"Ізраїльські військові переймають досвід українців": лідер збірної України розповів про життя в Єрусалимі, чому поїхав з США і як став основним для "синьо-жовтих"

Після закінчення кар'єр Артема Пустового, а також травм Володимира Геруна і Олексія Леня роль основного центрового у цьому важливому вікні у відборі на ЧС-2027 дісталася Дмитру Скапінцеву, який до цього не приїздив у розташування національної команди протягом трьох років. Він спочатку виступав в Америці у лізі розвитку Національної асоціації, G League, і намагався закріпитися у клубах НБА – "Нью-Йорк Нікс" і "Бостон Селтікс", а минулий сезон провів у "Хапоелі" з Єрусалиму.

У розмові з OBOZ.UA Дмитро Скапінцев розповів, чому не вдалося залишитися за океаном, чи почувався безпечно в Ізраїлі і як його партнери ставили до того, що він – українець. Також центровий відзначив, чи був готовий стати основновним центровим команди у битві із Грузією, де зробив дабл-дабл, і як після цього налаштовувався на аутсайдера групи Данію.

5 липня наша збірна гратиме проти Данії на виїзді – і навіть за тисячі кілометрів від дому українські вболівальники будуть поруч із командою. GGBET, титульний спонсор Федерації баскетболу України та збірної, об'єднує всіх, хто цінує справжні емоції великого баскетболу. Підтримуй Україну в Копенгагені разом із GGBET!

– Звичайно, я задоволений своїм результатом і результатом команди у матчі із Грузією. Ми подарували гарні емоції вболівальникам й самі зарядилися гарними емоціями. Зараз це вже в минулому, потрібно рухатися далі. А взагалі, до цього я довго не був в збірній. Останній раз, коли я приїздив, то знаходився у глибокому резерві.

Зараз ситуація трохи змінилася в зв'язку з обставинами. Та й вже, мабуть, прийшов час відігравати мен якусь значнішу роль у збірній. Тому налаштовуюся на кожний матч, готуються. Хоча для мене особливо нічого не змінилося – немає різниці виходити з лави чи виходити в стартй. Все одно потрібно бути в фокусі і давати максимальний результат.

– Матч із Грузією позиціонувався, як вирішальний й найскладніший у цьому вікні. Як ви налаштовувалися? Готувалися до таких брудних дій? До боротьби з її лідерами, зокрема й преставником НБА?

– Якщо ви пам'ятаєте, у попередньому відборі до чемпіонату світу з нами у групі також була Грузія, тому нам ця команда відома, відомий їхній стиль, їх брудна гра. Але, в першу чергу, ми відпрацьовували свої комбінації, свою тактику захисту, ми більше фокусувалися на нашій грі. Однак, дійсно, розбирали й суперника, потрібно було закрити їхніх лідерів.

У цій грі, за відсутності видаленого Ріда, я думаю, що достатньо поганий матч провів їхній центровий Бітадзе, потрібно було закрити Шенгелію, з чим наші четверті номери, особливо Слава Бобров, добре впоралися.

– Як після такої перемоги і такої битви зібратися на датчан, які вважаються абсолютними аутсайдерами групи?

– Потрібно ще обіграти другий раз Данію, і тоді можна вважати завдання виконаним. Звичайно, був дуже приємний момент після гри із Грузією, але це вже в минулому, потрібно налаштовуватись, виходити і грати. Данія також та команда, з якою потрібно рахуватися, тому фокус максимальний і потрібно виконати останнє завдання на цьому етапі.

– Останнім до тренерського штабу збірної України приєднався Сергій Гладир, який будує тренерську кар'єру в Європі і вже виграв з "Монако" чемпіонат Франції. В чому різниця у підході до тренувань у Айнарса Багатскіса і Сергія?

– Я не знаю, чи доречно їх порівнювати. Більш досвідчений тренер і більш молодий. Мені здається, що Сергій Гладир наче ще ближче до гравців. Адже він не так давно закінчив кар'єру, як Айнарс. І зараз тренує на пристойному рівні, виграв чемпіонат Франції. Тому, я вважаю, що це, звичайно, підсилення у тренерському штабі збірної.

– А скільки вас до цього не були у збірній? Не завжди викликали чи клуби не відпускали?

– Три роки. Я на той момент грав у Америці і був дуже напружений графік, тому не вдавалося приїхати.

– Чому, на ваш погляд, не вийшло закріпитися в Америці? Мабуть, були ж певні сподівання?

– Так, були, але останні декілька років, особливо цей і попередній сезон, на мою думку, дуже багато баскетболістів, які грали в НБА, не отримували там контракти і переходили в команди G League. Тому було достатньо багато людей, які опинилися за межами НБА, і це створювало додаткову конкуренцію.

