"Чорні щури": у Франції вийшло скандальне розслідування про Ле Пен

17.6тЧитати новину російською

У Франції 15 березня вийшла книга "Марін про все в курсі", в якій розслідуються темні справи і небезпечні зв'язки праворадикального Національного фронту, лідером якого є кандидат у президенти Марін Ле Пен.

Автори книги - журналісти Марін Тюркі (агентство Mediapart) і Матіас Десталь (журнал Marianne). За кілька років вони зібрали величезну кількість компрометуючих документів і свідчень, багато з яких оприлюднюються вперше. Головні результати розслідування опублікувало Радіо Свобода з посиланням на канал France 2.

Наводимо текст статті повністю:

Виборча кампанія НФ вже була зіпсована безліччю судових справ, заведених проти партії. Серед них і справа про фіктивне працевлаштування помічників депутатів партії в Європарламенті, і підозри в шахрайстві та організації незаконних фінансових схем під час ведення передвиборчих кампаній, і більш давня справа про приховування особистих рахунків засновником партії, батьком нинішнього кандидата в президенти Жаном-Марі Ле Пеном, а також про заниження ним вартості нерухомості з метою ухилення від сплати податку.

Девіз Національного фронту - "З високо піднятою головою і чистими руками" - звучить зараз особливо смішно, написала в лютому газета Canard Enchaine, що прославилася викриттями низки політиків. Адже НФ - це партія, до якої у правосуддя накопичилося куди більше претензій, ніж до всіх інших. Марін Ле Пен, яка систематично відмітає всі звинувачення і заявляє про свою непричетність до будь-яких махінацій, добре обізнана про фінансові справи партії, управління якими вона довірила групі вельми небезпечних ділків із підозрілими - навіть за мірками НФ - політичними пристрастями.

Стратегія "обілення" цієї ультраправої партії, яка майстерно ведеться Марін Ле Пен і її заступником Флоріаном Філіппо, отримала у Франції назву "дедьяволізація" (dediabolisation), ставить за мету відмову від ксенофобії, расизму, гомофобії, неонацизму і антисемітизму (на яких, багато в чому, спочатку і вибудовувалася ідеологія НФ) і перетворення його в "нормальну" сувереністичну партію, "захищає інтереси французького народу". Для цього з програми партії були виключені найрадикальніші положення і змінено керівництво - замість "батька-засновника" Жана-Марі Ле Пена НФ у 2011 році очолила його молодша дочка Марін. Заключним акордом стратегії "обілення" стало виключення Жана-Марі з партії в 2015 році - після його чергових антисемітських заяв. "З болем у серці мені довелося піти на це, щоб не дати йому розколоти партію. Не дивлячись на всі повагу до нього, ми не можемо вести політичну діяльність разом", - заявила тоді Марін.

Для багатьох спостерігачів і виборців всі ці дії і зміна політичного лексикону стали доказом того, що НФ дійсно змінився. Як і раніше виступаючи проти імміграції, партія перестала використовувати ксенофобську риторику. Регулярно виступаючи на захист єврейських громад і політики Ізраїлю, Ле Пен змогла залучити на свою сторону безліч французьких євреїв, які бачать у ній захист від ісламістського антисемітизму і антисіонізму. Навіть той факт, що віце-президент Національного фронту і головний архітектор стратегії "обілення" Флоріан Філіппо - відкритий гей, став для багатьох французів доказом явної еволюції партії, що стала більш прогресивною.

Однак ключову роль в управлінні Національним фронтом і його фінансами продовжують грати люди з вельми сумнівною репутацією. Це давні друзі Марін Ле Пен, що вийшли з молодіжного ультраправого угрупування "Група Союз оборони" (Groupe Union Defense, GUD), що виникла в 1968 році в Університеті Пантеон-Ассасе. На чолі їх стоїть Фредерік Шатійон, однокашник Ле Пен, який потоваришував із нею в Ассас і став одним із її головних помічників. Шатійон вважає за краще триматися подалі від ЗМІ, але йому не вдалося залишитися в тіні після того, як його компанія RIWAL стала в 2014 головним обвинуваченим у справі про фінансові махінації і незаконне фінансування різних виборчих кампаній НФ.

