Нестатутні відносини в українському авіапромі

Зараз завершується робота над проектом статуту нового авіаційного об'єднання, яку веде спеціальна група під керівництвом першого заступника міністра промислової політики Олега Уруського. Однак, п про даними джерел в Мінпромполітики, паралельно йде підготовка альтернативного варіанту статуту, який, цілком можливо, буде представлений прем'єр-міністру України. І цей самий альтернативний варіант статуту по суті є справжньою бомбою під уряд, так як не просто суперечить попереднім його рішенням, чинному законодавству, а й здоровому глузду.

Процес створення літакобудівної корпорації "Антонов" наближається до завершення, однак чим ближче кульмінація, тим більше виникає скандальних ситуацій. Як відомо, 22 липня міністр промислової політики Володимир Шандра підписав наказ про створення робочої групи з підготовки проекту статуту державної літакобудівної корпорації "Національне об'єднання" Антонов ", яку очолив Уруський.

Здавалося б, при формуванні такого ключового документа для корпорації, як її статут, повинна вестися жвава дискусія, тим більше, що між учасниками майбутнього авіаоб'єднання існують серйозні розбіжності. Зокрема, якщо Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАВП) виступає за об'єднання всіх учасників, по суті, в одне велике єдине підприємство, то інші чотири представники українського авіапрому - Авіаційний науково-технічний комплекс ім. Антонова, Київський державний авіаційний завод "Авіант", Державне підприємство "Київський авіаремонтний завод 410 цивільної авіації" і Державний науково-дослідний інститут авіаційних технологій УкрНДІАТ - виступають за координацію діяльності всіх учасників із збереженням їх економічної самостійності.

З цих позицій важко пояснити, чому ХДАВП на нинішньому етапі практично не висловлює своєї позиції. Та й щодо персоналій є питання. Зокрема, по члену робочої групи, раднику Уруського на общесвенной засадах Миколі Нікітіну (Росія). Ця людина відома тим, що був з трестом звільнений з посади генерального директора і генерального конструктора російської літакобудівної корпорації МіГ ", провалив випуск в серію цивільного літака Ту-334.

Зараз варіант статуту, запропонований чотирма авіапідприємствами, шліфується в Мінпромполітики. Основними його положеннями є об'єднання виробничих, наукових і комерційних інтересів учасників корпорації відповідно до принципів економічної доцільності, збереження їх економічної самостійності, вертикальне інтегрування в рамках процесів, які об'єктивно вимагають загальне об'єднання зусиль, із забезпеченням можливості ринкової самоорганізації підприємств. Саме ці принципи об'єднання затверджені прем'єр-міністром Юлією Тимошенко як основоположні.

Водночас, поява даних про те, що невідомі особи зараз формують альтернативний статут, основні пункти якого практично повністю повторюють ідеологію харківського авіапідприємства, що багато чого ставить на свої місця. І особливо з урахуванням неприхованого бажання пана Науменка стати одноосібним керівником корпорації "Антонов". Отже, відповідно до цих альтернативних статутом, права підприємств-учасників Корпорації максимально обмежуються, вони повністю підкоряються жорсткою і витратною структурі із застосуванням важелів безпосередньо адміністративного управління. Учасники повністю залежать від Корпорації при укладанні договорів з замовниками, у ціновій політиці та фінансуванні, при тому, що відповідальність "Антонова" за економічний стан і за зобов'язаннями учасників буде практично відсутнім.

Що стосується фінансових ресурсів, які будуть отримувати учасники корпорації від своєї діяльності, то їх пропонується залишати у повному розпорядженні корпорації, а механізм перерозподілу коштів має глибоко суб'єктивний характер, який несумісний з ринковими відносинами. При цьому статутом визначено, що Корпорація не несе відповідальності за зобов'язаннями підприємств, які входять до її складу. Іншими словами, наші борги - ваші проблеми. Все це напряму суперечить не тільки задекларованому принципу збереження статусу юридичних осіб учасників корпорації, а й чинному законодавству. Куди більш справедливим виглядає пропозиція чотирьох учасників розподіляти прибуток після сплати всіх податків пропорційно внеску кожного з учасників.

Дивним чином відбулося також делегування Корпорації функцій управління державним майном, що суперечить Господарському кодексу, так як Корпорація має право керувати лише власним майном, а управляти держмайном кожного з учасників може тільки мінпромполітики. Ще більш непередбаченим є порушення Цивільного кодексу, так як продукцією корпорації визначається вся продукція кожного учасника, а також порушені принципи дієздатності юридичних осіб-учасників корпорації. Крім того, альтернативний варіант передбачає нелогічну схему управління Корпорацією, зокрема, одночасне існування двох виконавчих органів управління. Один з них є одноосібним (генеральний директор), другий - колегіальним (правління). Правління при цьому буде повністю залежно від гендиректора.

Над правлінням і генеральним директором височить головна структура управління - наглядову раду, що складається з державних чиновників. Наглядова рада корпорації при майже повній відсутності відповідальності буде користуватися величезними правами.

Роль АНТК ім. Антонова розробники альтернативного варіанту статуту зводять до простого виконанню кількох проектів для корпорації. Логічно, що при такому варіанті будуть втрачені можливості для використання надмірних (в масштабах всієї України) виробничих потужностей АНТК шляхом реалізації власних проектів з надання послуг у галузі інжинірингу та науково-технічних розробок. В умовах неминучого дефіциту коштів тут сумним підсумком може стати швидка деградація і втрата безцінних кадрових науково-технічних ресурсів.

І, нарешті, роль керівника базової наукової організації авіапрому - генерального конструктора - розробники альтернативного варіанту статуту зводять до функцій виконавця розпоряджень генерального директора, без надання прав в прийняття управлінських рішень в галузі розробки авіатехніки.

Якщо виправдаються найгірші припущення, і прем'єр-міністру буде представлений другий, альтернативний варіант статуту "Антонова", який суперечить рішенням президента Віктора Ющенка і Юлії Тимошенко про принцип незалежності учасників корпорації, фактично під уряд буде закладена бомба уповільненої дії. І якщо вона буде приведена в дію, наслідки для авіаційної галузі України можуть бути самими катастрофічними.