ГоловнаБлоги

Вбивці моєї дочки зараз у Росії - мама Аміни Окуєвої

32.1тЧитати новину російською

Мама Аміни Окуєвої Ірина Камінська розповіла про те, як просувається слідство щодо вбивства її дочки. Тоді, 30 жовтня минулого року, неподалік від Глевахи, під Києвом, кілер з автомата обстріляв джип, в якому їхали Аміна та її чоловік Адам Осмаєв. Аміна загинула на місці.

Це був вже не перший замах на добровольців. 1 червня минулого року псевдофранцузький журналіст, а насправді кілер Артур Крінарі (також відомий в пітерських кримінальних колах під прізвиськом Дінго), намагався вбити Адама Осмаєва. Аміна вистрілила в кілера, його вдалося затримати. Наразі суд розглядає його справу. Ірина Камінська розповіла OBOZREVATEL про зв'язок вбивства Аміни із замахом на нардепа Ігоря Мосійчука. А також про те, чому її дочка навернулася в іслам.

- Ірино, як просувається слідство щодо вбивства вашої дочки Аміни Окуєвої? Чи є вже розуміння, хто це міг зробити? І чи пов'язане воно із замахом на Адама і Аміну 1 червня минулого року?

- Я визнана потерпілою у першій справі від 1 червня минулого року, коли здійснили замах на життя Аміни і Адама. Також я визнана потерпілою і у справі від 30 жовтня 2017 року, коли була вбита моя дочка. Мене допитували слідчі з обох справ. Так що я можу цікавитися, як просувається справа, знайомитися з результатами. Зараз я намагаюся читати 25 томів у справі замаху 1 червня на Подолі у Києві, коли моя дочка зупинила міжнародного кілера, якого ніхто не міг зупинити. А моя дочка змогла це зробити, допомагаючи чоловікові і захищаючи його. Ви розумієте, коли за людьми починають полювати, то це процес, який схожий на будь-яке полювання. Де є мисливець, і ті, на кого полюють. І для мене немає сумнівів, що вбивство моєї дочки - це довгий ланцюг подій, які тяглися довгий час. І замах 1 червня був уже не першим. До цього теж були спроби замаху, просто тоді ніхто цього не виносив на обговорення, тоді працювали спецслужби. Тому я впевнена, що її вбивство - це ланцюг пов'язаних один з одним замахів, що призвели до загибелі моєї дочки.

Що стосується слідства, то у мене є відомості від Антона Геращенка. Він розповідав, що слідство розробляє російський слід. І, як сказав Геращенко, люди, які вбили мою дочку, зараз перебувають на території Росії. Це все, що я знаю. Імена, напевно, відомі, але не називаються.

- Зараз за замахом на депутата Ігоря Мосійчука затримано трьох осіб. Чи є зв'язок між людьми, які здійснювали замах на Мосійчука, і вбивством Аміни?

- Мені казав Мосійчук, що там є перетин дзвінків, перетин місць, з яких проводилися дзвінки. Я не наполягала на подробицях, бо мені дуже важко. Я намагаюся мінімально занурюватися в це. Мені цікаво отримувати інформацію від людей компетентних. Антон Геращенко та Ігор Мосійчук - з-поміж таких людей, я їм довіряю.

- Що означає перетин - перетин людей, які це робили, чи це перетин замовників, як ви вважаєте?

- Важко сказати. Думаю, перетин замовників - без сумніву. А люди... Розумієте, знайти людей, які здійснять вбивство, нескладно, але це виконавці. Найчастіше вони не особливо професійні. Хоча, у випадку з кілером, який намагався вбити Аміну й Адама (Крінарі - Ред.), можуть бути і професіонали.

- У матеріалах справи про вбивство Аміни згадуються такі дві організації як "Всеукраїнське батальйонне братство" і "Об'єднання україно-чеченської дружби", до якого Аміна колись мала відношення, а у "Батальйонному братстві" є такий Фурса, який був внесений навіть до списку "Миротворця". Що ви про них знаєте?