Ексклюзивний постачальник піар-послуг партії, компанія RIWAL, нарівні з мікропартією Jeanne, очолюваною іншим колишнім учасником GUD, найближчим партнером Шатійона і нині регіональним депутатом від Національного фронту Акселем Лусто, звинувачуються правосуддям у завищенні вартості агітпакетів для депутатів, нелегальних кредитних схемах і інших фінансових злочинах . Як вважають слідчі, партія Ле Пен створила c допомогою RIWAL таку схему фінансування своїх передвиборних кампаній, яка дозволила Національному фронту отримувати максимальні компенсації з держбюджету (у Франції держава відшкодовує передвиборчі витрати кандидатів, які набрали на виборах не менше 5% голосів). Передвиборчі витрати навмисно завищували з метою збагачення партії за рахунок держави. За підозрами слідства, RIWAL виконувала роль чорної каси партії. Вибудовувати фінансові схеми і відмивати гроші Шатійону, як стверджується в книзі, допомагають його однодумці з GUD: головний бухгалтер партії Ніколя Кроше і податковий радник Філіп Пенанк, "ангел-охоронець" і "сірий кардинал" Марін Ле Пен, а також - пікантний факт - приятель колишнього міністра в уряді соціалістів Жерома Каюзака, якому він допомагав у відкритті його першого рахунку в Швейцарії (через приховування інформації про ці рахунки Каюзак зі скандалом вилетів із уряду в 2013 році).

Громадськість, та й багатьох однопартійців Марін Ле Пен, турбує не лише фінансова роль тих, кого називають GUD Сonnexion або "чорні щури" (символ GUD). У роки активізму в рядах GUD і згодом Шатійон і Лусто були помічені в численних бійках, расистських витівках і відверто неонацистських симпатіях. За даними авторів книги, звичаї найближчого оточення Ле Пен мало змінилися. Ці люди, як і раніше люблять відзначати день народження Гітлера, якого між собою вони називають "дядечком", використовують нацистську символіку і вітання, відпускають - зокрема, через підставні аккаунти в фейсбуці - жарти щодо мільйонів євреїв, загиблих в газових камерах, і підтримують тих, хто заперечує Голокост та антисемітів.

Виникає питання: чому лідер Національного фронту тримає при собі настільки компрометуючих людей, які викликають відторгнення навіть у багатьох однопартійців? Говорить представник "старих фронтовиків" Роже Олендр: "Я, звичайно, правий і, може, навіть ультраправий, але я ніколи не був гітлерівцем. Ці хлопці точно правіші за нас". Розділяє його здивування колишній скарбник Ле Пена-старшого Жан-П'єр Рево: "Марін вигнала батька за його слова про те, що Петен не був зрадником, а цю зграю продовжує тримати при собі". А ось що заявляє євродепутат і колишній радник Марін Ле Пен із міжнародних питань Аймерік Шопрад, що вийшов із партії в 2015 році: "Коли я прийшов у партію, мені пояснили що ці люди - найкращі друзі Марін, що вони люблять повеселитися разом. Але поступово я став віддавати собі звіт у впливі, який вони на неї мають. Це не просто друзі. Вона не робить нічого без них і вона нічого не зробить проти них. І це, зрозуміло, дуже проблематично. Немає жодних підстав, щоб ця група зійшла зі сцени: якщо Марін прийде до влади - вона всім буде зобов'язана їм. Вони вершать фінансами, вони зберігають всі її секрети. Марін не вільна, вона - заручниця цих людей. Якщо вона переможе, ці люди будуть при владі", - переконаний Шопрад. В одному з рідкісних коментарів, який дала сама Ле Пен із цього приводу, вона коротко заявила: "Фредерік Шатійон не нацист. Навколо мене немає нацистів. Це мій друг". Про "щиру непорушну дружбу", що зв'язує Марін із Шатійоном і групою GUD, говорить і колишня дружина Шатійона Марі д'Ербе: "Марін була вкрай вдячна хлопцям із GUD, які захищали її в студентські роки від нападок однокашників, що не давали їй проходу через її батька ".

