ці "страхи", народний депутат, кадровий дипломат Леонід Кожара зазначив, що "Українська держава стане активним учасником формування нового світового порядку, буде брати безпосередню участь у формуванні нової структури системи міжнародних відносин. Ідея позаблокового статусу України і побудова системи рівновіддаленості від конфлікту між РФ і Заходом, не нова. Однак, тепер вона підтримується більшістю громадян України і прямо виникає з національних інтересів нашої країни ".

Директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв підкреслив, що "у світі відбувається становлення посткризової моделі економічної системи, заснованої на нових правилах гри. Україна має бути вмонтована в ці процеси, оскільки на нашу територію вже йдуть провідні західні компанії. Вони готові розмістити тут своє виробництво. Але Україна як держава має для Заходу занадто багато політичних ризиків. Необхідно їх зняти з порядку дня, сформувати сприятливий інвестиційний клімат ".

У свою чергу, керівник Центру Росії та Євразії Німецької ради з міжнародних відносин Олександр Рар заявив, що Україна є важливим партнером для Європи, тому Брюсселю необхідно враховувати позицію Києва, в тому числі й у сфері безпеки. Європа потребує неконфліктного просторі, без розділових ліній. "ЄС має дати Україні чітку перспективу. І чим більш відкрито, ніж чесніше і конкретніше українські політики нової ери про це говорять Заходу, тим краще. Захід буде розуміти, що думають їхні колеги. Я думаю, що ця конференція один з перших кроків до кращого розуміння позиції один одного ", - сказав Рар.

Учасники заходу прийняли спільну резолюцію, в якій закликали керівництво ЄС і України до інтенсифікації діалогу. Зокрема міжнародні експерти виступили на підтримку демілітаризації майбутнього простору європейської безпеки, рекомендували почати трансформацію структур безпеки на користь ведення поліцейських і гуманітарних місій в зонах нестабільності, наприклад у придністровському конфлікті. Змістити акценти з військової безпеки до "м'якої" безпеки з упором на боротьбі з трансрегіональної злочинністю, нелегальною міграцією, наркотрафіком, кіберзлочинністю, запобігання наслідків глобальної зміни клімату і т.п.

В якості конкретних пропозицій українські та німецькі експерти висловилися за підтвердження гарантій для України викладених у Будапештському меморандумі про гарантії безпеки від 5 грудня 1994 року, шляхом прийняття однозначного тлумачення назви Меморандуму - не "запевнення", а "гарантії" безпеки.

Чи не обійшлася конференція та без сенсаційних пропозицій. Міжнародні експерти закликали президентів США Барака Обаму і Росії Дмитра Медведєва вибрати місцем підписання договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь столицю України - Київ.

Віталій Кулик спеціально для "Обозревателя" з Берліна