Як проводили літню відпустку в СРСР: цікаві подробиці

Радянські люди багато працювали, а тому мали право на відпочинок. Вони не летіли за сонцем і за хвилями за кордон, а проводили відпустки на місцевих курортах.

OBOZREVATEL пропонує читачам докладніше згадати, як саме відпочивали люди в СРСР.

До середини 1970-х в Радянському Союзі налічувалося близько тисячі різноманітних санаторіїв. Найбільша кількість оздоровниць розташовувалася на півдні СРСР – в Краснодарському краї, Абхазії, Криму. Також вони перебували на Ризькому узбережжі, на Гірському Алтаї, на Байкалі.

Гагри, Юрмала, Євпаторія, Сочі, Ялта, Піцунда, Геленджик і Анапа були найпопулярнішими літніми місцями відпочинку в СРСР. Саме туди з усіх кінців СРСР за туристичними путівками приїжджали радянські громадяни. Шиком вважалося вибити путівку не просто в санаторій, а у всесоюзну оздоровницю.

Зазначимо, що путівка в санаторій зазвичай видавалася безкоштовно, або ж співробітник оплачував частину, 10-30% від її вартості. Мінімальний термін перебування в санаторії встановлювався тривалістю у 24 дні, максимальний – 52 дні. Там радянських громадян, крім теплого моря і сонячних ванн, чекав душ Шарко, грязьові ванни, інгаляції, дієтичне харчування, мінеральна вода, масаж і багато іншого.

Вдень гості з різних міст купалися в морі, засмагали, каталися на водних лижах, грали у волейбол або оглядали місцеві визначні пам'ятки. Вечорами відпочивальники прогулювалися по набережній, ходили на дискотеки, збиралися на концерти популярних виконавців або влаштовували вечори художньої самодіяльності.