Автоклуби з власними гербами та спеціальні "номери": перші машини на вулицях Києва. Історія та архівні фото

Київ завжди був містом, де активно використовували усі технічні новинки та досягнення. Зокрема, автомобілі одразу стали дуже популярними – і в центрі міста існували не тільки клуби автолюбителів із гербами й статутами, але й ремонтні майстерні.

Історія та фото були опубліковані у спільноті "Спрага": в Києві цікаво" у соціальній мережі Facebook. Про першу машину на Подолі навіть написали у міській газеті.

"Відтоді, як у 1880-ті рр. німецькі винахідники Готтліб Вільгельм Даймлер (1834–1900) і Карл Фрідріх Бенц (1844–1929) побудували саморухомі екіпажі, оснащені двигуном внутрішнього згоряння, пройшов певний час, поки ця технічна новинка, удосконалившись, стала масово вживаним видом транспорту – автомобілем", – йдеться в повідомленні.

Перша машина у Києві з’явилась у 1897 році – про автомобіль на вулицях Подолу говорили всі, й навіть була невеличка новинка в газета "Киевлянинъ".

Отже, це сталося, за новим стилем, 10 липня 1897 року. А вже на початку XX століття кількість автомобілів, що помітно зростала у столиці, вимагала регулювання з боку влади. Київська міська управа почала видавати ліцензії на технічну придатність автомобілів. На машині закріплювалася табличка – номер ліцензії та рік видачі.

Звичайно, автомобілі були закордонного виробництва, їх постачали на наш ринок представники фірм-виробників або посередники (не більш як один!). Власниками тих перших машин ставали люди заможні, впливові й певною мірою схильні до технічного прогресу. Коли автовласників у місті стало кілька десятків, то вони утворили свій клуб.

Київське товариство автомобілістів розташовувалося спочатку на вулиці Фундуклеївській (нині Богдана Хмельницького), 10 (у дворі), а потім на Хрещатику, 22. Товариство мало свій статут й емблему з гербом Києва – Архістратигом Михаїлом. Почесним головою товариства був військовий міністр генерал від кавалерії Володимир Сухомлинов, головою – мер Іполит Дьяков. При вступі у товариство сплачувалося 25 рублів, а членський внесок на рік становив 50 рублів – гроші, як на той час, досить серйозні.

З появою автомобілів прийшли із французької мови слова "шофер" та "гараж". У 1910-ті роки майже всі київські гаражі (переважно прокатні) розташовувалися у центрі. Окремі гаражі мали власники особняків чи прибуткових будинків – у своїх садибах.

На початку XX ст. у місті діяли численні ремонтні майстерні та заклади з вулканізації шин та камер, накладення на шини протекторів тощо. Існували десятки представництв фірм виробників, посередницькі та прокатні пункти, склади, магазини.

Як повідомляв OBOZ.UA, серед ресторанів Києва, які були відомі не тільки в нашій країні, але й далеко за її межами, працював один, який назвали на честь Срібної землі України – Закарпаття. Тут відвідувачі сиділи у винних бочках і могли насолодитись українськими та європейськими стравами.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!