- Вона дистанціювалася від цих людей з "Об'єднання україно-чеченської дружби" ще на самому початку його становлення. Відразу відчула гнилість і підлість цих людей. І навіть можу сказати, що люди ці зробили дуже великий внесок у цькування Аміни. У мене завжди були підозри, що ці люди виконують певне замовлення, вони були впроваджені сюди під виглядом україно-чеченської дружби. Ці люди знімали дорогущий офіс навпроти ВР за немислимі гроші. Цікаво, звідки у громадської організації такі гроші? Це мені розповідала Аміна.

Ті, хто їх очолював, якісь брудні люди, яким не давало спокою існування на цій землі Аміни і Адама. Вони нишком підбурювали людей, використовували брудні фейкові методи, щоб очорнити ім'я моєї дочки. Аміна завжди переживала і питала мене, як вчинити? Я їй казала, українці розумні люди, вони прекрасно розуміють, хто чого вартий. Нехай це залишиться на совісті тих небагатьох, хто читає весь цей бруд, нехай буде показником їхнього розуму.

Для Аміни Україна і все, що пов'язано зі свободою України, було ідеєю, яку вона ціною свого життя здійснила. Показала, що свобода варта того, що за неї можна віддати життя. Люди, які кажуть, що у них не було вибору, брешуть. Тому що вибір є завжди. Просто іноді цей вибір стоїть між життям і смертю. Аміна вибрала боротьбу за свободу. Вона боролася проти будь-якого авторитаризму. Вона з 2002 року почала їздити в Чечню, підтримувати визвольний рух. Для неї це було питання життя і смерті.

Що стосується "Батальйонного братства", то не знаю, хто це такі. Аміна намагалася мене не засмучувати, розповідала не все, іноді радилася, питала, чи треба писати щось у відповідь на брудні нападки. Я їй казала: в жодному разі, не варто відповідати, вони не гідні того, щоб навіть бути поруч із тобою. Це люди, які виконують певне замовлення. Замовник може бути один, а виконавці різні.

Коли людину не можна вбити інформаційно, коли не можна її принизити, не можна її зганьбити, розтоптати, то просто починають вбивати фізично. Але ці вбивці не розуміють того, що коли вони її вбили, то Аміна стала легендою. І її ім'я увійшло в історію України. І через 100 років знатимуть Аміну як людину, що віддала життя за свободу України. Мені важко про це говорити. Але свобода тільки тоді варто чогось, коли люди за неї віддають своє життя.

Зараз і цей кілер намагається лити на неї бруд на судовому процесу. Але це ж усім сьогодні добре відомі брудні маніпуляції нескінченного обману.

- Що ви знаєте про Крінарі, що це за людина?

- Ця людина має стільки імен, що якщо почнемо копати, то довго будемо докопуватися. Ось що я знаю про нього зі ЗМІ. Ця інформація зі статей Олександра Невзорова, добре відомого в Росії пітерського журналіста. У 90-ті роки, коли цей кілер почав промишляти своїм бізнесом, мабуть, Невзоров стикався з ним, коли займався журналістськими розслідуваннями. Це був період становлення тієї влади, яка зараз перебуває на чолі правління в Росії. Артур Крінарі зацікавив спецслужби ще тоді. Ймовірно, що саме тоді він почав виконувати їхні особливі доручення. Стверджувати це складно, ви ж знаєте, як спецслужби зберігають свої таємниці. На думку Невзорова, це дуже небезпечний кілер.

Невзоров тоді з великою повагою поставився до вчинку моєї дочки, яка зупинила цю страшну людину. Розумієте, тільки коли слідство отримало підтвердження з Австрії даних про особу цього кілера, воно змогло передати цю справу до суду. До цього він не визнавав жодного свого імені. Він не давав свідчень. У справі досі немає його свідчень. Це людина, яка без кінця змінювала свої версії, вони були нахабними і фейковими.

За словами Невзорова, він останні 10 років мав перебувати у російській в'язниці, а він спокійно приїздив в Україну і довго ретельно готував замах. Як, перебуваючи у в'язниці, він міг роз'їжджати по світу? Тут виникає питання до наших прикордонників: під яким паспортом цей кілер проходив кордон, адже він не міняв свою зовнішність. Як, перебуваючи в базі Інтерполу, він спокійно, без перешкод потрапив на територію України? Ці питання хочеться поставити нашим правоохоронним органам і тим людям, які покликані захищати кордони нашої країни. Це серйозна проблема.

