Зимове сонцестояння

Зимове сонцестояння – це момент, коли один з полюсів Землі досягає максимального нахилу від Сонця.

У Північній півкулі зимове сонцестояння відбувається 21, 22 або 23 грудня, а в Південній півкулі –20, 21 або 22 червня.

Для відповідної півкулі зимове сонцестояння – це день з найкоротшим світловим днем і найдовшою ніччю в році, коли Сонце досягає найнижчої денної максимальної висоти в небі. Кожен полярний регіон переживає безперервну темряву або сутінки навколо свого зимового сонцестояння.

Термін "середина зими" також використовується як синонім зимового сонцестояння, хоча він має й інші значення. Традиційно в багатьох помірних регіонах зимове сонцестояння вважається серединою зими; хоча сьогодні в деяких країнах і календарях воно вважається початком зими. Інші назви – "край зими", або "найкоротший день".

З доісторичних часів зимове сонцестояння було важливою порою року в багатьох культурах і відзначалося фестивалями та обрядами. Воно знаменувало символічну смерть і відродження Сонця; поступове зменшення тривалості світлового дня повертається назад і починає знову зростати. Деякі стародавні пам'ятники, такі як Ньюгрейндж, Стоунхендж і Вудхендж у Кахокії, зорієнтовані на схід або захід сонця в день зимового сонцестояння.

Зимове сонцестояння в 2024 році припадає на 21 грудня.

Протилежна подія – літнє сонцестояння.