І не шведи, і не росіяни: як Росія намагалася знищити фінську мову

Через 600 років невтішного становища під шведською короною, фінам, нарешті, пощастило: в ході російсько-шведської війни 1808-09 років шведи зазнали поразки, і територія нинішньої Фінляндії перейшла до Російської Імперії. Однак із зникненням шведського політичного домінування ситуація почала розвертатися в інший бік: від фінів більше не вимагали, щоб вони ставали шведами, і освічені кола почали все активніше цікавитися власною історією, мовою, фольклором. Націоналістичний рух у Фінляндії з кожним роком посилювався. Його неофіційним гаслом стала фраза, точний автор якої невідомий: "ми не стали шведами, ми не станемо росіянами, тож будьмо фінами".

Втім, були й періоди репресій: так, в 1850 році було заборонено друкувати книги фінською мовою, за винятком творів релігійного та сільськогосподарського змісту – захід, подібний до сумнозвісного Валуєвського указу 1863 року. Однак заборона проіснувала недовго. Більше того, саме в 1863 році фіни отримали довгоочікуване право користуватися рідною мовою в офіційній сфері нарівні із шведською.

Період "автономного благополуччя" фінів тривав до кінця 19 століття. Після чого імператор Микола II прийняв рішення, що настав час русифікувати Фінляндію. І призначив виконавцем цього завдання генерал-губернатора Ніколая Бобрикова.