Блог | Навчитись бути людьми, або Індикатор цивілізованості нації
Чому ставлення до хворих на ВІЛ-СНІД є індикатором цивілізованості нації
В Україні вже 23 роки вирує епідемія ВІЛ-СНІДу. Темпи розповсюдження інфекції, на жаль, не вщухають. Більше того, лише за минулий рік поширюваність ВІЛ виросла на 6,6% порівняно з роком 2016-м. Ми перебуваємо в епіцентрі масштабного лиха. За оцінками експертів UNAIDS, в Україні з ВІЛ-інфекцією живедо 240тисяч осіб. Лише кожен другий знає про свій діагноз, а тих, чий статус розкрито, суспільство часто відштовхує від себе, створюючи нестерпні умови й так надскладного життя.
Читайте: Жінки, яких не помічають
Жінки хворі на ВІЛ-СНІД стають легкою здобиччю дискримінації. Якщо в середині 90-х років минулого століття 80% вражених недугою були чоловіки, то наразі пропорція суттєво змінилась – частка інфікованих статевим шляхом жінок сягає більше 40%. Саме цей шлях зараження є в нашій країні домінуючим. Такому становищу сприяє низка факторів:
1. Слабке охоплення медичними обстеженнями, особливо людей з вразливих соціальних груп. В результаті носії ВІЛ не знають про свій статус та роками поширюють інфекцію, в тому числі через статеві контакти.
2. Небажання носіїв ВІЛ-СНІД лікуватися, приховування хвороби навіть від своїх партнерів, що неодмінно призводить до розповсюдження інфекції.
3. Високий рівень сексуального насильства в країні та масштабність секс-індустрії, що робить інфекцію більш мобільною, а жінок ще вразливішими перед хворобою.
4. Війна на Сході України створює неконтрольовану ситуацію із розповсюдження ВІЛ-СНІД як на Донбасі, так і в країні в цілому.
На цьому фоні квітне стигматизація – упереджене негативне ставлення до людей, які хворі на ВІЛ-СНІД. Після розкриття їхнього статусу життя перетворюється на пекло. Часто від хворих відвертаються навіть рідні, їх звільняють з роботи, дітей не приймають до школи чи дитсадка, в лікарнях відмовляють у наданні медичних послуг. Це при тому, що усім більш-менш освіченим людям відомо, що СНІД не передається через рукостискання чи повітря. Але оточуючі поводять себе так як середньовічні люди, які сахаються прокажених та хочуть запроторити їх до лепрозоріїв. Ніби й не було століть розвитку науки, культури та прогресу!
Читайте: Парламент мусить зняти обмеження на працю жінок під землею
Окрема розмова про репродуктивні та батьківські права ВІЛ позитивних жінок. Згідно з наказом МОЗ №479 їм заборонено всиновлювати дітей та бути їх опікунами, є випадки, коли жінок через їхній статус позбавляють батьківських прав. Відсутній доступ хворих жінок до репродуктивних технологій, які сьогодні дозволяють народити цілком здорову дитину.
Увесь цей комплекс проблем буде детально вивчений та проаналізований в рамках парламентських слухань "Запобігання та протидія дискримінації жінок з вразливих соціальних груп", які відбудуться в жовтні 2018 року. Мусимо знайти ефективні шляхи протидії дискримінації жінок, хворих на ВІЛ-СНІД. Хвороба не повинна бути тавром, що принижує гідність та перетворює людину на вигнанця.
Для цього варто потурбуватись про налагодження гендерного аналізу розповсюдження ВІЛ-СНІД, формування гендерного портрету поширення інфекції, створення дієвої профілактичної системи, яка захистить жінок від зараження, перегляд деяких законів та підзаконних актів, що обмежують інфікованих в доступі до суспільних благ.
Наріжним каменем має стати цивілізоване ставлення до людей хворих на СНІД, розуміння, що їхні громадянські права не можуть бути жодним чином уражені лише через медичний діагноз. Збереження людськості, здатності до емпатії та взаємної підтримки й поваги – головна запорука нашого достойного майбутнього в клубі цивілізованих держав.
