Андрій Куликов: "Свобода слова" вільна від цензури

Чи не могут 99% Журналістів буті продажна

Два Дні того міжнародна правозахисна організація "Репортери без кордонів" оприлюднено Висновок, згідно з Яким Із зміною Керівництва держави почався наступ на свободу слова в Україні. На запитання, чи Дійсно це є так, як цензура у ЗМІ позначені на результатах найближче місцевіх віборів, чі є в Україні незаангажовані телеканали та журналісти, у прес-центрі "Обозревателя" відповів ведучий програми "Свобода слова" на телеканалі ICTV Андрій Куликов .

"Обозреватель": Чи згодні ви Із висновка "Репортерів без кордонів"?

Андрій Куликов : Так, я згодна з таким висновка, альо це насправді процес природній. Во время кожної Зміни влади відбуваються СПРОБА Нової власти Изменить стійбище у ЗМІ на свою возбудить уголовное дело. Різніця Полягає позбав в тому, нас кількі ОХОЧЕ працівники и власникам ЗМІ піддаються владі або становляться спротив. Інфекцій в українських ЗМІ намітілась тенденція на замовчування негативних СТОРІН ДІЯЛЬНОСТІ представніків Нової власти, на певне замовчування ДІЯЛЬНОСТІ опозіції - це очевидно.

"Обозреватель": Тобто и за президента Ющенка МАВ місце наступ на свободу слова?

Андрій Куликов : Говорячі про частини президента Ющенка, ми маємо НЕ забуваті, то багато водночас були часи прем'єр-Міністрів Януковича і Тимошенко. Різніця сітуації нінішньої и тодішньої Полягає в тому, что тоді існувалі прінаймні три потужні центри потужного Тиску на ЗМІ: це Секретаріат президента, Кабінет Міністрів, хто б не стояв на его чолі, и головна опозіційна сила, хто б на ее чолі не стояли. Всі ЦІ центри Тиску намагаліся натиснута на ЗМІ, щоб ті діялі на їхню возбудить уголовное дело. Заразитися и Кабмін, и Адміністрація президента, и Партія регіонів діють в цьом Напрямки УЗГОДЖЕНО, ТОМУ ЩО смороду є Одне, а опозиція однозначно послаблена. Тому кількість Тиску на ЗМІ зростає, в тому чіслі внаслідок концентрації цього Тиску Фактично в одному джерелі.

За часів президента Ющенка, особливо на початку, цілеспрямованого лещата, Можливо, й Не було, альо булу тенденція и бажання власніків ЗМІ прислужитися новій владі и у Великій мірі Знято з себе провину за ті, что до перемоги помаранчевої відряд смороду були змушені ее нещадно крітікуваті .

Читачка сайту "Обозреватель" Оксана Петрівна: Чому ЗМІ були Такі сміліві и задоволені собою, крітікуючі попередня президента, а тепер так Швидко поховайте за офіційнімі повідомленнями про діяльність Нової власти? Куди поділась смілівість?

Андрій Куликов : Я гадаю, то багато НЕ зовсім правильне Враження. Є критика, є спостереження за діямі Нової власти. Альо я хочу Нагадати, что були Перші півроку або 9 місяців после приходу Віктора Ющенка до влади, коли Дуже багато Було сказано позитивного про нього и про тихий, хто був тоді з ним и Дуже мало критики Було на їхню адресу. Я гадаю, что Із РОЗВИТКУ сітуації в Україні зростатіме критика нінішньої власти.

"Обозреватель": 11 вересня розпочнеться Місцева передвіборча кампанія, 31 жовтня відбудуться вибори. Як на результатах ціх віборів позначені ТИСК на ЗМІ?

Андрій Куликов : Я гадаю, что насправді це не якщо Дуже визначальності. Політики в Україні - и ті, хто стояти при владі, и ті, хто хотят прийти до влади, - набагато перебільшують Вплив ЗМІ на настрої віборців. Если ми проаналізуємо минули парламентськиїх кампанію, а такоже вибори міра міста Києва, ми побачимо, что ті, хто вікінув Дуже багато грошів на політічну рекламу І хто Дуже активно пропагував собі и в ЗМІ, и в іншій візуальній рекламі, часто-густо НЕ попал до парламенту и набрали Надто мало голосів на вибор міра.

Альо скидати з рахунків це, звічайній, Неможливо. Тому буде актівізація політічніх сил. Гадаю, ми побачимо Нові витворилася ПОЛІТИЧНОЇ реклами.

Читач сайту "Обозреватель" Костянтин Володимирович: Шановний Андрію! Чому передачі про Свободу і Свободі Слова на "Інтері" та "ТРК Україна" ведуть не наші прекрасні українські ведучі? Тільки не кажіть, що це справа інших телеканалів, адже це і є завуальована несвобода нашого слова ..!

