Українка стала першою в історії серед жінок, перестрибнувши росіянку: як склалася доля світової рекордсменки, яка 30 тому виграла золото Олімпіади у США

30 років тому, влітку 1996-го в Атланті, світова рекордсменка у потрійному стрибку Інесса Кравець встановила ще й олімпійське досягнення, вигравши для незалежної України першу золоту нагороду Ігор у легкій атлетиці. Також в Америці вона розраховувала на друге "золото", але підвели організатори і втома. Після завершення кар'єри уродженка Дніпра є непублічною особою, присвятивши себе родині й допомагаючи донці стати чемпіонкою у своєму виді.

OBOZ.UA згадав ту знакову перемогу у Сполучених Штатах та зібрав факти про подальшу долю унікальної чемпіонки.

"Своїм першим кроком у спорті я забов'язана мамі – Шуляк Зінаїді Костянтинівні – моєму першому тренеру. У мене не було такого жорсткого дитячого спорту, як у більшості. У спортивний інтернат мама мене не відпустила – оберігала. Я ходила на тренування до її секції", – пізніше зізнавалась Інесса, яка народилась у родині коучів.

Дівчина спеціалізувалась одразу на двох дисциплінах – потрійному стрибку і довжині, стрімко прогресуючи у результатах. І хоча вона змогла відібратися ще на Олімпіаду в Сеулі-1988, на міжнародній арені уродженка Дніпра повноцінно вистрелила у 1992-му: у кінці лютого виграла чемпіонат Європи в приміщенні у потрійному, а за п'ять місяців здобула олійське "срібло" вже у довжині, полетівши на 7,12 метра. Чемпіонці з Німеччини Гайке Дрехслер українка поступилася лише двома сантиметрами.

А от в олімпійську Атланту Кравець приїхала вже у статусі фаворитки, адже за рік до цього триумфально виступила на чемпіонаті світу у шведському Гетеборзі. 10 серпня 1995 року культурній столиці Скандинавії українка з третьої спроби пролетіла 15,50 метрів, що стало новим рекордом планети. До речі, Інесса 26 років утримувала цей світове досягнення. Лише у 2021-му венесуельська легкоатлетка Юлімар Рохас перевершила українку, встановивши новий рекорд планети – 15,67.

"Ти розумієш, що всі від тебе чекають на олімпійське золото, у моральному плані це сильно тисне. Ігри проходять раз на чотири роки, ти до них готуєшся ці чотири роки, але не знаєш, як почуватимешся в день змагань, які будуть погодні умови тощо. Багато що може вплинути на підсумковий результат. Але кого це хвилює? Від тебе чекають "золото", – згадувала потім легкоатлетка.

Однак за рік після Гетеборга, 29-річна Кравець піднялася на найвищий щабель п'єдесталу Атланти-1996 після змагань у потрійному стрибку, подолавши 15,33 метра. Її головною конкуренткою стала росіянка Інна Ласовська. Вона лідирувала до п'ятого стрибка Інесси, який і став переможний, а представниця країни-терористки програла аж 35 см. Українка виявилась єдиною, хто подолав 15 метрів і стала першою в історії олімпійською чемпіонкою у цьому виді програми серед жінок.

Однак Кравець сподівалася привезти зі Штатів дві золоті нагороди, адже була срібною призеркою Барселони-1992 у стрибках у довжину і до Атланти у 1996-му не програла у цій дисципліні жодного турніру. Проте організатори так склали розклад, що після безсонної "золотої" ночі в потрійному треба було вставати о шостій ранку і бігти на кваліфікацію в довжині.

І хоч цей вид був її улюбленим, Інесса зробила три заступи і не потрапила у фінал: "Якби я мала хоча б один день відпочинку, то точно б виграла "довжину". Але Олімпіада – це завжди дуже складно, а звання олімпійського чемпіона – єдине, до якого немає приставки "екс". І це те, чого прагне кожний спортсмен".

До речі, від призових за Барселону-1992 Інесса свого часу відмовилась: "Коли нас запросили на вшанування, виявилося, що за срібну медаль я змогла б купити дві палиці ковбаси. А стільки пафосу було довкола… Я встала і відмовилася від цих преміальних".

А от за Атланту премії були вже "солідними": "Міністерство за золоті медалі кожному чемпіону давало 50 000 доларів. Плюс автомобіль від генерального спонсора національної команди "Мазда".

На жаль, на початку 2000-х спортсменка потрапила у допінговий скандал і була усунена від змагань на два роки. У 2003 році Кравець востаннє виступила на чемпіонаті світу, де посіла друге місце та пішла з сектору, адже почались проблеми зі здоров'ям: "У мене на одній нозі було 80% відриву ахілла, на іншій – 50%. І я їздила до Фінляндії на операцію, яку робила за свої гроші. Навіть будучи у статусі олімпійської чемпіонки, я не отримувала фінансування на лікування. Але повірте: ці операції зовсім недешеві".

У 2005-му році у другому шлюбі зі стрибуном із жердиною Сергієм Єсипчуком Кравець народила доньку Дар'ю: "Я точно не хотіла народжувати під час спортивної кар'єри. Для мене спорт був понад усе, я не хотіла залишати дитину вдома, починати знову тренуватися. І ми з чоловіком вирішили, що я спочатку відстрибаю, а потім вже народжуватимемо. Звичайно, пологи були важкі, я два тижні провела у реанімації. Але головне – все обійшлося: і я, і дитина здорові".

У дівчинки виявились здібності до тенісу, і у подальшому чемпіонка, яка мешкала у Києві, присвячувала майже увесь свій вільний час їй та її розвитку.

"Ми постійно їздимо. Мені це подобається, це життя, до якого я звикла ще під час власної спортивної кар'єри. Я повністю присвятила себе сім'ї, натомість залишаюся у спорті", – розповідала Інесса медіа. Паралельно вона працювала заступницею начальника спортивної команди Державної прикордонної служби України, відповідаючи за всі збірні, а не лише легкоатлетичні.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як українська гімнастка вразила президента США і вперше почула "Слава Україні"! Читайте, як склалася доля Лілії Подкопаєвої, яка 30 років тому виграла "золото" Олімпіади.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!