Сучасна цифрова трансформація історичних архівів дедалі більше залежить не лише від алгоритмів штучного інтелекту, а й від архітектури систем, здатних ефективно обробляти мільярди документів. Саме над створенням таких AI Infrastructure-рішень працює український інженер-програміст і дослідник Максим Дячук, який спеціалізується на масштабованих системах цифровізації історичних даних.
"Багато хто вважає, що достатньо застосувати OCR для розпізнавання тексту. Насправді це лише перший крок. Найскладніше – побудувати інтелектуальну інфраструктуру, здатну зрозуміти структуру документа, перевірити якість даних, пов'язати інформацію між собою та перетворити її на знання", – зазначає Максим Дячук.
Ця концепція стала основою технічної монографії "AI-Powered Digitization of Historical Records: Architectures, Pipelines, and Scaling Strategies", професійно опублікованої Gutenberg Publishing House. У ній автор представив власний системний фреймворк AI-керованої цифровізації історичних архівів, який об'єднує OCR, NLP, великі мовні моделі (LLM), Data Engineering та хмарну інфраструктуру в єдину масштабовану архітектуру. Методологія передбачає повний цикл обробки документів – від попередньої підготовки та розпізнавання тексту до семантичного аналізу, автоматичної валідації, індексації та створення цифрових колекцій, придатних для пошуку й аналітики.
Практичну ефективність таких рішень підтверджують міжнародні проєкти компанії MyHeritage, у яких Максим Дячук брав безпосередню участь. Зокрема, під час підготовки до публікації матеріалів перепису населення США 1950 року він працював над технологічними рішеннями для обробки, перевірки, індексації та масштабної публікації історичних даних. Іншим масштабним проєктом стала цифрова трансформація приблизно 25 тисяч історичних міських довідників США у понад 1,3 мільярда цифрових записів, придатних для пошуку та аналізу.
"Коли йдеться про мільярди записів, головною стає вже не точність окремого алгоритму, а здатність усієї інфраструктури працювати як єдина скоординована система. Саме архітектура забезпечує масштабованість, надійність і відтворюваність результатів", – наголошує експерт.
На переконання Максима Дячука, технології, створені для роботи зі складними історичними архівами, можуть застосовуватися також у державному управлінні, наукових дослідженнях, цифрових бібліотеках, медицині та інших сферах, де необхідна ефективна обробка великих масивів неструктурованої інформації.
Максим Дячук є Senior Member IEEE – найвищого професійного рівня членства IEEE, на який можна подати заявку самостійно або бути номінованим і який присвоюється після професійного оцінювання кваліфікації та досягнень. Він також є Fellow Member The GRAIL Network та Council Member The Association of Information Technology Experts (AITEX), де його кандидатуру було схвалено після експертного оцінювання відповідно до встановлених професійних критеріїв.
"Майбутнє штучного інтелекту визначатиметься не лише новими моделями, а й архітектурою систем, здатних перетворювати розрізнені дані на надійні знання. Саме AI Infrastructure стане фундаментом наступного покоління цифрової трансформації", – підсумовує Максим Дячук.