Окрім російських фігуристів, які після відсторонення від змагань розповзлися під прапори інших країн, є на світовому льоді й колишні українці, як наприклад бронзовий призер чемпіонату світу в танцях Вадим Колесник, який у 15-річному вічі поїхав тренуватися до США і вже отримав громадянство. Також за нагороди топових турнірів борються нащадки українців, які у переважно буремні 90-ті масово емігрували до Західної Європи та Північної Америки. Серед останніх – висхідна зірка чоловічого катання Ендрю Торгашев, який має в Одесі рідних і найближчу людину – дідуся.

Відео дня

Розповідаючи історію Торгашева, журналісти люблять наголошувати, що він – син радянських тренерів-іммігрантів. Справа в тому, що мама Ендрю – у минулому перспективна одеська фігуристка Ілона Мельниченко, яка була чемпіонкою світу серед юніорів 1987 року та переможницею зимової Універсіади-1991 у танцях на льоду у парі з Геннадієм Каськовим.

До речі, 1987-го Ілона випередила іншу одеситку, майбутню олімпійську чемпіонку під прапором РФ Оксану Грищук. На тій самій світовій першості за збірну СРСР, тільки у парному катанні виступав й росіянин Артем Торгашев, який став срібним призером. У 1990-му Мельниченко виграла "бронзу" дорослого чемпіонату Радянського Союзу, який фактично доживав свої останні місяці.

Швидше за все, саме у збірній зав'язалися стосунки Мельниченко і Торгашева, а на початку 90-х вони вирішили шукати щастя за океаном, де і одружились у 1995 році. Коли Ілона і Артем переїхали до Америки, вони займалися тим, що вміли найкраще – тренували фігуристів, тому маленький Ендрю, який з'явився на світ у травні 2001-го, фактично жив на катку разом з батьками, швидко освоїв ковзани і пішов їхнім шляхом.

З дитинства хлопчик мріяв потрапити до збірної США і виступити на Олімпійських іграх. А головною своєю підтримкою Ендрю називає маминого тата – дідуся Володимира Мельниченка, який мав величезний вплив на його подальше життя і кар'єру. Адже коли хлопчик був ще малим, дідусь Володимир і бабуся Ніна жили з родиною доньки у Флориді і допомагали з вихованням онуків, оскільки у Ендрю є ще сестра Діана.

І зараз фігурист пишається своїм походження, розповідаючи про це журналістам: "Моя мама – з України, мої дідусь і бабуся залишаються в Україні, тітка й дядько також живуть там – в Одесі. Знаєте, мій дідусь був й досі залишається моїм найбільшим прихильником і найбільшою підтримкою, більше, ніж будь-хто інший, навіть більше, ніж моя мама. А мама мене завжди підтримує і вболіває", – зізнавався Торгашев.

"Але дідусь ще з того часу, як мені виповнилося вісім-дев'ять років, їздив на всі змагання, на юніорський чемпіонат. Він шукав спосіб подорожувати у своєму віці і просто хотів підтримати. Він сам був спортсменом, грав у футбол. І зв'язок, який у мене з дідусем і бабусею – такий чудовий. Це не описати словами. Я відчуваю, що вони мене дуже сильно люблять", – розповів срібний призер чемпіонату США.

До речі, Володимир Мельниченко був пов'язаний зі спортом не тільки через футбол. Тривалий час він був директором катка "Льодинка" в Одесі, де тренувалася і його дочка Ілона поруч з такими зірками, як Віктор Петренко і В'ячеслав Загороднюк.

Пізніше подружжя Мельниченків повернулися до України та й досі живе у рідній Одесі – наразі найбільшому та найважливішому порту країни на Чорному морі, який постійно потерпає від російських атак. Через що рідні Ендрю, якого дідусь та бабуся називають Андрієм, живуть у дуже важких умовах.

"Вони виживають. Часто без світла. Вони перуть білизну приблизно о 4 ранку, коли з'являється електроенергія або коли ціни нижчі. У них постійно ракетні атаки і лунають сирени, немає опалення, тому вони часто ходять у зимових пальтах та загорнуті в ковдри. Але мої бабуся та дідусь – міцні люди. Вони тримаються і знаходяться на своїй землі", – відзначав Торгашев.

За словами фігуриста, його рідним подобається вдома. Вони нікуди не збираються й досі знаходять радість у житті: "Я регулярно розмовляю з ними по телефону. Вони – чудові. Я маю на увазі, що якщо поставити себе на їхнє місце, то фігурне катання та змагання, чесно кажучи, це наче справжня прогулянка парком".

"Знаєте, мої бабуся та дідусь так багато пережили за всю епоху Радянського Союзу. Вони дуже багато пережили... І тепер їм потрібно проходити через усе це. Тож просто мати змогу хоча б на мить відволікти їх своїми успішними виступами для мене дуже важливо. Для мене важливо, що я можу зробити це для них", – додав Ендрю.

Після повномасштабного вторгнення РФ Торгашев брав участь у заходах та шоу на підтримку батьківщини своїх пращурів. Віддав речі, пов'язані з фігурним катанням, на благодійні аукціони, а також підвищував обізнаність американців про війну.

"Слава Україні! Дякую всім учасникам і пишаюсь своїм сином!", – написала Ілона Мельниченко у серпні 2024-го після шоу за участю Ендрю, Оксани Баюл й інших фігуристів. А Торгашев гордо позував перед камерами у вишиванці.

Не дивлячись на травми, які гальмували кар'єру Ендрю, він продовжував йти до своєї мети й почав співпрацювати з відомим американським спеціалістом Рафаелем Арутюняном. Додаткової мотивації йому надала війна в Україні, адже хлопець вірив: якщо він потрапить до олімпійської збірної і виступить в Мілані-2026, це подарує трохи щастя його рідним по цей бік Атлантики.

"Я знаю, що це принесло б їм стільки радості. Якби я міг це зробити, то не мало б значення, що б там не відбувалося в Україні. Якби вони побачили мене в тій команді, вони були б у такому захваті. Я навіть не можу уявити вираз їхніх облич", – розповідав Торгашев восени 2025-го.

І Ендрю таки досяг своєї мети. У січня 2026 року він став срібним призером чемпіонату США, поступившись лише "Богу стрибків у чотири оберти" Іллі Малініну і відібрався до американської збірної. У короткій програмі у Мілані Ендрю йшов восьмим, але у підсумку фінішував 12-м. А от на нещодавньому чемпіонаті світу він замкнув 10-ку.

До речі, батьки Андрія вже не разом. Ілона, яка тренувала багатьох американських фігуристів і була першим хореографом програм сина, наразі зосередилась на нерухомості. У Неваді вона відкрила власну фірму разом з другим чоловіком – військовим армії США у відставці. Але дуже пишається здобутками Ендрю. Як і його рідні в Україні.

"Найбільший позитив – це наш улюблений онук Андрій. Війна – це трагедія для народу України, і Андрій хвилюється за нас, оскільки ми знаходимося в самому серці зони бойових дій. Але ми тримаємося і віримо в перемогу", – написав Володимир Мельниченко в електронному листі до Southern California News Group.

Тільки перевірена. інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA і Viber. Не ведіться на фейки!