Де немає господаря, там все господарі

Невже демократія в Україні може померти, ледь народившись? У всякому разі, на такі роздуми наштовхують, по-перше, одкровення одного з лідерів БЮТ О.Турчинова про способи переманювання опозиційних депутатів (тут і хабарі в розмірі 10 мільйонів, і посадка в КПЗ); а, по-друге, та СКОРОСТ' з якою може помінятися місцями з В.Щербанем полум'яний борець з грошовими знаками Ю.Луценко (по першому фігуранту Генпрокуратура готується закривати справи, а по друге, схоже, не проти повідкривати). Хто вміє обмовляти, той повинен навчитися і лестити?

І якщо статус великої держави Росії, за задумом нових Андропова, повинні забезпечити могутні збройні сили та енергетична гегемонія, то Україні статус країни з європейською демократією не залучити без нормальної судової системи, як і без ЗАКОННОСТІ взагалі. Про священне право приватної власності, щодня зневажуване у нас рейдерами за допомогою корупції і силовиків; про сприятливу для чесного ЗБАГАЧЕННЯ обстановку в суспільстві; про ПОМІРНЕ втручання біло-блакитного уряду в справи бізнесу та інвесторів під гаслом "Менше ДЕРЖАВИ!" - Про всі ці "надмірності" розвинутого капіталізму з його свободою підприємництва можна буде говорити тільки після створення правового поля і хоч якихось правил гри (ну, хоча б у вигляді "старої" Конституції).

Що ж до останніх гучних "перевірок на дорогах", то ПРО ЦЕ можна сказати одне: видать, ми тимчасово живемо в божевільній країні, де знищені всі табу (правда, це не означає, що її повинні патрулювати збройні самодури). І якщо на роль мозкового центру в цій божевільні претендують аж дві вулиці, то се зовсім не означає, що програма Банковій сьогодні істотно відрізняється від програми Грушевської. Так, наприклад, обидві вулиці експортують - охоче і весело - нашу електроенергію до Словаччини. І це - при віялові відключення лампочок Ілліча в половині України, що призводить до регулярних відключень навіть операційних в лікарнях і до не менш регулярної загибелі українців під час пожеж: тисячі жертв саморобних опалювальних приладів за одну цю зиму (такі темпи втрат "живого складу" навіть вище, ніж в обмеженому контингенті радянських військ в Афгані). І це - при ганебному ЯКОСТІ електрики, яка навіть у Києві рідко переступає 200 вольт, що не дає обивателям нормально покористуватися ні джакузі, ні СВЧ (це все одно, що ви купили шапку-вушанку, вам її запакували, а вдома виявилося, що на вашої пижиковою шапці одне "вухо" відрізано: пішло на експорт до Словаччини!).

Взагалі, безгосподарність і безвідповідальність досягли у нас страхітливих розмірів. Ось, наприклад, сигналізує товариш Азаров про загрожує Києву в 2007 році двохмільярдний бюджетному дефіциті, але при цьому не доповідають народу: чому за таких столичних фінансах, які співають романси, його однопартійці з "Регіонів" у Київраді дружно голосують за непрозору роздачу земель (замість того, щоб продавати їх втридорога на аукціонах)? Або ось справедливо обурюється генпрокурор Медведько таким фактом: тільки 22 відсотка українського газу, що добувається нашими стовідсотковими ДЕРЖАВНИМИ компаніями, доходять до споживача, тобто до нас з вами. Решта український газ, який апріорі ДЕШЕВШЕ російсько-туркменського хоча б у силу недовгою і недорогий доставки, потрапляє в руки спекулянтів-промисловців-олігархів. Так чому, питається, президенту не зібрати б спеціальне засідання РНБО і не розібрати по кожному кубометру фактично викраденого у держави газу, ХТО саме намагається обійтися з українським народом і його вождями, як зі стадом баранів? Втім, на пострадянському просторі всі люблять розгадувати джерела надприбутків інших, але ніхто при цьому сам не любить бути розгаданим (і тому ті з силовиків, кому довірено досліджувати ПЕРЕЛІК комерційних фірм, в повній тиші споживають 78 відсотків українського державного газу, швидше за все сприймають це доручення верхів зовсім не як знак високої довіри керівництва країни, а як тяжку тягар)?!

PS Так, Україна, може бути і повинна вступити в НАТО, виходячи з наших національних інтересів і всупереч думці росіян. Але зробити це демократично можна буде тільки після нових - чергових чи позачергових - президентських і парламентських виборів. Тільки коли кандидат у президенти напише у своїй черговій програмі "Десять кроків назустріч людям" пункт про вступ до НАТО; тільки коли такі партії як НРУ та їхні лідери, зорієнтовані на НАТО, перестануть ховатися за чужими виборчим блокам та їх еклектичним першим п'ятіркам-десяткам (між певичкой і тапером): тільки тоді ми, виборці, зможемо зробити правильний вибір на основі передвиборної агітації та теледебатів (пронатовські заяви Ющенко зробив в Грузії, яка явно готується слідом за Чехією та Польщею включитися в систему штатівської ПРО. Тим часом якраз оборонна стратегія України цілком заслуговує обговорення в Києві на так і не відбувся другий круглий столі). Об'єднані есдеки і Вітренко йдуть на вибори під гаслом "НІ НАТО!!", А Рух і НСНУ під кличем "Даєш американську ПРО!". А то поки у нас вироблення оборонної доктрини йде за принципом: влада від Бога, а ракети - від влади?!

Віктор Чайка, шеф редактор сайту http://www.scandalissimo.kiev.ua