І коли у клубах НБА в якийсь момент з'являються травмовані, коли потрібно швидко знайти гравця на певну позицію, звичайно, вони віддають перевагу баскетболістам з досвідом в НБА. Це був, мабуть, додатковий фактор, чому було ще складніше закріпитися. Але я зробив все, що міг. Відіграв три літні ліги – десь краще, десь трошки гірше, але, в цілому, на пристойному рівні.

– Наразі ми вже перебралися в Європу й минулий сезон ви провели в Ізраїлі. Наскільки вам там комфортно й безпечно, адже країни останні роки теж знаходиться у стані війни?

– Знаєте, за весь час мого особистого перебування в Ізраїлі, мабуть, один раз тільки була якась ситуація, дійсно пов'язана з ракетною небезпекою. А взагалі 99% часу було спокійно, звичайне життя, нічого не змінилося. Так, був проміжок часу з активною фазою війни проти Ірану, але це знову ж таки сталося, коли я був у збірній.

Так само, коли почалось повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, я знаходився в Іспанії, а потім команда евакуювалася до Белграду. Ми там грали Єврокубок, тому я пропустив той час, який був найнебезпечніший.

– Просто я розмовляла з лідеркою жіночої збірної України Тетяною Юркевічус, яка теж грала в Ізраїлі, то вона розповідала, що піся переїзду і неї був суворий інструктаж, що робити у разі ракетної небезпеки, і вдома є спеціальна кімната, куди у разі чого ховатися. У вас теж таке щось було?

– Ні, ніяких спеціальних інструктажів не було, майже в кожних апартаментах є сейфрум, тобто коли приходить перше сповіщення, це ще не тривога, а це лише попередження, що потрібно шукати укриття, вони рекомендують переміститися в сейфрум і перечекати до моменту відбою. Але за весь час мого перебування в країні було, мабуть, 5 тривог в сумі за сезон.

– Наскільки важко чи, навпаки, легко вам було адаптуватися в Європі, зокрема з Ізраїлі, після американського баскетболу? В чому там була найбільша різниця?

– Так, звичайно, був певний час адаптації, тому що в Америці, особливо в G Лізі, трошки інший стиль баскетболу – більш швидкий, більше кидків. І в основному кидки виконують гравці задньої лінії, тому моє завдання – більше ставити заслони та працювати на щитах.

Коли ти переїжджаєш до Європи, то це інший стиль баскетболу, в статусі легіонера. Тому, звичайно, був певний час адаптації, звикнутися з іншою роллю, з іншими завданнями. Але, в цілому, оскільки я сам з Європи, для мене нічого особливо нового на майданчику не було. Просто був потрібен певний час, щоб трошки перелаштуватися.

– Наскільки вам вдалося?

– Важко оцінювати, тому що я не отримував достатньо ігрового часу, але вважаю, що 95% матчів, які я зіграв, я зіграв на хорошому рівні. Так, були поєдинки, де я зіграв 2-5 хвилин – важко щось оцінювати. Але ігри, де я отримував великі хвилини, вважаю, що можна записати до свого активу.

Так, для мене було неочікувано, що я не отримав стабільно ігровий час, але в команді такого рівня з таким бюджетом, звичайно, багато талановитих виконавців – і американці, і найкращі місцеві гравці, тому це вже тренер обирає, який склад йому виставляти на гру. Моїм завданням було лише знаходитись в фокусі і завжди бути готовим вийти на майданчик.

– А як партнери по команді і клуб загалом ставляться до того, що ви – українець? Чи є якась зараз різниця?

– В Ізраїлі, звичайно, люди розуміють, що у нас відбувається, тому підтримують, ставляться з розумінням, розпитують, як і що. Також розповідають, що їхні військові переймають деякий досвід наших, українських, зокрема, дроновий. Це те, що мені розповідали місцеві гравці.

– А раніше вважалося, що саме у них найкраще навчена та найпотужніша армія.

– Так, у них начена і потужна, але у них вже трошки інша війна. У них немає прямого зіткнення з регулярною армією.

– Ваші рідні залишаються в Україні?

– Так, моя родина живе в Україні, дружина їздить туди кожне літо. Тому я постійно на зв'язку із домом. Звісно, обстановка в Черкасах краще, ніж в інших регіонах, особливо прифронтових, але також ніколи не знаю, що буде завтра.

21+

РЕКЛАМА

УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.

ТОВ "ГГБЕТ". Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності від 23.08.2023 (рішення КРАІЛ від 08.08.2023 №128). Ліцензія на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет від 23.08.2023 (рішення КРАІЛ від 08.08.2023 №129).

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!