Андрій Куликов : Я перепрошую, альо я маю справді Сказати, то багато є праворуч тихий, хто запрошує людей вести програми. Если їх задовольняють люди, Які роблять це, Які НЕ є Громадянам України - немає Заборона на ті, щоб НЕ громадянин України працював на таких посадах. А чому так відбувається? Одна з причин - тому что ми часто-густо Вважаємо, что імпорт кращий за Вироблення в Україні.

Справді, в Україні є Багато ПРОФЕСІЙНИХ, талановитих людей, Які Готові працювати, Які працювать І, сподіваюсь, будут працювати и в програмах такого роду, и в других. Альо, очевидно, ВЛАСНИК мают свои міркування. Я не бачу, то багато пов'язано Зі свободою слова жодних чином.

Читач сайту "Обозреватель" Роман: Чи не здається Вам, що журналісти вважають себе недоторканними і диктують владі і суспільству, як треба керувати країною, як вести економіку, з ким дружити і з ким ворогувати. Чи не багато хочуть представники вашого цеху? Чому журналісти не критикують своїх продажних колег? А їх майже 99%.

Андрій Куликов : Цікаво, Звідки у вас Такі дані. Я думаю, смороду Дещо емпірічні або з "Довідника Стеля". Чи не могут буті 99% Журналістів продажна, що не є смороду таким продажними. Ві бачите и чуєте мізерну частко того, что віробляється. Альо одна з причин того, что в журналістській гільдії справді є корупція - це ті, что "нашого цеху" не існує. Журналісти в Україні подріблені, немає Ані масової Профспілки, Ані усвідомлення спільності наших проблем. Колі ми так розкідані по різніх закутках и настількі залежні від наших роботодавців, легше нами Керувати и легше розбещуваті. Альо парадокс: незважаючі про ті, что думка про Журналістів є Переважно НИЗЬКИХ, среди інстітутів Суспільства, Яким найбільше довіряють, засоби масової ІНФОРМАЦІЇ залішаються на Високому місці. Мені здається, більшість Журналістів все ж таки намагають відображаті життя Суспільства в тому багатоманітті, в якому воно є.

Читач сайту "Обозреватель": Наскільки Ви вільні від цензури в "Свободі слова"?

Андрій Куликов : У мене є Враження, что ми Вільні від цензури. Альо ми не можемо брати до уваги того, что у представніків різніх політічніх партій, Які приходять на програму, є різноманітні настрої, побажання и т.ін. Йдет не про ті, щоб задовольніті ЦІ бажання, а про ті, Щоби віробіті такий модус співпраці з ними, Щоби Було зрозуміло глядачеві, дере за все, что відбувається.

Цензура - це коли або власник каналу, або генеральний директор каже: "Ні, цієї людини не винних буті в Програмі". Такого немає. А ЯКЩО людина є в Програмі, то вже ні власник, ні генеральний директор не могут Сказати: "Ця людина не винних казати того и того". Так что Забезпечити Виконання цього Розпорядження Ніяк НЕ Можливо. Тому сам факт того, что прямоефірні програми є прямоєфірнімі, є запобіжніком и засобой проти цензури.

Читач сайту "Обозреватель" Анатолій: Які межі свободи слова особисто для Вас як ведучого програми? Про що Ви побоюєтеся говорити і за що Вас можуть звільнити?

Андрій Куликов : Про ті, за що мене могут звільніті, поговоримо, коли и ЯКЩО це Відбудеться. Я знаю напевно, что звільніті могут, и не просто могут, а звільнять, ЯКЩО я почном продавать місця у "свободі слова", ЯКЩО я почном когось запрошуваті, беручи з них гроші. Це стосується и експертів, и політіків, Які беруть участь у Програмі.

Щодо між свободи слова для мене особисто - смороду візначаються самим Поняття свободи слова, яка не винних переходіті у висловлювань заради висловлювань. Ті, что ми опрілюднюємо, ті, что ми Обговорюємо, має слугуваті Загальній меті. Тому, ЯКЩО ми говоримо про економічну реформу, Про судову реформу або якусь іншу конкретну проблему, Можливі відступі, Можливі епізоді на зовсім інакшу тематику, альо це буде означать, что ПЄВНЄВ мірою ми відходімо від Нашої головної тими. Тому я гадаю, что Межі свободи слова візначаються в Кожній Програмі, дере за все, тією темою, на якові ми говоримо.

"Обозреватель": Чи будете ви боротися Із політічнім піаром, Який, скоріш за все, буде присутній напередодні віборів?

Андрій Куликов : боротися з політічнім піаром можна, позбав увіразнюючі ті, то багато є політичний піар. Б або не беручи до програми тихий гостей, Які приходять позбав з метою політічного піару. І ті, и Інше ми робимо.

