Топтеми:

Карантин в Україні можуть визнати незаконним: чому влада за це не відповідає й що робити українцям

Карантин в Україні можуть визнати незаконним: чому влада за це не відповідає й що робити українцям

КСУ може визнати карантин незаконним.

Конституційний суд України 8 липня продовжить розгляд справи про відповідність Основному Закону положень постанови Кабінету міністрів про введення карантину.

Подання вніс Верховний суд, пленум якого дійшов висновку, що деякі встановлені обмеження порушили право громадян на свободу пересування, мирні зібрання, підприємницьку діяльність і на доступ до медичної допомоги.

OBOZREVATEL дізнався, що ж буде означати для українців визнання карантину незаконним і чи понесе відповідальність уряд.

Неконституційний карантин

Ще під час набуття чинності постанови Кабміну №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11 березня 2020 року юристи попереджали про невідповідності.

"На наше переконання, деякі обмеження саме конституційних прав, які були внесені, потребували введення надзвичайного стану з боку президента та парламенту і не могли бути лише відповідальністю уряду", – пояснює в коментарі OBOZREVATEL експертка з конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко.

За словами юриста Олександра Марусяка, весь цей час Кабмін балансував у сірій зоні – ніби все було законно, але й неконституційно.

Постанова уряду про введення карантину може суперечити певним нормам Конституції України

Постанова уряду про введення карантину може суперечити певним нормам Конституції України

Останнє слово тепер буде за суддями КС. На думку юристів, вони цілком можуть дійти висновку, що окремі положення постанови були неконституційними. Проте наскільки швидко буде ухвалено рішення, невідомо.

Згідно зі статтею 57 Конституційного суду України, термін провадження не повинен перевищувати три місяці. А якщо подання визнано невідкладним – не більш ніж один.

Та Марусяк зауважує в коментарі OBOZREVATEL, що в суді лежать нерозглянутими справи ще з 2014 року.

"Їх зараз завалили справами і щодо землі, і щодо мови, і щодо того ж карантину. Тому рішення може затягнутися. Просто все, що стосується Конституційного суду, часто зачіпає політичні аспекти, і право вже не спрацьовує. Грубо кажучи, якщо буде політична воля, то розглянуть швидко", – каже експерт.

Відповідальність уряду

Це може здатися дивним для багатьох українців, але ніяких санкцій і відповідальності, хіба що політичної, ні Кабінет міністрів, ні парламент не понесуть у разі визнання деяких положень неконституційними.

Кабмін понесе лише політичну відповідальність, якщо карантин визнають незаконним

Кабмін понесе лише політичну відповідальність, якщо карантин визнають незаконним

Єдине, що ймовірне рішення суду може вплинути на можливість вводити в дію цю постанову або її окремі положення.

"Це фактично рішення на майбутнє, щоб надалі перешкодити неконституційним обмеженням прав та свобод людини і громадянина на території України через урядові рішення. Адже очевидно, що проблема з COVID-19 ще не вирішена, і ми не знаємо, чого очікувати в майбутньому", – каже Кириченко.

Компенсації не дочекаємось

Підприємці вже подають позови до судів із вимогою від влади компенсацій за заборону вести бізнес, недоотримання прибутку, розірвані угоди та ін. Однак юристи кажуть, що це майже неможливо.

"Теоретично в нас є в Конституції норма, яка зобов'язує виплачувати компенсацію, якщо якісь рішення будуть визнані неконституційними. Але на практиці немає чіткого регулювання, як це буде робитися", – сказав Марусяк.

"На жаль, у нас немає закону, який би передбачав відшкодування збитків за неконституційні дії. Звісно, можна йти до суду, але це все складно, і я передбачаю, що ніяких виплат тут не буде, хоча це було б справедливо", – пояснює Кириченко.

Мітинг підприємців під ОП з вимогою відкрити роботу літніх терас кафе та ресторанів під час карантину

Мітинг підприємців під ОП з вимогою відкрити роботу літніх терас кафе та ресторанів під час карантину "112 Україна"

Постанова уряду

Перші положення постанови Кабміну №211 передбачали:

  • введення карантину в навчальних закладах;

  • обмеження на проведення масових заходів, у яких заплановано участь 200 й більше осіб (не стосується заходів державної необхідності);

  • проведення спортивних заходів без глядачів із дозволу міжнародних організацій;

  • заборона експорту товарів протиепідеміологічного призначення до 1 червня.

Пізніше закрили всі заклади громадського харчування, торгово-розважальні центри й магазини, крім продуктових і аптек.

Припиняли проведення культурних, спортивних, соціальних, релігійних та інших заходів із масовою участю громадян. Забороняли відвідувати парки, дитячі майданчики, ходити вулицею більш ніж дві особи та інше.

Також зупинили метро в Києві, Харкові та Дніпрі. Ввели обмеження на перевезення пасажирів у громадському транспорті до 10 осіб. Було скасовано міжміські та міжобласні сполучення

Введення карантину обмежувало права на свободу пересування

Введення карантину обмежувало права на свободу пересування

Дуже жорсткі умови були поставлені перед бізнесом, частина якого вимушена просто зачинитися, окрім стратегічно важливих підприємств. За можливості організовувався віддалений режим роботи.

Як говорили юристи, частину цих обмежень можна було вводити тільки у разі оголошення надзвичайного стану. А от міністр юстиції Денис Малюська в інтерв'ю "Радіо Свобода", говорячи про обмеження, заявив, що уряд діяв на межі своїх повноважень.

"Ми пройшли по самому краю повноважень. Далі вже точно була би незаконність. Ризикова тактика. Жодного запасу ми собі не залишали, "не дули на холодне", — сказав він.

Малюська додав, що збалансованість рішень має оцінювати не лише український суд, а й міжнародні установи, зокрема і Європейський суд з прав людини.

Поділитися в Facebook