Сергій Стерненко: Деталі нападу на мене: карма є! - блог - останні новини України | Обозреватель
Прийміть участь
в розіграші
Xiaomi Redmi 5 PlusВзяти участь
ГоловнаБлоги

Деталі нападу на мене: карма є!

2.7т

Хотів би розповісти деталі нападу на мене, що відбувся вчора (7 лютого - Ред.).

Приблизно о 18:55 (саме в цей час у мене починається домашній арешт) я приїхав разом з Наталією Усатенко до будинку, де ми проживаємо. Припаркував автомобіль, відкрив центральний замок. В цей момент з вулиці відчинили водійські двері. Одразу ж один з двох нападників почав наносити мені удари невідомим предметом, схожим на коротку биту. Я намагався відбивати удари, не маючи змоги покинути автомобіль.

Під час нападу той зі зловмисників, котрий наносив удари, вигукував декілька разів "міліция".

Все це тривало дуже недовго, до 20 секунд. Коли нападники почали втікати, я встиг схопити засіб для самооборони, але когось з них наздогнати було вже неможливо.

Одразу ж набрав поліцію, там викликали ще швидку. Під час дзвінка на 102 я відчув, що у мене пошкоджено ногу, і виявив, що вона в крові. Як виявилось, це була пряма різана рана лівого стегна. Внаслідок завданих побоїв також було зафіксовано струс головного мозку, садна на обличчі та забій грудної клітини. Також побили автівку, завдавши і матеріальних збитків.

Зараз я перебуваю в лікарні, де проходжу лікування.

Насправді мені ще пощастило, так як характер нанесених травм каже про те, що імовірно в планах у нападників було завдати мені значно серйозніших ушкоджень, можливо навіть, не сумісних із життям.

В поліцію надав пошматований металевим лезом одяг із декількома розрізами, зараз, як повідомляє поліція, вони проводять слідчі дії.

У мене нічого не намагались взяти. Цей напад мав явно політичну мотивацію і спрямований на те, щоб зробити так, щоб я замовк.

Якщо ті, хто це зробив, і їх замовники гадають, що мене та інших, хто має активну громадянську позицію, можна так залякати, то вони помиляються.

Окремо хотів би висловити "подяку" суддям та прокурору, котрі попри моє клопотання цього не робити, неодноразово публічно озвучували в судових засіданнях адресу мого проживання. Вони дуже допомогли нападникам, як і те, що я незаконно знаходжусь під домашнім арештом. Їм навіть не треба було напружуватись, щоб знати, о котрій годині мене чекати біля мого будинку.

І, звісно, наш "чудовий" парламент заслуговує на компліменти, бо досі не дав українцям належного права себе захистити.

Якби ми жили в нормальній державі для громадян, а не олігархів, де право на зброю дійсно працювало б, скоріш за все, хтось із вчорашніх нападників так би і лишився там, на місці скоєння злочину.

За останні трохи більше ніж півроку це вже другий випадок, коли мені було завдано ушкоджень через мою публічну, громадську діяльність. Перший раз удари наносили співробітники поліції, зламали мені кістки перенісся. За 8 місяців з того дня досі нікого не притягнуто до відповідальності. Хоча там навіть не проблема встановити особи злочинців, на відміну від учорашнього випадку, коли удари наносили особи із закритими обличчями.

Чи покарають когось на цей раз із виконавців? Питання, мабуть, риторичне. Чи встановлять і притягнуть до відповідальності лисого замовника чи когось з його оточення — питання, що звучить смішно в українській реальності.

За останній рік я є далеко не першим із тих, хто так чи інакше протистоїть російському бандитському синдикату Труханова-Галантерніка, і над ким намагаються вчинити фізичну розправу. Можна згадати і напад на Аліну Подолянку, Георгія Баріленко, Д'яченко Юрія, Світлану Підпалу. Погроз було ще більше.

Крім цього, ще є маса зфабрикованих кримінальних проваджень проти різних активістів, котрі ростуть, як гриби, і в котрих "слідство" проявляє чудеса. Бо фабрикувати матеріали простіше, ніж розслідувати реальні злочини. Тим паче коли на репресивні дії є вказівки керівників "правоохоронних" відомств — Головіна та Жученка.

Але я не один. В критичні ситуації це дуже добре видно. Нас, небайдужих громадян, що ставлять добробут свого міста та країни вище за матеріальне, дуже багато.

Час, коли суспільство спало, минув.

А головне — ми не боїмося. Українці вміють бороти страх, а не піддаватись йому. А репресивні методи проти нас — лише підтвердження правильності обраного шляху. І нас це тільки гартує.

Карма є. Я знаю.

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги