Відео дня
Конвеєр смерті для екс-киян
Розслідування, розпочате "Обозревателем" після раптового зникнення 7 червня минулого року самотнього пенсіонера-киянина Володимира (Велвел) Вчителі, виявило найгірші і до болю прогнозовані результати.
Як повідомили "Обозревателю" у прокуратурі Оболонського району, Учитель помер 19 грудня 2007 року, тобто рівно через 6 місяців після свого нібито добровільного переміщення в Олександрію, Кіровоградської області.
Тим часом ні факт викрадення паспорта у старого, ні численні звернення до міліції його сусідів, ні навіть його раптова раптова смерть не стали сигналом для правоохоронних органів, які досі (!) Не знайшли підстав для порушення кримінальної справи.
Але як виявилося в справі замішана організоване злочинне угруповання, на рахунку якої ряд вбивств.
Скільки коштує підкуп міліціонера, який не помічає наркотичного сп'яніння жертви? У що оцінюється честь прокурора, який відмовляється порушувати кримінальну справу, знаючи, що у людини забрали паспорт? Наскільки легко домовитися з паспортистами про виписку з квартири людини без його згоди? Яким чином ЗАГС покриває вбивства, видаючи свідоцтва про смерть? Виявляється, реалізація однієї однокімнатної столичної квартири в змозі з лишком покрити ці дріб'язкові витрати!
І міліція, і прокуратура Оболонського району підставою для відмови в порушенні кримінальної справи визнали свідчення Вчителі, в яких він зазначив, що добровільно і без жодного тиску переїхав до Олександрії. Ще одним аргументом на користь відсутності у справі криміналу, прокуратура вважає заяву старого про те, що він добровільно переоформив свою київську квартиру № 27 по Оболонському проспекту 31 на користь якоїсь Савицької Надії Петрівни, яка буде доглядати за ним до кінця його життя.
Як виявилося, життя Володимира Вчителі дійсно обірвалася передчасно, а про відхід за ним не було й мови. Коли ми зателефонували по мобільному телефону, залишеного громадянкою Савицької міліції, щоб поцікавитися долею старого, переляканий голос молодої дівчини спочатку пообіцяв, що Савицька нам передзвонить, потім побожився, що ніякого Вчителі знати не знає, після чого з підозрілою наполегливістю намагався з'ясувати, звідки у нас цей номер.
Пізніше за цим же номером чоловічий голос, представившись слідчим Деснянського РВВС Богданом Бойчуком пообіцяв приїхати в редакцію і розібратися чому ми "шантажуємо нещасну дівчину". Зайве додавати, що ніякого Бойчука у Деснянському РВВС ніхто не бачив, а погрози на адресу журналістів з боку фігурантів злочину так само не стали підставою для порушення кримінальної справи. Щоб з'ясувати, що ж все-таки відбувається в Кіровоградській області, кореспондент "Обозревателя" вирушила до Олександрії.
Будинок по проспекту Будівельників, 34 знаходиться в районі Перемоги. Тут, за твердженням київської міліції і прокуратури в квартирі № 36 з червня 2007 нібито проживав Володимир Учитель разом з Надією Савицької. У квартирі ж я нікого не застала. Вкрита рівним товстим шаром пилу темна металеві двері без ручки із зашитими вічком і замковою щілиною, відсутність будь-яких доносяться зсередини звуків і завмерлий лічильник дали мені всі підстави вважати, що в квартирі вже давно ніхто не живе. Віяло неблагополуччям і з зовнішнього вигляду вікон на 9-му поверсі.
Після розмови з сусідами, з'ясувалося, що з початку весни тут ніхто не проживає. А квартира має погану славу. Всі мешканці будинку, з якими вдалося зав'язати розмову, говорили одне й те ж: "Так це циганська квартира. Вони сюди всіх інвалідів і людей похилого віку з Києва звозять, споюють, потім викидають на мусорки, а сюди інших завозять ". Розповідали також, що всі про це знають, але ніхто нічого не робить і тут же робили відповідні висновки.
На мій подив, незважаючи на те, що адреса виявився вірним, і все що відбувається вказувало на налагоджений конвеєр, людина, за всіма прикметами схожий на Вчителя, тут ніколи не проживав. Хоча, як з'ясувалося пізніше, нехороша квартира документально дійсно належала йому. Принаймні, ще пару місяців тому.
Перевалочний пункт по проспекту Будівельників, 34/36 існує вже роки три, і час від часу люди циганської зовнішності привозять сюди різних людей. Першими переселенцями зі столиці на початку 2005 року стала сім'я Вовченко (або Волченко) - чоловік, дружина і син років 30. Ольга, у минулому вчителька, розповідала сусідам про те, що в Києві у них була хороша квартира, в самому центрі, і які -то люди запропонували підсобити її продати за 100 тисяч доларів. За ці ж гроші вони нібито пообіцяли їй купити квартиру в Олександрії, а різницю віддати на руки.
