УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Норвезькі пустощі та синьо-жовтий одинак: що відбувається за лаштунками ЧС із біатлону

16,1 т.
Норвезькі пустощі та синьо-жовтий одинак: що відбувається за лаштунками ЧС із біатлону

Хоча чемпіонат світу триває лише 10 днів та приймає представників лише 27 країн, біатлонний мундіаль дивує не гірше за футбольний.

За кожною з гонок ЧС на трибуні "Зюд-Тіроль Арени" в Антхольці спостерігають до 20 тисяч вболівальників, які вміють створювати абсолютно різну атмосферу навіть при простій стрільбі своїх улюбленців. Але це лишень "верхівка айсбергу" життя на ЧС – за лаштунками залишається чимало цікавого та неординарного, що можна побачити лише раз на рік тільки на чемпіонаті.

Читайте: Неймовірні Доломіти та ризик Підручного: чим запам'ятався старт чемпіонату світу з біатлону

OBOZREVATEL назбирав чимало цікавих спостережень в Антхольці та показує ЧС "навиворіт" крізь призму яскравої підтримки фанів біатлону.

Норвезька перевага та "відступ" німців

Хто як виступає, того так і підтримують – такий висновок лежить просто на поверхні. Нині норвезькі біатлоністи виграють практично кожну гонку Кубка світу, а на світовому чемпіонаті взяли вже два "золота". Тому й уболівальників звідти просто переважна більшість на змаганні в італійському Антхольці. На заповненій вщерть 15-тисячній трибуні "Зюд-Тіроль Арени" приблизно третина – у червоних полотнищах із синім скандинавським хрестом з білою облямівкою. З цього можна зробити висновок, що тисяч п'ять норвежців на чемпіонаті точно є. Ще ж треба зважати й на присутніх фанів біля траси. Хоча саме там більше німців, австрійців та італійців.

Приблизно третина трибун в Антхольці – у норвезьких кольорах

У порівняні з останніми роками разюче зменшилася кількість вболівальників із Німеччини, і це при тому, що до Північної Італії, скажімо, з Баварії всього лиш дві з половиною сотні кілометрів. Однак тріумфальні часи Магдалени Нойнер та Лаури Дальмаєр минули, а нинішні зібрання перемогами своїх шанувальників не тішать.

Відтак тепер, під час стрільби на вогневому рубежі, крім господарів змагання найбільше чути саме норвежців. Німці перемістилися на друге місце за кількістю національної символіки на трибунах, хоча вони, як завжди, найкраще презентують фан-клуби біатлоністів з різних міст і сіл країни – креатив працює. Італійців чимало, однак національних прапорів не так багато, що, можливо, пов'язано зі специфікою регіону. Але вболівають господарі за своїх традиційно палко.

"Alt for Norge" – треба знати слова

Виїжджаючи вранці із містечка Доб'якко-Тоблах, де відбуваються знамениті лижні перегони "Тур де Скі", зустрічаю на залізничному пероні ту саму картину, що була попереднього вечора, коли повертався з Антхольца: туди-сюди походжають яскраво вдягнені норвезькі фанати. Зранку вони поводяться тихо, хоча напередодні гучно співали на весь потяг, прославляючи своїх улюбленців після тріумфу у змішаній естафеті.

Незважаючи на близькість Антхольца до Німеччини, самих німців зараз на ЧС малувато

Зрештою, якщо потягом до станції Вальдаора ми проїхали у тиші, то у безкоштовному автобусі, що везе вболівальників до наступної пересадки, хтось вмикає колонку та пісня "Alt for Norge" ("Все для Норвегії") лунає на весь салон. Її миттєво підхоплюють усі присутні, бо, здається, не норвежці в автобусі – лише я та німець, який сидить поруч. Переглядаємося з ними, обмінюємося усмішками та жартома почуваємося ніяково, не знаючи тексту.

Зручний та безкоштовний транспорт

На проміжній зупинці вирушаю до медіа-шатлу, а фани, подолавши якихось п'ятсот метрів, знову будуть дбайливо "посортовані" у численні автобуси, що курсують один за одним. Як і попередній трансфер, цей теж безкоштовний – такий сервіс є традиційним для біатлонних змагань найвищого рівня. Та й у регіональному потязі можна їздити безкоштовно, бо майже у кожному готелі чи "гастхаузі" постояльцям подарують тижневий пас на всі види громадського транспорту регіону Альто-Адідже.

