День пам'яті жертв Бабиного Яру: що відомо про трагедію
29 вересня – роковини початку розстрілів у Бабиному Яру під час окупації нацистами, які тривали із 1941 до 1943 рік.
Цей період забрав життя близько 150 тисяч осіб, залишивши кривавий слід в історії. OBOZREVATEL пропонує читачам дізнатися основну інформацію про трагедію.
Президент України Володимир Зеленський 29 вересня вшанував пам'ять жертв трагедії.
"Пам'ять Бабиного Яру, Голокосту – це попередження для всього людства про те, що ідеологія нетерпимості і насильства може повернути нас у страшне минуле, коли найдорожче – людське життя – ставало лише розмінною монетою у руках диктаторів. Переконаний, Український народ завжди буде єдиним у прагненні ніколи не допускати будь-яких проявів ворожнечі на расовому чи національному ґрунті. Вічна пам'ять загиблим у Бабиному Яру та всім жертвам Другої світової війни", – йдеться в повідомленні прес-служби глави держави.
У Києві влаштували меморіальний захід "Марш пам'яті", присвячений трагедії єврейського народу.
На нього вийшли молодь, учні кількох шкіл Києва та небайдужі громадяни. Марш почався на вулиці Січових стрільців, біля кінотеатру "Київська Русь".
Початок розстрілів в Бабиному Яру – як це було
У період 29-30 вересня від рук нацистів загинуло майже 34 тисяч осіб. Заздалегідь вийшов указ, згідно з яким людей в обов'язковому порядку викликали до призначеної точки збору з документами і з усіма цінними речами під приводом перепису населення. За невиконання наказу загрожував розстріл.
В результаті, до 8 ранку в місці призначення зібралася величезна кількість осіб. Зокрема, жінки, діти й люди похилого віку, так як чоловіча частина населення вирушила на службу. Там вбудувалася величезна черга, яка очікувала виклику.
На віддалі був пропускний пункт, куди викликали групи з 30-40 осіб. Нацисти відводили людей за КПП, примушували роздягатися, відбирали речі, документи та коштовності. Після цього жертв відводили до спеціального глибокого яру, ставили їх на краю. А на протилежному боці стояв кулеметник, який розстрілював усіх, хто був біля яру.
Таким чином, мертві тіла падали, і нацистам не доводилося нікого переносити. А коли збиралося 2-3 шари, трупи засипали землею і повторювали процедуру.
Кого стратили в Бабиному Яру
Крім жінок, дітей і людей похилого віку, переважно єврейського походження, від рук нацистів у цьому місці впали роми, київські караїми, військовополонені, дисиденти, священики і військові. У 1942 році було страчено близько 100 матросів, командирів Дніпровського загону Пінської військової флотилії, а також були вбиті 621 член ОУН.
У різних публікаціях даються різні цифри загальної кількості знищених у Бабиному Яру – приблизно від 70 тисяч до 150 тисяч осіб. У 1946 році на Нюрнберзькому процесі наводилася оцінка близько 100 тисяч осіб. За даними історика, провідного наукового співробітника Музею історії Києва Віталія Нахмановича, за весь час німецької окупації в Бабиному Яру було розстріляно 90-100 тисяч осіб, з них десь 65-70 тисяч – євреї.
Перед відступом з Києва нацисти змушували в'язнів Сирецького табору викопувати тіла загиблих і спалювати їх.
Бабин Яр – в наш час
У 1945 році з'явилася ідея встановити пам'ятник жертвам трагедії в Бабиному Яру, але відкриття меморіалу відбулося лише в 1976 році. У цьому місці встановлено 25 пам'ятників: вбитим дітям; військовополоненим; євреям; дерев'яний хрест на пам'ять розстріляних членів ОУН; жертвам нацизму та інші.
Також був створений Національний історико-меморіальний заповідник Бабин Яр, а в жовтні 2018 року запропонували створити Меморіальний квартал, за основу якого візьмуть приклад Музейного кварталу у Відні.
9 вересня 2016 в Києві було підписано декларацію про намір будівництва Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" і засновано Благодійний фонд "Меморіал Голокосту" Бабин Яр". Центр покликаний задокументувати і увічнити пам'ять про Голокост, зокрема, про масові розстріли в Бабиному Яру у вересні 1941 року. Щорічно в цьому місці проходять пам'ятні церемонії з покладанням квітів.
Як повідомляв OBOZREVATEL, минулого року ми пропонували читачам дізнатися, як виглядає місце, де були жорстоко вбиті до 2300 тисяч осіб.
Як відомо, перших київських жертв гітлерівського режиму розстріляли 27 вересня. Ними стали 752 пацієнти психіатричної лікарні імені Івана Павлова.