УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Президент того, що ми називаємо "Україна"

Президент того, що ми називаємо 'Україна'

Новий склад оточення першої особи в державі, по всій видимості, вирішив втерти окуляри Віктору Медведчуку. Обійти сірого кардинала Рудого Таргана по частині ізоляції від неприємних питань, на які неможливо відповісти зрозуміло, і не втратити жалюгідні залишки позитивного іміджу.

Зустріч Президента у Харкові з акредитованими (відібраними) журналістами регіональної преси відбулася без журналістів інтернет-видань. Вистачить дратувати Його Величність недоречними питаннями! Після останньої зустрічі, де "інтернет-хулігани" дозволили собі грубити першій особі, знадобилося кілька місяців, щоб Президент прийшов в себе, і, нарешті, вийшов до преси в європейському форматі прямого ефіру.

Великі наші вибачення філологам! У назві "Телептічкі" автор використав стилістичну знахідку першої особи. Вступне слово Президент почав із заклику: "Сумлінно ставити до того, что ми назіваємо "Україна ".

Президент довго говорив про відсутність ефективної опозиції в парламенті, без якісної роботи якої не можна приймати якісні рішення. Водночас, на зустрічі журналістів з головним моралізатором в країні чомусь не виявилося колег, відсіяних з традиційних органів друку та ефективно працюючих в інтернет-виданнях. У пострадянський і посткучмовий періоди демократична преса вільніше почуває себе на інтернет-сайтах. Тут можна говорити для влади, для Президента безсторонню гірку правду, повністю і до кінця, без редакторських купюр, без самоцензури.

Чим парламентських кумоньок судити-рядитися, чи не краще ль на себе обороті, шановний пан Президент.

Захід з пресою в Харкові відкрила заступник головного редактора газети "Вінниччина" Анастасія Рушкова: "Я часто думала в своих думках ... Народ стомівся від політики, народ хоче працювати ..."

У відібраної представляти "думаючих в думках" журналістів пані Анастасії не вистачало тільки рушника з хлібним короваєм, випеченим "трудівниками Вінниччини для дорогого і улюбленого нашого Віктора Андрійовича". Якщо оголошені президентським секретаріатом нові напрямки роботи з пресою будуть розвиватися в тому ж дусі, незабутній генсек Брежнєв посміхнеться з своєї могили, що біля стін московського Кремля. Шкода, що своїх послідовників в Україні дорогий Леонід Ілліч не зможе триразово обслюнявіть.

Ефективний діалог з Президентом "думаючої в думках" пані Анастасії можна звести до приказці: "На городі бузина ..." А суть відповіді Віктора Ющенка: "А в Киеве дядько".

І подальший діалог Президента з журналістами був схожий один до одного з діалогами з селяни і поселянки дивної людини, разом з тим, мера Києва пана Черновецького. Замість відповідей на конкретні запитання по суті, як і мер багатостраждальних киян Черновецький, "залітав" Віктор Ющенко "на крилах" (точна назва "крил" знають психологи) в далекі дали, в размишлізми про глобальні проблеми. Тільки б подалі від земних проблем.

Наступною за списком, за дотриманням якого суворо стежила новий прес-секретар Президента Ірина Ванникова, була головний редактор донецької обласної телерадіокомпанії Світлана Деркач.

- Ми п'ятдесят років проводили державну політику ( заглядали в рот начальству ), а нас тепер "ой лишенько, роздержавлюють!".

А ми-то звикли підхоплювати на льоту думки і вказівки вищого начальства, годувальників наших. Допоможіть, Віктор Андрійович, самостійно мислити не навчені. "Ой лишенько, рятуйте!". Ми - незамінні фахівці з проведення державної політики. Кращих не знайти.

Інформація до роздумів.

В кінці п'ятдесятих років минулого століття Фонд Візенталя виступив із заявою-протестом: "П'ятдесят колишніх головних редакторів геббельсівської системи нацистської пропаганди працюють в НДР в комуністичній пресі заступниками головних редакторів".

Особливо не переживайте, пані Анастасія з колегами, ви і вам подібні - "золотий інтелектуальний фонд" будь-якої влади. Без корму (їжі) не залишитеся.

Відповідаючи просячи заступництва "представниці" донецької журналістики Президент подякував ... за критику. Вдруге проглянувши запис, автору так і не вдалося відшукати хоч щось, хоч якось нагадує критику.

"Маларассейскій водевіль" у спільній постановці слобожанської адміністрації Харкова і столичної рейхсканцелярії Президента тривав.