- Після затримання Крінарі пропонував поміняти його на когось з українських бранців Кремля. Чи може таке статися? І якщо так, як до цього поставитеся?

- Я вважаю, що якщо слідство і суд будуть правильно проведені і якщо буде доведено, що це не просто був замах з особистої неприязні, а що це замовлення, то ця людина має постати свого часу перед міжнародним судом. Тому ця людина має перебувати в Україні. Ось Австрія його видала Росії, хоча там він був засуджений до 10 років ув'язнення. І замість того, щоб відсидіти їх, він продовжував робити свою чорну справу, тепер в Україні. Я не згодна з цим. Та й сама Росія не визнаватиме, що цей кілер для них цінний, він вже відпрацьований матеріал. Думаю, ніякого обміну не буде.

- Яка мета тих, то засилає таких, як Крінарі, в інші країни? Вони залякують непокірних чеченців, намагаються повернути їх на батьківщину, демонструють свому народу, що буде в разі непокірності?

- Складно розібратися в їхній психології. Але факт залишається фактом. Коли люди не бояться говорити правду і їх неможливо зупинити, то їх вбивають. Щоб вони перестали боротися, щоб вони перестали нести правду. Але хибно думати, що можна зупинити прагнення людини до свободи. Її слова житимуть. І, звісно, таким чином залякуються ті, хто намагається говорити правду. Це тотальний терор, так завжди знищують свободу в авторитарних державах.

- Аміна в 16 років навернулася в іслам?

- Аміна навернулася в іслам не в 16 років, а раніше, і це не було пов'язане із заміжжям, це пов'язано з її розуміння єдиного Бога, з розумінням того, що є певні, для неї дуже важливі життєві принципи. Все, що надалі вона робила у житті, вона робила в ім'я Всевишнього. Тому що в цьому житті нічого не змінилося за тисячі років існування людства. Як було, так і є у світі - добро і зло, правда і брехня.

- Її батько чеченець?

- Це стосується вже мого особистого життя, і я про це не говорю.

- Просто хочеться зрозуміти, звідки у молодої дівчинки таке прагнення до ісламу?

- Ви знаєте, що я з Північного Кавказу? Я там народилася, там пройшло моє дитинство, там коріння моє і моєї дочки.

- А ваші батьки за національністю хто?

- Мої батьки поляки. Люди ставлять питання від повного незнання. Людина, що приходить у світ, приймає для себе речі, які лягають їй на душу і які вона глибоко розуміє. Людина в цьому світі може прийняти будь-яку релігію, будь-які переконання, і це питання її вибору. І зовсім не обов'язково, що хтось на неї впливає, примушує.

Аміна була настільки потужною людиною, що вона сама в цьому житті зрозуміла, що для неї важливо. "Не важливо, скільки часу в перерахунку на земні роки нам судилося прожити. Важливо лише те, наскільки правильно і насичено ми проведемо відведені нам роки, і скільки корисного для світу і для душі за цей час зробимо". Це її слова, моєї дочки, людини ідеї і глибоких переконань. Головний вибір - це той, який людина робить сама. Вона бачить світ навколо, спілкується в певному середовищі, аналізує і робить вибір.

Аміна сама зробила свій вибір. Аміна розуміла, для чого в цей світ прийшла. І вона зробила свій вибір відповідно до своїх переконань. Це рідкісний випадок, коли людина живе вірою. Не просто каже, що він віруюча людина, а своїм життям і своєю смертю доводить, що вона віруюча і не боїться смерті. Вона знає, що йде туди, де їй призначене вічне життя, тому що вона жила відповідно до своїх переконань і боролася за них - в ім'я Всевишнього.

- Ви живете в Одесі, Аміна похована в іншому місці, як часто вам вдається бувати на її могилі?

- Я буваю на її могилі, мені це важко. Їй було 34 роки. Причому, вона знала, що піде до 35 років. Ми якось із нею говорили, обговорювали, що треба встигнути зробити до 35 років. І вона сказала, що не доживе до 35 років. Так і сталося. Вона прожила 34 роки, 4 місяці, 25 днів і 17 годин.

- Ви як мама розуміли, що на неї йде полювання. Ви вмовляли її сховатися?