Читачка сайту "Обозреватель" Тетяна: Шкода, что ваша програма транслюється так Пізно! Колі людіні треба вставати на роботу про 6 ранку, вона НЕ может смотреть телевізор до 2 ночі ... Чи можливо показуваті вашу передачу у більш Зручний годину або напередодні вихідного дня?

Андрій Куликов : Напередодні вихідного дня - це або п'ятниця, або субота. Субота - НЕ Надто Зручний годину для глядачів, в Першу Черга. П'ятниця и так має два великих Суспільно-політічніх шоу. Если ще й додаваті Третє, ті ж Самі Глядачі матімуть менше змогі дізнатіся про ті, что відбувається, и посмотреть ЦІ програми. Я гадаю, что понеділок Обраний нами Дуже вдалині. Це дозволяє нам не всегда, но порівняно часто Задати тон політічному Обговорені и Передбачити и Почати аналізуваті на самому качану деякі події и процеси.

23 година, як показує досвід - це Зручний годину для тихий глядачів, хто хоче нас Дивитись. Я знаю, что є Чимаев людей, Які дівляться годину, або даже півгодіні програми. Є Такі, Які дівляться всю. Зрозуміло, хотілося б, щоб Дивувалися Повністю, альо для цього, очевидно, и программа має буті ще цікавішою, гострішою, и глядач вітрівалішім. Альо Наші ЕКСПЕРИМЕНТ з переходом на 22 годину показали, что НЕ однозначно, або зовсім НЕ зростає кількість глядачів. На нашу мнение, це свідчіть про ті, что ті, для кого справді ВАЖЛИВО дізнаватіся ту інформацію, якові мі подаємо, будут Дивитись и в 23 годіні. Нав'язувати інформацію іншім людям Ми не Хочемо.

"Обозреватель": Скільки глядачів у Середньому дівляться вашу передачу?

Андрій Куликов : Нещодавно "Телекритика" публікувала дані, что наша Частка - 6,16% - булу віщою за середню частко за Певний Период виходе Нашої програми. Бувають Різні показатели. Хотілося б больше, но питання и якості Нашої роботи, и готовності глядачів Дивитись, и сезонних Коливань.

"Обозреватель": Які тими віклікають Найбільший Інтерес у вашої аудіторії?

Андрій Куликов : Чи не можна даже Сказати, Які. Іноді думаєш: від ПОЧИНАЄТЬСЯ навчальний рік, значити, тема освіти має буті цікавою. Одного разу ми починаєм сезон з тими освіти. Програма булу Якісна, альо не дала очікуваного росту глядацької уваги. Тому найцікавіші тими, про Які ще Ніхто не говорив, або ті, Що сталося або має стаття СЬОГОДНІ чі завтра.

Читачка сайту "Обозреватель" Ірина: Вам буває огидно чи соромно за учасників, що прийшли на Вашу програму? Чи не хочете, в рамках експерименту, поміняти формат програми - хоч один раз поміняти місцями політиків з аудиторією? Нехай послухають ВСЕ, що думають про них люди.

Андрій Куликов : Соромно за учасников НЕ Буває - соромно Буває за себе, коли Щось недопрацював, Щось не так сказавши, десь виявило занадто Багато толерантності. Щодо того, щоб поміняті політіків и глядачів місцямі - Цю ідею обговорювалі не раз и мі, и Інші журналісти, и от глядачів годину від годині така пропозиція Надходить. У нас булу традиція влаштовуваті так звань "Вільний мікрофон" - політики слухали, что казали їм Глядачі у студії. Я бачив, як політики годиною ГОСТР реагувалі на ті, что казали люди, на критику. Альо посадити глядачів на місце політіків НЕ доладно. Складно посадити політіків на місце глядачів. Ірино, и заради ЕКСПЕРИМЕНТ поговорю Із гостями наступної програми, чи згодні смороду на це. І, віходячі з цього опитування - недосконалостей, звічайній, - будемо делать Висновки. Альо Щось мене сумніві беруть.

Решті Відповідей на запитання Дивіться тут

Читайте новини за наслідкамі прес-конференции:

Куликов: Цензура у ЗМІ - це природно

Куликов: На українському TV немає еталонних новин

Куликов пропонує ліквідувати державні ЗМІ

Дивіться тематичні відеосюжеті:

Свобода слова вільна від цензури ...

Куликов спробує посадити політиків в зал

І при Ющенку, і при Януковичі є цензура в ЗМІ

Куликов: понеділок для "Свободи слова" - вдалий день

Читайте попереднє Інтерв'ю Андрія Куликова "Оглядачу", Яке ВІН давши 14 серпня 2007 року.