"Нас би на шматки рознесло": збірна України дивом не розбилась, повертаючись додому, а Росію запідозрили у спробі теракту
Страждання збірної України у відбірковому матчі чемпіонату світу-2026 з Азербайджаном (1:1) чомусь нагадали кваліфікацію до Євро-2000 і поєдинок з іншим представником Кавказького регіону, Вірменією. Тоді команді Йожефа Сабо також потрібна була перемога над одним з аутсайдерів групи, але все закінчилося нічиєю 0:0 і розчаруванням. А на зворотному шляху "синьо-жовті" були за крок від трагедії – якби вибух в літаку стався на кілька хвилин пізніше, Україна би втратила свою збірну на чолі з Ребровим та Шевченко.
Чомусь 26 років тому події в Єревані висвітлювали у ЗМІ не достатньо активно. Так, журнал "Футбол" вийшов із заголовком "Український футбол у хвилині від загибелі" на обкладинці, були невеличкі сюжети на столичних каналах, але до регіонів інформація особливо не дійшла.
Та й безпосередні учасники того злощасного рейсу не мали бажання ділитися неприємними подробицями. Вже пізніше стало відомо, що після невдалого матчу з Вірменією на її території українська команда ледь не загинула у авіакатастрофі через несправність літака.
Цікаво, що у тому відбірковому циклі наша збірна також опинилася в компанії Франції і Ісландії, а тих двох очок, втрачених у Єревані, їй якраз і не вистачило, щоб виграти групу і вийти на Євро напряму. Але як виявилося, добре, що хоч вціліли після тієї подорожі.
Після гри команда відправилася в аеропорт "Звартноц", щоб повернутися до Києва. Разом з національної збірної летіла тоді й молодіжна, а також керівництво ФФУ на чолі з Григорієм Суркісом і журналісти. Але чартерний літак Ту-154 так і не зміг піднятися в повітря.
Коли борт почав набирати розгін і вже збирався відірватися від землі, всі почули щось середнє між дуже гучним хлопком і вибухом у хвості. А всі, хто сиділи позаду, відчули добрячий поштовх.
"Такий хлопок був, полум'я, дим. Маски повипадали. А через 5 секунд літак був би вже у повітрі...", – згадував пізніше Юрій Дмитрулін. На щастя, пілоти заглушили двигуни, всіх вивели з літака і повернули назад в будівлю аеропорту.
Як згадували представники нашої збірної, вже в аеропорту їх завірили, що швиденько все відремонтують і за пару годин літак буде готовий. Але ніхто не погодився ще раз ступити на борт несправного апарату. Тому з Києва довелось викликати інший літак. І чекати на нього довелось десь протягом 10 годин.
"Спочатку ніхто нічого не зрозумів, а потім, коли вже почало до нас доходити помалу – це був справжній шок. Ми ж тоді вже розганялися на злітній смузі. В принципі, в останній момент на землі все сталося. Хвилини були до зльоту… В ту ніч практично ніхто не спав. Було важко заснути. Але була втома і на годинку хтось міг заснути сидячи в кріслі. Так і провели цю ніч", – згадував півзахисник Едуард Цихмейструк.
Представники української авіакомпанії потім намагалися запевнити, що все нормально, а зліт не вдався лише через невеличкі технічні неполадки. "Казали, що все було б добре, але добре, що ми не злетіли", – зауважував Дмитрулін.
Пізніше футболістам пояснили, що стався помпаж – аварійний зривний режим роботи авіаційного турбореактивного двигуна, що виникає через порушення газодинамічної стійкості. Він супроводжується ударами та вібрацією в повітрозабірнику, різким падінням тяги, а іноді і спалахами полум'я. І все це може призвести до руйнування двигуна.
"Потім вірмени нам казали, що під час злету літака і подальшого вибуху вони в думках нас вже поховали. У нічному небі це реально виглядало, як авіакатастрофа. На щастя, пілоти не пройшли точку неповернення при розбігу", – згадував журналіст Сергій Голяченко.
Казали, що головний тренер збірної України Йожеф Сабо, який уже переживав неприємний інцидент у повітрі і боявся літати, зійшов на землю білий, його сорочка зі словами: "Нам пощастило, бо з нами Базилевич. Він заговорений".
Наставник мав на увазі, що 1979-го, коли український спеціаліст Олег Базилевич очолював "Пахтакор" з Ташкента, команда потрапила в авіакатастрофу по дорозі на виїзну гру з мінським "Динамо" і розбилась у небі біля Дніпродзержинська через зіткнення з іншим літаком. Але Базилевичу вдалося уникнути загибелі – тренер довго не бачився з родиною і напередодні вилетів до Сочі, де відпочивала дружина з сином.
"Нічия з Вірменією, мої післяматчеві емоції – ніщо в порівнянні з тим, що могло статися в єреванському аеропорту. Якби літак злетів й набрав хоча б мінімальну висоту, нас би в повітрі на шматки всіх рознесло. І треба дякувати долі за те, що ми залишилися живими", – вже після прибуття додому сказав Сабо.
Спочатку все, що сталося списали на неполадки літака. До того ж на початку 2000-х диво радянського авіабудування ТУ-154 почав втрачав довіру через сумніви у його надійності. А потім у грудні 2010-го саме на цій моделі розбився при заході на посадку президент Польщі Лех Качинський та інші високопосадові особи.
Однак конспірологи не відкидали думки, що все підлаштувала Росія, адже вона також потрапила до нашої групи, на той момент вже програла в Києві, а попереду ще був матч у Москві, який закінчився відомим курйозним голом Шевченко Філімонову і нічиєю 1:1.
"Я не думаю, що це були вони. Так, зараз я розумію, що Росія може піти на все, що завгодно, але тоді воно так не сприймалося. Була катастрофа, так, але нам просто пощастило, що ми не встигли злетіти. А все інше не знаю. Те, скільки пройшло вже часу, то зараз це не здається вже якось фантастикою. Ну чесно, не вкладається у голові, що таким способом вони хотіли нас обійти в групі. Але кажу, те що зараз вони витворяють, то я вже не здивуюся нічому", – багато років потому міркував Цихмейструк.
Раніше OBOZ.UA розповідав, як українці обскубали Францію й звинуватили Шевченка. В боротьбі з чемпіонами світу Україна була за крок до сенсації, а фаворитам довелось відбиватись.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!