Сусіди помітили, що в день переїзду вся родина справляла враження людей неадекватних, "начебто їх чимось накачали". Втім, сина таким же бачили і згодом, що й не дивно - людей циганської зовнішності пов'язують в мікрорайоні ще й з розповсюдженням наркотиків. Через півроку молодий чоловік десь пропав. Ще через кілька місяців його труп був виявлений в річці неподалік від будинку. Ольга до того часу вже перебувала в безпробудному пияцтві і зізналася мешканцям будинку, що впізнала сина по ногах. Практично відразу після цього випадку, сім'я з квартири з'їхала. З чуток, їх поселили в "зеківського" гуртожиток на БАМі - є такий мікрорайон у Олександрії. Діди у дворі розповіли нам, що чоловіка Ольги - Василя бачили недавно в місті. Значить, живий поки ...
Не встигли сусіди зітхнути з полегшенням від того, що позбулися постійних бійок і смороду на сходовій клітці, як в нехорошу квартиру в'їхав новий мешканець. Валентина Богдан оселилася тут влітку 2006 року. Приїхала вона з Борисполя, де була господинею котеджу, нібито проданого її "помічниками" за 40 тисяч доларів. Зрозуміло, грошей, як і обіцяної їй посаді завідуючої магазином, вона тут не побачила.
Спочатку жінка навіть справила на сусідів приємне враження, налагодила з ними непогані відносини. Правда, циганка, яка регулярно приносила Валентині їжу та випивку, була від цього не в захваті, за що часто сварила свою "підопічну".
Сусідка, якою Валентина, очевидно, відчувши недобре, віддала на заощадження договір купівлі-продажу квартири, стверджує, що колишнім господарем квартири документально є якась Фабіянська, але її в будинку ніхто ніколи не бачив. Одного разу, увірвавшись в квартиру сусідки в нетверезому стані, Валентина закотила скандал і забрала договір купівлі-продажу. А за кілька днів до цього говорила: "Якщо зі мною щось трапиться, повідомте синові в Борисполі". Десь через пару тижнів після скандалу Валентину разом з її скромними пожитками з квартири виселили. Сусіди розповідають, що спостерігали за цією картиною циганка і паспортистка з ЖЕКу, навіть не намагалися заспокоїти жінку, що знаходиться в подиві від того, що відбувається. Наступного дня Валентина звернулася в ЖЕК, і до свого здивування дізналася, що вона більше не є господинею квартири, житло належить якомусь Вчителю. Сусіди тоді не сприйняли її слова щодо Вчителі всерйоз, визнали їх п'яним маренням. Як виявилося пізніше, всі документи про продаж квартири жінка підписала власною рукою! Незадовго до виселення Валентині на одну ніч підселили якогось старого, видно, діда треба було десь перекантувати. Сусідка бачила його мигцем (за описом він не був схожий на Вчителя), але з розмови, випадково почутого за дверима, було зрозуміло, що дід теж з Києва і дуже переживав, яке житло йому дістанеться, а також що буде з його грошима. Тоді Валентина йому відповіла: "Ага! Розрахуються! Так само, як і зі мною ".
Ще деякий час жінка часто з'являлася в мікрорайоні, в основному її спостерігали риються в сміттєвих баках. Останній раз її бачили в кінці зими - початку весни цього року. На вулиці стояв лютий мороз, і Валентина намагалася затягнути в підвал будинку чийсь старий диван ...
Тоді сусіди всерйоз занепокоїлися тим, що відбувається, забили тривогу. Може бути, тому наступна пара мешканців квартири, з вигляду мають розумові відхилення, яких вирішив представити сусідам особисто дільничний, тут довго не затрималася. Нібито приїжджали за вказаною адресою два співробітника прокуратури з Києва, але що вони з'ясували - нам невідомо.
Нещодавно приступив до своїх обов'язків дільничний по мікрорайону Перемога про що відбувається в будинку по проспекту Будівельників нічого не знає. З його попередником, який пішов на підвищення по службі, мені зустрітися не вдалося.
За Червоноармійській, 40/13, де проживає якась Ставицька Надія Петрівна (квартира числиться за Ставицьким Леонідом Петровичем), нікого не виявилося вдома. І судячи з записці, залишеній співробітником місцевого водоканалу, тут ніхто не з'являвся, як мінімум, з 18.01.2008 р., що теж наводить на певні думки.
Спробувала дізнатися, кому було видано свідоцтво про смерть Вчителя Вельвеля Менделевича. На це начальник олександрійського РАГСу Олена Антонова відповіла: "Звичайно, в графі" заявник смерті "є інформація про людину, якій було видано свідоцтво. Але вона строго конфіденційна і видається тільки за запитом правоохоронних органів ". Загалом, нитки, вхопившись за які, можна наблизитися до істини, ще є. Якщо правоохоронним органам, звичайно, це цікаво ...
Початок розслідування читайте тут: Куди поділи дідуся?
У підготовці матеріалу брала участвие Ілона Михайлова