Віктор Ющенко щиро здивувався, чому ніхто не зачіпає теми голодомору, Крут, Батурина, УПА?

У першому ряду сиділо харківське начальство і керівництво президентським секретаріатом. По обличчях пройшло ледве помітне хвилювання: "Недопрацювали! Молоді, виправимося, наступного разу підготуємо виступаючих по улюблених Президенту темами ".

Кредо президентської челяді "Його Величність повинні ми уберегти від усіляких йому непотрібних зустрічей" дало деякий збій. До мікрофона підійшов нежданий порушник спокою, з вигляду - найтихіший і Добромисний громадянин.

Редактор відділу газети "Волинь" Володимир Лис:

- Я побажав бі Віктору Андрійовичу ... Одна Читачка Нашої газети написала в редакцію: Добрий, інтелігентній Віктор Ющенко хороший президент для таких країн, як Естонія, Латвія, Чехія. А, від, для України ... - Як ви, збіраєтеся дива, можна Сказати, іншім, твердішім президентом для України?

Віктор Ющенко:

- В Україні є той Президент, якого обрали. Я такий, який був два роки тому, починаючи з 1954 року. Це мій кругозір, моя система цінностей, за якою я страждаю, плачу свою велику ціну.

Було б непогано, якби єдино Президент платив "свою велику ціну". Незрівнянно більшу ціну платить народ, який обрав "доброго, інтелігентного". Звичайно ж, можна було "Телептічке" прокоментувати по-іншому. Є вирази, більш точно визначають "те, що маємо".

Автор голосував за Ющенка. Хіба мало кого любив автор у своєму житті, але навіть опинилися примітивними лярв тимчасових подруг своєї відчайдушної молодості ніколи не дозволяв собі лаяти останніми словами.

Захід завершився обіцянкою прес-секретаря Ірини Ванникової в наступну зустріч надати слово тим журналістам, що цього разу не змогли "вступити в діалог" з Президентом України.

То-то ще буде.

P. S. Ексклюзивно для прес-секретаря Президента України Ірини Ванникової.

Шановна пані Ірина! Прийміть від "Телептічкі" рада, скориставшись яким ефектно поправите імідж "новачка" у напруженій і невдячною професії прес-секретарів високопоставлених осіб вітчизняної закваски.

Не слід на прес-конференції розглядати скоса і спідлоба запрошених журналістів. Переважно навчитися володіти собою, скорчити посмішку, бажано правдоподібну, як у вашої попередниці пані Ірини Геращенко.

А ця рада з області загальної нашої печалі.

Грамотно говорити літературною українською мовою навчився навіть вчорашній "проффессор", нині Прем'єр України. Коли Віктор Янукович обмовляється, відразу поправляється.

Від народження не здатен до вивчення мов Микола Азаров, кажуть, довівши до істерії кілька вчительок української мови, все ж навчився майже грамотно читати українські тексти. Ще трохи - і Микола Янович буде претендувати на щорічну премію кращого учня української мови.

Звичайно ж, ви, шановна пані Ірина, здогадалися, до чого таке довге вступ. В обов'язки прес-секретаря входять ексклюзивні, можна сказати, інтимні підказки своєму шефові, щоб поліпшити його імідж. Це білий піар чистої води. Той шеф, що уявив себе ідеалом у всіх відносинах, помиляється. Кожен повинен вдосконалюватися, не упускаючи будь-якої можливості. Навіть відомий професор Михайло Поплавський зумів-таки навчитися спілкуватися українською мовою, назавжди посварившись з Вєркою Сердючкою.

Спробуйте, мужня і відважна пані Ванникова, стати закулісним вчителем української мови своєму шефу. Для початку можна відштовхнутися від його виступу в славному місті Харкові.

У першій колонці, як не слід висловлюватися. У другій колонці - як слід говорити особі, що представляє висококультурну європейську українську націю.

Стремітіся - прагнуті

Бувшої - колішнімі

Появляються - з'являються

Відклікатіся - відгукуватіся

Проході - відбувається

Самий ВАЖЛИВО - найважлівішій

Вести себе - поводіті собі

Витрачати - втрачають

Самий головний - найголовнішій

Сама висока - Найвища

Говірці - говорити

Якщо у вас, шановна пані прес-секретар Президента, нічого не вийде, тоді можна буде припустити, з якої причини звільнилася з адміністрації Президента ваша попередниця Ірина Геращенко. Але ви не повинні сумувати, на вас сподівається вся країна! Успіхів вам і канцелярського довголіття!

З повагою "Телептічка".