УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Політичні хитрощі опозиції: ефір і папір все стерплять

Політичні хитрощі опозиції: ефір і папір все стерплять

Про це нещодавно повідомив директор політико-правових програм Центру імені Разумкова Юрій Якименко на прес-конференції "Регіональні особливості ідейно-політичних орієнтацій громадян України. "Чутливі" теми в контексті передвиборної кампанії. Результати соціологічного дослідження ".

Відповідаючи на запитання журналістів про передвиборної агітації, він заявив, що оцінка реальних досягнень влади опозицією - не зовсім коректна. "Втім, вона завжди буде критикувати існуючу владу - в тому числі, приписуючи їй промахи, які насправді не мають місця", - додав він.

"Регіонали" у своїй передвиборчій агітації найбільш часто використовують такий аргумент, як темпи приросту ВВП. Вони нібито знизилися за 2005 рік порівняно з 2004-м. На підставі цього "ПР" робить висновок про погіршення становища українського народу.

Але дане твердження абсолютно невірно з кількох причин. По-перше, рекордні цифри збільшення ВВП на 12% у 2004 році викликають сумніви. Особливо, якщо згадати про махінації з фіктивним імпортом та поверненням ПДВ. До того ж, ВВП на відміну від доходів до держбюджету не можна вважати абсолютним показником добробуту народу. При такому величезному стрибку валового внутрішнього продукту за 2004 рік доходи зросли, до речі, всього лише на 23%. А минулого року на тлі нібито "падіння" ВВП, вони збільшилися на 63%! Парадокс, якщо забути про те, що в 2005-му йдеться не про зниження ВВП, а всього лише про падіння т емпов росту!

В економіці чудес не буває. Для наведених цифр можливо два більш-менш логічних пояснення: або реальне зростання в українській економіці за 2005 рік у три рази перевищив показники, досягнуті при прем'єрі Януковичі, або за нової влади значні кошти, замість того, щоб набивати кишені олігархів, прийшли до держбюджету. Останнє припущення схоже на правду, якщо згадати далекий 2003-й. Хоча, за підсумками того року дуже раділи з приводу зростання валового внутрішнього продукту (цілих 9,3%), але якось забули про розподіл додаткових надходжень до бюджету (який за 2003 рік, нагадаємо, був виконаний з профіцитом). По дивній випадковості, звичайно, "зайві" 2-4 мільярди гривень не перейшли під рукою Януковича-прем'єра ні в збільшення мінімальної зарплати, ні взагалі в соціалку, і доля цих грошей досі широкій публіці не відома.

Бути може, у Віктора Федоровича склалося з АПК? На жаль немає ... Рік 2003-й, неврожай зернових в Україні - зерна на третину менше, ніж потрібно.

Незважаючи на такі, м'яко кажучи, не найкращі показники діяльності уряду Януковича, Данилич, кажуть, їм був вельми задоволений. І навіть називав "кращим за весь час". Справді: що може бути краще, ніж "перекомутація" потоків приватизується власності з Ахметова на Пінчука? (Втім, під час "прихватизації" "Криворіжсталі" конкуренти таки злилися в єдиному пориві).

Крім того, орієнтуватися на ВВП не зовсім коректно, коли йдеться про добробут народу. Як кажуть, на хліб його не намажеш, в склянка не наллєш. До бюджету ж закладаються гроші, які потім можна використовувати на конкретні цілі, наприклад, будівництво шкіл, лікарень, підвищення пенсій, нарешті. Про українських громадян, зокрема, пенсіонерів, вже встигло подбати нинішній Уряд. У Держбюджеті-2006 передбачено збільшення мінімальної пенсії до 366 гривень (при Януковичі, нагадаємо, її розмір становив 237 гривень), а мінімальної зарплати - до 400, не кажучи вже про підвищення в 12 разів матеріальної допомоги матерям, а також в 5,4 рази (з 50 до 181-234 гривень) допомоги одиноким матерям, в 4-5 разів - допомоги дітям, які перебувають під опікою (з 90 до 362-468 гривень на місяць). Істотно збільшена і матеріальна допомога дітям-інвалідам (з 219 до 453 гривень). То про яку зруйнованої системи соціального забезпечення йдеться в рекламі Партії регіонів???

Особливо якщо знову згадати 2003-й, коли пенсійна реформа все більше нагадувала пенсійну катастрофу, і спільними зусиллями адміністрації "гаранта" і уряду Януковича була заблокована навіть чергова компромісна спроба продовжити податкову реформу.

Другий аргумент "регіональників" - інфляція. Але й тут порівняння не на користь опозиції. Так, минулого року вона склала 10,3%, а в 2004 році, коли Янукович був прем'єром, - 12%. То про яку інфляції розповідають "регіонали" у своїх роликах? Або сподіваються на погану пам'ять виборців?

Аналогічна ситуація і з цінами: індекс цін виробників (оптові ціни) в 2004-м зріс на 24%, а в 2005-му лише на 9,5%, тобто в два з половиною рази нижче ...

А ще голос диктора за кадром обіцяє нам усім повний шоколад, якщо ми проголосуємо за Партію регіонів. "Підвищення зарплат, пенсій" ... У цьому світлі дуже повчально порівняти середні заробітні плати за 2003-2005 роки. Пам'ятається, в 2003-му середня зарплата громадянина України офіційно становила 550 гривень. Віва, Янукович! Це проти 1000 гривень у грудні 2005 року. Навіть порівняно з груднем 2004-го, зростання зарплат в середньому склав 45%. В окремих же сферах розмір заробітної плати перевищив цей показник. Зокрема, у промисловості середня зарплата за грудень 2005 року становила 1126 гривень, у будівельній сфері - 1103, у транспортній - 1258, поштового та зв'язку - 1220.

Як же в такому випадку розуміти рекламу "регіоналів"? А от як. Ще в далекому листопаді минулого року, глава правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко передбачив, що головний акцент у виборчій кампанії Партії регіонів - критика нової влади. Про це він заявив, відповідаючи на запитання щодо стратегії поведінки основних політичних гравців на майбутніх виборах до ВР. "Партія регіонів робить ставку на критику результатів роботи нової влади. Акцентує увагу на тому, що ця влада виявилася неспроможною в професійному відношенні. Вони грають на критиці результатів діяльності уряду Януковича і урядів Тимошенко і Єханурова. Ось головний акцент їх виборчої кампанії ", - сказав Фесенко.Ну, а якщо дійсність засвідчує протилежне? Авось ефір, як і папір, все стерпить ...