УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

А судді хто? , 28 березня 2005

630
А судді хто? , 28 березня 2005

Саме туди направили своє конституційне подання півсотні депутатів від П артіі регіонів і СДПУ (о), які вважають, що повноваження новоствореного Радбезу виходять за рамки Основного закону.

Сам по собі цей факт не може не радувати: юридичні та політичні питання такої важливості як раз і повинні вирішуватися в КС, а не в Адміністрації Президента, як це було раніше. З іншого боку, до недавніх пір Конституційний Суд не був незалежним судовим органом, в основному приймаючи рішення, вигідні владі. Тому передбачити, яким буде рішення суду щодо повноважень Радбезу, складно.

Цікаво інше: за даними "Оглядача", організаційну роботу з суддями Конституційного Суду веде ніхто інший, як Секретар Радбезу Петро Порошенко. І результатом такої роботи може стати не тільки позитивне для Ради безпеки рішення КС і закріплення роздутих повноважень РНБО в найвищій судовій інстанції. Петру Олексійовичу цілком під силу розвинути свій успіх і за допомогою формальних чи неформальних важелів домогтися через Конституційний Суд ще більшого розширення повноважень Секретаря Радбезу шляхом ... скасування політреформи.

Нагадаємо, що з дня прийняття парламентом закону про внесення змін до Конституції проти цього виступила тільки Юлія Тимошенко. Причина такої позиції лідера БЮТ була зрозуміла: на той момент політреформа цілком могла стати порятунком режиму Кучми, реалізацією сценарію "Кучма-3". Але сьогодні в політичному житті країни місця для Кучми не залишилося, режим упав, а питання політреформи для України залишається дуже актуальним. До того ж прийняття політреформи було компромісом різних політичних сил, і він руйнується скасуванням політреформи.

Але чому тоді анулюванням політреформи спантеличений Петро Порошенко? Пояснення може бути одне: поховати реформу вигідно тільки тому, хто хоче узурпувати владу, подібно до "раннього Дмитру Табачнику". Пам'ятайте крилату фразу екс-координатора парламентської більшості Карпова: "Хто такий Кучма? Це людина, що працює Президентом в Адміністрації Діми Табачника ". Вже не на роль чи нового Табачника претендує Секретар Радбезу?

Фактично, частину президентських повноважень вже передається в РНБО (чим і обумовлено конституційне подання депутатів). Адміністрація Президента, що змінила вивіску, не має колишньої сили, а основні повноваження держсекретаря Зінченка проявляються в носінні портфеля за главою держави. І поки Віктор Ющенко виконує свої прямі обов'язки і підлягає знаходиться в зарубіжних робочих поїздках, Петро Олексійович Порошенко, користуючись довірою Президента, має спокуса об'єднати під своїм крилом повноваження Радбезу, Адміністрації Президента та й самого Президента України. Але набуття чинності політреформи перекреслить всі ці потуги ... Значить, політреформа невигідна в першу чергу Петру Порошенко.

Якщо допустити, що зусилля секретаря Радбезу не пропадуть дарма, і Конституційний Суд визнає нелегітимними зміни до Конституції - країна отримає ведмежу послугу. І справа навіть не в новому розподілі повноважень між ключовими органами влади або між центром і регіонами. Проблема в тому, що політреформа приймалася "в пакеті" з виборчими законопроектами, що і дозволило провести переголосування другого туру виборів Президента. Тому, визнавши ухвалення політреформи нелегітимним, Конституційний Суд дасть серйозний козир Партії Регіонів та СДПУ (о): у противників Ющенка з'явиться формальний привід оскаржити законність "третього туру" та обрання Президента. Не варто забувати про те, що рішення про проведення третього туру приймала Палата з цивільних справ Верховного Суду України, але ж є ще Пленум ВС ...

Нарешті, скасування політреформи негативно позначиться і на міжнародному авторитеті України. Навряд чи Брюссель, Лондон чи Берлін підтримають такий крок. Адже, критикуючи політреформу раніше, європейський політикум негативно сприймав не самі по собі зміни до Конституції, а можливість збереження влади режимом Кучми. Зараз ситуація змінилася, і реформування владної вертикалі в Україні Євросоюз однозначно підтримує. Крок назад в українській політичній реформі Європа просто не зрозуміє.

Безумовно, з юридичної точки зору передбачити долю політреформи важко, і процес розгляду справи в Конституційному Суді навряд чи буде простим. Але політично для країни було б краще зберегти статус-кво. Україна пережила досить потрясінь і вийшла з них більш-менш цивілізовано.

Роман ПЕТРЕНКО