Пинзеник знает, что лучше уйти, чем вылететь

Пинзеник знает, что лучше уйти, чем вылететь

16 лютого інтернет-видання «Українські Новини» з посиланням на інформованого представника в Кабінеті Міністрів повідомило, що виконуючий обов‘язки міністра фінансів Віктор Пинзеник подав у відставку.

У зв‘язку з цим Центр досліджень політичних цінностей звернувся до політичних експертів із питанням: «Для чого Віктору Пинзенику потрібно йти у відставку?»

Дмитро ВИДРІН (директор Європейського інституту інтеграцій та розвитку):

„Пинзенык не только министр финансов, он еще и профессор экономики, то есть образованный и мудрый человек. Он знает, что лучше добровольно уйти, чем через неделю быть уволенным за провал того направления, которое ему было поручено. Поскольку его увольнение было реальным через одну-две недели (поскольку ни одна из проблем, которые он пытался решить, не была решена), то он поступил так, как поступал всегда: вместо того, чтобы быть уволенным, он ушел по собственному желанию”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):

„Якби Пинзеник і справді подав у відставку, то це виглядало б цілком логічно. Провідні соціологічні служби показують рейтинг блоку «Пора»-ПРП десь на рівні одного відсотка. Віталій Кличко не став тим паровозом, якій би безпроблемно витягнув цей блок до парламенту, а значить, потрібно кардинально міняти виборчу стратегію. З таким рейтингом, який є наразі у блока краще ризикувати, аніж залишати все, як є. Теоретично відставка лідера ПРП могла би бути таким ризиковим кроком, який би сприяв зростанню рейтингу блоку.

Але виникають кілька застережень. По-перше, якщо формальний привід для відставки – це угода з «РосУкрЕнерго», то у відставку потрібно було йти півтора місяця тому. По-друге, місце «помаранчевої опозиції» надійно зайнято БЮТ (до речі, ПРП не увійшло до БЮТ напередодні виборів значною мірою через відмову Пинзеника виконати вимогу Тимошенко подати у відставку з уряду). По-третє, на фоні міждержавного протистояння України і Росії відбувається певна консолідація націонал-демократичного електорату навколо влади (з цим пов’язане останні зростання рейтингу «Нашої України»). Так що невідомо як відреагує націонал-демократичний електорат на Західній Україні на відставку.

Враховуючи, що відставка Пинзеника могла бути узгоджена з президентським оточенням, то цілком можливо, що його просто «підставляють». Після відставки Пинзеника «Пора»-ПРП однозначно гратиме на полі БЮТ, саме в цього блоку відбираючи голоси, що, безперечно, буде вигідно «Нашій Україні». У той же час така діяльність абсолютно не гарантує «Порі»-ПРП потрапляння до парламенту. Так що за несприятливих обставин Пинзеник може опинитися і без портфеля міністра, і без крісла депутата”.

Олександр ДЕРГАЧОВ (провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України):

„Я б утримався від того, щоб шукати тут якусь дуже велику політику. Пинзеник залишався сам в уряді, коли ПРП фактично позиціонує себе як опозиція в межах помаранчевого табору. До партії треба повертатися. Це не варіант із Матвієнком, коли перша особа перетягнула значну частину активу партії «Собор» і в цій якості присутня в «Нашій Україні». ПРП більш розвинена й демократична партія, і я думаю, що Пинзенику дійсно прийшов час повертатися, тим більше він колись обіцяв, що для нього важливо завершити бюджетний процес, довести, що буде реалізовувати власне бачення цього сектору політики. Врешті, бюджетний процес завершився, можливо, додалося якихось внутрішніх суперечностей (можна звернути увагу на його виступ на дні уряду у Верховній Раді), але, повторюю, надто великої політики, а таким чином якихось гучних заяв, я думаю, тут не буде. Йдеться про внутрішнє пересування в рамках широкого й неконсолідованого помаранчевого табору”.

Володимир ФЕСЕНКО (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»):

„Якщо ця інформація підтвердиться, то можна гіпотетично назвати такі причини відставки міністра фінансів. По-перше, це передвиборча технологія: таким чином Пинзеник намагається використати опозиційний ресурс і допомогти своїй політичній силі – блоку ПРП-«Пора». По-друге, імовірна причина – зіткнення інтересів стосовно газових угод: відомо, що Пинзеник виступив із критикою щодо них”.

Вадим КАРАСЬОВ (директор Інституту глобальних стратегій):

„По-перше, це виборча кампанія. Це непоганий технологічний хід, тому що ніхто вже не буде закидати Пинзенику як одному із лідерів блоку ПРП-«Пора», що він використовує адмінресурс у ході передвиборчої кампанії. По-друге, щоб відмитися від слідів газової угоди й вийти чистим із цієї темної історії, тобто не взяти на себе гріхи тих, хто підписував газові угоди й хто їх постійно настирливо лобіює як у Кабміні, так і за його межами. По-третє, нова ціна на газ змінює всі попередні баланси бюджету: звідки наповнювати бюджетні ставки і як їх балансувати з витратами, особливо в ході передвиборчої кампанії, а головне – після неї, це дуже невдячна річ.

Наостанок, навряд чи в Пинзеника є шанси бути в новому уряді міністром фінансів, так що краще йти у велику, або в не дуже велику політику (враховуючи рейтинги ПРП-«Пора»), й відійти від всіх цих газових, фінансових, бюджетних і подібних кабінетних інтриг якомога раніше і якомога далі. Не виключено, що розігрується схема внутрішньої, «своєї» напівлояльної опозиції в помаранчевому середовищі, щоби набрати додаткові опозиційні бонуси, які в разі проходження в новий парламент можуть конвертуватися в додаткові депутатські мандати для помаранчевої коаліції”.

Володимир МАЛЕНКОВИЧ (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень):

„Пинзенык говорил, что собирается в отставку для того, чтобы вести предвыборную кампанию. Он лидер ПРП, и я думаю, что это логично. Он все равно должен был уйти от реальной деятельности в министерстве и, соответственно, до выборов заниматься партийными делами. Так что он уже не мог работать в правительстве, но то, что он уходит не в отпуск, а в отставку, думаю, связано с его несогласием с политикой правительства в вопросах газовых поставок”.