Євроінтеграція в екстреному виконанні
Той, хто вірить у можливість легкої та безпроблемною інтеграції України в Європейський союз, як мінімум, наївний. Той, хто вважає, що ЄС Україні не потрібен, так само як і вона - йому, не здатний прораховувати траєкторію розвитку країни. Опинившись між "там" і "тут", Україна ризикує опуститися на геополітичний шпагат з усього розмаху.
Юридично недосконале розпорядження уряду Азарова про припинення підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС стало каталізатором чергової політичної кризи. Урядові чиновники не приховують, що чекали від Євросоюзу фінансової компенсації, яка так і не була обіцяна. Тому Кабмін зробив реверанс у бік Росії. Тим часом у парламенті "регіонали" і комуністи упиваються власною монолітністю, що знаходить вираження в показному байдужості до долі Юлії Тимошенко. Представники опозиції і свідомі позафракційні парламентарії метають грім і блискавки в уряд. Кожен діє в своєму репертуарі, не намагаючись "вискочити за прапорці".
Пояснення ситуації виглядає простим і очевидним - і доля Юлії Тимошенко, і перспективи підписання Угоди про асоціацію сьогодні залежать від Віктора Януковича. Президент на перевірку виявився майстром великого торгу, здатним не тільки виявитися над парламентською сутичкою (у перетворення фракції "регіоналів" у виїзній філія політичного цирку є своє логічне пояснення), але й піти ва-банк у відносинах з Європейським союзом. Поки Януковичу вдається торгуватися, зберігаючи вираз олімпійського спокою на обличчі і змушуючи керівництво Євросоюзу реагувати швидше.
Чи здатна Росія зупинити процес зближення України і ЄС? Думаю, виключно ситуативно тимчасово, добившись зриву підписання Угоди про асоціацію у Вільнюсі. Торпедування "Східного партнерства" виглядає для Кремля важливим завданням, оскільки цей проект сприймається як загроза гегемонії Москви на пострадянському просторі. Хоча Володимир Путін вчора підкреслив, що не проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, не доводиться сумніватися, що Кремль вже спантеличив своїх європейських агентів впливу на предмет боротьби з згаданим документом, як на стадії підписання, так і ратифікації.
Чи є позиція США вирішальною для євроінтеграції України? Найпотужніша держава світу, безумовно, має свої інтереси у великій європейській країні, якою є наша. Останнім часом в Україні активно заходять американські енергетичні корпорації, здатні привнести нові технології і якість роботи в енергетичній сфері, заодно створюючи фундамент вуглеводневої незалежності від Росії. Американці поки діють у форматі "м'якої сили", і співпраця з ними сприймається адміністрацією Януковича як "щеплення" від повторення Майдану в 2015 році.
Чи будуть європейські політики безкомпромісними? Для відповіді на це питання потрібно розуміти, що саміт у Вільнюсі без підписання Угоди про асоціацію з Україною нагадуватиме звану вечерю, на якому гостям в бальних сукнях і смокінгах запропонували обійтися мінералкою і печивом. Ідея об'єднання всієї Європи важлива і самодостатня, і багато в чому визначає межі компромісу керівних органів Європейського союзу. Так було під час останніх хвиль розширення ЄС, а наша країна поки прагне підписати Угоду про асоціацію. До повноправного членства в Євросоюзі залишається з добрий десяток років, як мінімум. Тому діалог триває, і я дуже сумніваюся, що ввечері 21 листопада Віктор Янукович насолоджувався віденської оперою, а не вів чергові політичні переговори. До цього його спонукають не Евромайдан в Києві, а власний інстинкт політичного виживання.