- Це безглуздо. Влітку, після першого замаху, ми рідко зустрічалися, було небезпечно. У них була охорона, але через два місяці охорону зняли. Розмови про те, що вони відмовилися від охорони самі, це неправда. Я просила, щоб вона звернулася до Авакова, до Геращенка. Вона сказала, що нікого ні про що не проситиме. Вона дивовижно горда людина, вона ніколи нікого ні про що не просила. Адам мене просив, щоб я поговорила з Аміною, переконала її, що їй поруч із ним небезпечно, він казав, що вони полюють за ним. Хоча я думаю, що вони полювали і за Адамом, і за Аміною. Я відповіла: "Ти ж розумієш, Адаме, що це безглуздо. Вона ніколи на це не погодиться". Адам так і не отримав українське громадянство, воюючи за Україну, він не отримав жодного захисту від держави. Хоча зверталися незліченну кількість разів і до президента, і до депутатів. Але ж були люди, які протягом одного дня отримували громадянство, - такі, як Саакашвілі.

А Адам був незахищений, не міг носити навіть зброї. Аміна мала зброю, яку їй подарував міністр МВС - спочатку "Макаров", потім "Глок". "Макаров" врятував їм життя під час першого замаху. Як у такій ситуації вона могла кинути свого чоловіка? Вона - вірна дружина, вона супутниця, вона соратниця, вона була з ним до останнього подиху. І, як годиться дружині і соратнику, захищала його. Тому хороша мати єдине, що може зробити в цьому житті, - це благословити дитину на те, чим вона займається. Тим більше, якщо вона розуміє, що це добре діло. Я чудово розумію, що те, чим займалася моя дочка, - справа блага і правильна. Це захист України. А ще мати повинна допомогти своїй дитині набути максимальну кількість знань і умінь, щоб здійснити своє покликання, призначення. Аміна отримала освіту хірурга, вона знала, що ця професія їй знадобиться. І вона їй знадобилася не раз. Аміна під час замаху змогла врятувати життя Адаму. У нього було сильне поранення, куля пройшла навиліт через легеню, він втратив багато крові. Аміна не тільки кілера зупинила, а й встигла перев'язати рану, зупинити кровотечу. При ній завжди був "Целакс" - це потужний кровоспинний препарат.

Друга освіта Аміни - військова. Жінка в хіджабі служила в силових структурах, в поліції, і жодних проблем у неї з вірою не було. Зате були величезні проблеми з тим, що вона жінка. Вона серйозно ставилася до гендерних проблем. Незадовго до загибелі вона пройшла співбесіду у представництві ООН в Україні з гендерної політики. Думаю, у неї блискуче вийшло б захищати інтереси жінок у силових структурах.

- Я знаю, що ви виступаєте ініціатором створення у Києві меморіального кладовища. Можете розповісти, як просувається ця ідея?

- Я часто бувала на урочистих нагородження рідних загиблих хлопців. Бачила матерів і батьків, які втратили своїх дітей. Я дивилася і думала, як важко цим людям. І для кожного з батьків важливо, щоб пам'ятали їхнього сина чи дочку, які віддали життя за свободу України. Я хочу, щоб про них пам'ятали.

Я сподіваюся, що Національне меморіальне військове кладовище ми створимо спільними зусиллями небайдужих людей у Києві, і там буде обов'язково скромний обеліск з ім'ям моєї дочки Аміни Окуєвої, Героя України.

Читайте всі новини по темі "Ексклюзив" на сайті "Обозреватель".

4
Коментарі
20
19
Смішно
6
Цікаво
39
Сумно
11
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Петров Игорь
Петров Игорь
А завтра выходит к прессе глава СБУ и говорит: "Мы пошутили. Жива эта Амина Окуева, то есть Наталья Никифорова. Спецоперация это".
Baikenzhanov Damir
Baikenzhanov Damir
КарГТУ - легендарное высшее учебное заведение, расположенный в Караганде. Широкий спектр специальностей технических и гуманитарных специальностей. Любящие свою работу преподаватели, мероприятия и весёлая студенческая жизнь.http://www.kstu.kz/
Русский Солдат
Русский Солдат
Странно, а следствие не смогло установить российский след.

Наші блоги