Впливом Шатійона пояснюють автори і деякі міжнародні позиції Національного фронту. Ярий захисник режиму Асада, з яким він підтримує багаторічні зв'язки, Шатійон нав'язав Ле Пен свої погляди. З його легкої руки голова НФ бачить у президенті Сирії Башара Асада "єдину можливість дати відсіч ісламізму". Ця позиція зручна ще й тому, що співпадає з позицією Володимира Путіна, головного міжнародного союзника Національного фронту. Зв'язкам із Росією в книзі присвячено окремий розділ - під назвою "Російські мільйони". Про отримання Національним фронтом 9-мільйонного кредиту Mediapart писав ще в 2014 році, коли Перший чесько-російський банк (ПЧРБ), що належав Роману Попову (який був пов'язаний із Геннадієм Тимченком через компанію "Стройтрансгаз"), виділив французьким націоналістам цю суму.

У книзі "Марін про все в курсі" показана вся "кухня" цієї угоди і названі імена його закулісних режисерів. Це єдинорос Олександр Бабаков, радник посла Росії у Франції Олексій Ковальський, олігарх Костянтин Малофєєв, і, нарешті, головний посередник - євродепутат Жан-Люк Шафхойзер, який отримав за свою посередницьку роль хорошу суму (офіційно 140 тисяч євро), яку він "забув" задекларувати, що змусило прокуратуру почати проти нього розслідування.

Активний лобіст інтересів Росії в Європарламенті, Шафхойзер двічі приїздив на Донбас у 2014 і 2015 році. Як говориться в книзі, обидва рази участь у цих поїздках брали - особливо не розголошуючи - видатні представники Національного фронту. За словами Аймеріка Шопрада, ці поїздки були частиною фінансової угоди й умовою кредиту. Так само як і гучні заяви Ле Пен на підтримку Путіна, визнання результатів кримського референдуму й обіцянку офіційно визнати Крим територією РФ у разі обрання Ле Пен на пост президента Франції. Настільки відкрите вираження прокремлівських симпатій змусило депутатів-соціалістів підняти питання про відкриття парламентського розслідування у зв'язку з фінансуванням НФ іноземною державою (за російськими мірками, Національний фронт безсумнівно був би записаний в іноземні агенти).

А ось пошук фінансування на Близькому Сході, зокрема, в Об'єднаних Арабських Еміратах, про який також йде мова в розслідуванні (давати гроші на кампанію 2017 року Росія, судячи з усього, відмовилася), бентежить багатьох активіcтів НФ. "Ми не можемо критикувати політиків за отримання катарських грошей, а самі - просити допомоги в Еміратів, - каже євродепутат від Національного фронту Бернар Моно. - Це ставить під питання наші принципи".

Але чи можна ще говорити про повагу Нацфронту будь-яких принципів? Ось як підсумовує результати розслідування Mediapart: "Це доказ величезної брехні і шахрайства - фінансового, політичного, ідейного. Брехні про те, чим є партія. Брехні про те, що вона робить. Сурмлячи про свій патріотизм, незалежність і національний суверенітет, вона отримує фінансування з-за кордону. Лаючи Брюссель і ЄС, Марін і її однопартійці користуються і зловживають всіма привілеями статусу євродепутата. Говорячи про оновлення НФ, вона залишає в апараті партії запеклих ксенофобів і антисемітів, які до того ж є пропаленими ділками і шахраями".

Зараз Марін Ле Пен не може, як вона робила досі, посилатися на свою непричетність до нелегальної діяльності її соратників. Адже, як заявив Шатійон своєму партнеру Лусто після відкриття проти них справи в прослуховуваній телефонній розмові: "Марін про все в курсі. Вона знає про все від самого початку".

Як стверджують у своєму висновку Марін Тюркі і Матіас Десталь, головні вороги Марін - це не її суперники у боротьбі за президентське крісло, а роздираючі партію конфліктуючі сторони. Тримати рівновагу між прихильниками її батька, шанувальниками більш консервативної, ніж сама Марін, племінниці Маріон Марешаль-Ле Пен, лінією Флоріана Філіппо та інтересами GUD стає все складніше. Рано чи пізно, прогнозує цитований авторами експерт Жоель Гомбей, партія вибухне зсередини.

Як повідомляв "Обозреватель", у лютому профільний комітет Європейського парламенту схвалив рішення про позбавлення парламентського імунітету Ле Пен.

Підписуйся на "Обозреватель" в Facebook Messenger, щоб бути в курсі головних новин України і світу https://m.me/obozrevatel

Приєднуйтесь до групи "УкрОбоз" на Facebook, читайте свіжі новини!

Наші блоги

Останні новини