Блог | Обычный московитский шовинизм: Булгаков открыто и системно презирал украинцев

Булгаков открыто, системно, последовательно презирал украинцев, украинский язык, идею украинской независимости. В этом плане он ничего нового не придумал — это было до него и это есть сейчас, называется "русский мир". А если точнее — обычный московитский шовинизм.

Далее текст на языке оригинала.

Це зрозуміло кожному, хто мав хоч поверхневе знайомство з його творчістю ("Бєлая Гвардія", "Я убіл", "Кієв-город" і т.д.). Заперечувати це може лише той, хто:

1. Нічого з вище переліченого не читав.

2. Знаходиться у тотальному запереченні очевидного і просто на чорне говорить біле.

3. Погоджується з ідеями Булгакова.

4. Всі три попередніх пункти одночасно.

Водночас, ніхто не "забороняє" читати Булгакова.

По-перше, це неможливо. По-друге, недоцільно. Для кращого розуміння предмета читати можна кого завгодно, хоч Адольфа Гітлера, хоч Сталіна, хоч Булгакова. Я от читав усіх цих трьох і нічого страшного зі мною не сталося.

Але читати і публічно вшановувати — це абсолютно не одне і те ж. Памʼятник — це публічне вшанування. Це немає жодного стосунку до приватних оцінок і смаків, це елемент політики памʼяті. І ніяким боком, під жодним соусом українофоб Булгаков не може бути частиною української політики памʼяті. Бо це просто смішно — настільки це абсурдно. Але досі треба пояснювати очевидне.

До речі, памʼятник Булгакову було встановлено за кошти Дениса Баса (заступник мера Києва Черновецького, та сама "молода команда"). Він ще років 15 тому звалив у Москву, де й досі живе і займається будівельним бізнесом. До того він та його колеги з молодої команди активно займалися "будівельним бізнесом" у Києві, перетворивши рогульську хаотичну забудову та знищення історичних памʼяток Києва на корупційну машину. Знищував Київ — а потім звалив у Москву. Цікаво, що це середовище вирішило поставити памʼятник саме Булгакову.