Не витративши ані центу, фани рухаються далі за програмою, а за нею у них – пісенний розігрів до перегонів, яскраве вболівання на самих змаганнях, після яких вечірка лише набирає обертів.

"П'яний намет"

За кілька кроків від трибуни – знаменитий "П'яний намет". У цьому величезному шатрі збираються тисячі фанів для того, щоби споживати пінний напій, а також танцювати (зокрема й на столах), співати, далі розмахувати прапорами – словом, насолоджуватися життям.

Що характерно, попри те, що чимало фанів після споживання уже "тепленькі" й ледь ворушать язиком, сварок чи конфліктів не виникає. На біатлоні завжди панує атмосфера єднання різних націй у любові до улюбленого виду спорту. І бажання повеселитися також людей об'єднує, чого приховувати цей факт.

Щовечора "п'яний намет" просто розквітає веселощами

На цьому "п'яному фестивалі" знову найпомітніші норвежці. Ось симпатична дівчина в екзотичному ковпаку, наче знятому з якогось гнома чи троля, тримає у руках довжелезний стовбур (певно, привезений з Норвегії з національним прапором нагорі). Біля милої особи одразу ж вимальовується старший дядечко, який крутить поважних розмірів "тріщалку" – ще один знаменитий атрибут скандинавського вболівання. До речі, апарат доволі важкий, і підняти його над головою (не кажучи вже про "інтенсивно крутити") зможе далеко не кожен.

Норвезькі пустощі та синьо-жовтий одинак: що відбувається за лаштунками ЧС із біатлону
Той самий норвежець з, ймовірно, найбільшою "тріщалкою" чемпіонату світу

Продовження бенкету

Із "п'яного намету" вся весела компанія на тих-таки безкоштовних трансферах переміщується до "Медал-плази". Тут щовечора о восьмій відбувається нагородження чемпіонів та призерів ЧС. Герої дня постають перед найвитривалішою публікою на сцені, отримують заслужені нагороди й овації та вирушають готуватися до наступних перегонів.

Від радості французькі вболівальники влаштували класне шанування Емільєну Жаклену після перемоги в пасьюті

Але фанам поспішати нема куди. По-перше, периметр Медальної площі оточений купою спеціально споруджених дерев'яних пабів та кіосків, де святкування продовжується. А, по-друге, упродовж мундіалю на сцені виступатимуть знаменитості – заплановано п'ять концертів. Переважно, це локальні "селебріті", але от найближчої неділі в Антерсельві-ді-Медзо заспівають самі Boney M! Так що буде весело!

Тож чи варто дивуватися, що люди приїздять не лише подивитися біатлон, а власне погуляти на фестивалі. Скажімо, австрійці, які зустрілися сьогодні у готелі, точно не знали, за кого вони вболіватимуть у чоловічій спринтерській гонці, але весело заявили, що перегляд змагання – лише частина класного вікенду у дружній компанії.

А що там наші?

Українських уболівальників біатлону на цьому чемпіонаті, у порівнянні з попередніми світовими форумами, зараз небагато. Хто знає, можливо фани під’їдуть на другий тиждень змагань. Один синьо-жовтий прапор зазвичай завжди майорить на трибуні стадіону, зустрічаються українці й біля траси.

Зокрема, довелося зустріти фанів із Тернополя. Серед тих, хто підтримує наших у гонках безпосередньо на місці події, є мати, брат та сестра Дмитра Підручного. Можливо, саме підтримка рідних дозволить Дмитру якнайшвидше побороти проблеми зі спиною та завоювати свою медаль в Антхольці.

Українські вболівальники в Антхольці
Українські вболівальники в Антхольці

Словенська хата

P.S. Посеред розмаїття тимчасових закладів "Медал-Плази" є й така собі "Поклюка-Хаус", адже саме це словенське місто прийматиме чемпіонат світу 2021 року. У дерев'яній споруді можна скуштувати словенського пива та вина під співи фольк-гурту, а у кіоску поруч – вже просто зараз купити квитки на змагання, що відбудеться рівно через рік.

Олександр Гливинський, спеціально для OBOZREVATEL. Матеріал підготовлений за сприяння торгової марки PariMatch