21 січня • оновлено в 02:49
МоваЯзык
Головна Блоги

/ Суспільство

Бізнес на екології: чого насправді хочуть екоактивісти?

12.3т
Читати матеріал російською

Поряд із дійсно тривожним станом екології в Україні спостерігається тенденція до збільшення кількості спекуляцій на екологічних проблемах. Ця тема все частіше використовується як інструмент для політичного піару, виконання замовлень із усунення конкурентів або банального вимагання грошей. Окремі екологічні активісти й громадські діячі вже перетворили на справжній бізнес практику шантажу підприємств, завдяки якій вони забезпечують собі цілком безбідне існування.

Проти такої тенденції вже виступила Асоціація професійних екологів, яка закликала не маніпулювати темою екології, щоб не заважати вирішувати існуючі проблеми професіоналам – і не вбити паралельно українську економіку. Але особливого ефекту цей заклик поки не отримав. Спекуляції тривають.

Про те, як це відбувається на конкретному прикладі – читайте далі.

Якщо запитати жителів села Гаврилівка Вишгородського району, що на Київщині, про те, які проблеми турбують їх найбільше – насамперед вони назвуть зграї бродячих собак. Щодня голодні й агресивні пси на когось нападають. Найчастіше страждають діти. Серед останніх і найбільш серйозних – випадок із 6-річною Вікторією. Зустріч із величезним псом на дитячому майданчику закінчилася для дівчинки вирваною щокою, 30 накладеними швами й перспективою довгої фізичної та психологічної реабілітації.

Другою ж за значимістю проблемою для місцевих жителів, за їхніми словами, є катастрофічна ситуація з вивозом сміття і засиллям стихійних звалищ навколо села, куди, як подейкують у Гаврилівці, не без відома місцевої влади свого часу звозили навіть львівське сміття.

Крім того, обурені жителі села й розміром тарифів на комунальні послуги. Так, тарифи на воду і каналізацію у Гаврилівці були вищими, ніж навіть в Одесі, яка вважається лідером за подорожчанням комуналки. Водночас керівництво села так і не спромоглося налагодити нормальне надання комунальних послуг.

Однак для представників місцевої влади ці теми незручні й нецікаві. Замість цього вони як головну проблему просувають забруднення навколишнього середовища одним із найбільших підприємств області, яке розташоване у межах Гаврилівки. І разом із декількома громадськими діячами вже декілька років бомбардують ТОВ "Комплекс" Агромарс", яке випускає куряче м'ясо під ТМ "Гаврилівські курчата".

Це підприємство щомісяця платить до 20 млн грн податків, левова частка яких залишається в місцевому бюджеті. Крім того, "Агромарс" дає роботу майже 3,5 тисячі осіб, переважно із Гаврилівки. Середня зарплата на підприємстві становить приблизно 20 тисяч гривень.

Але незважаючи на це, "Агромарс" вже декілька років є мішенню для групи громадських активістів. Акції протесту й гучні публічні викриття чергуються, за словами представників "Агромарсу", з непублічними пропозиціями "взяти під протекцію і захистити від нападок" за певну суму грошей, яка обчислюється тисячами доларів.

Зокрема, про такі пропозиції з боку екоактивістів публічно заявив виконавчий директор "Агромарсу" Олексій Марченко – на пресконференції, організованій громадськими діячами, які вже декілька років ведуть справжню війну з цим підприємством.

Під час цього заходу представники низки громадських екологічних організацій, а також сільський голова села Гаврилівка Вишгородського району Олег Покрасьон і депутат Вишгородської райради, яка очолює сьогодні обласну організацію однієї з політичних сил, Ірина Побідаш – вкотре озвучили певні серйозні звинувачення на адресу "Агромарсу". Саме ці двоє учасників пресконференції виявляють найбільшу активність у протистоянні з підприємством.

Основні претензії до нього стосуються забруднення навколишнього середовища розташованими в Гаврилівці потужностями ТОВ "Комплекс Агромарс". За запевненнями учасників пресконференції, саме птахоферми і цехи з виробництва курячого м'яса стали причиною підвищення кількості онкозахворювань серед жителів Гаврилівки й довколишніх сіл. Втім, таке серйозне звинувачення документами, цифрами або висновками хоча б якихось експертиз організатори заходу так і не підкріпили.

Замість цього повідомили: у Гаврилівці, де, за словами місцевих, проживає 6 тисяч осіб, знайшли до трьох сотень людей, які вважають, що "Агромарс" своєю діяльністю завдав їм моральної шкоди. Для них активісти через суд намагаються витребувати з "Агромарсу" по 500 тисяч гривень. Як підкреслив адвокат Олександр Лупейко, ще один давній борець із цим підприємством, "певний відсоток від цієї суми постраждалі віддадуть нам – за проведену роботу".

Нам же стало відомо від людей, визнання яких потерпілими домагається Лупейко, що під "певним відсотком за роботу" він і його однодумці мають на увазі 80% від розміру передбачуваної компенсації. Тобто у разі, якщо компенсація таки буде виплачена, визнані потерпілими селяни отримають, у кращому випадку, по 100 тисяч. А їхні "захисники" на кожному постраждалому "наварять" щонайменше по 400 тисяч гривень. Непогана мотивація для громадської активності та "безкоштовної" правозахисної діяльності, чи не так?

До речі, коли в адвоката Лупейка журналісти запитали про те, чи справді він отримував від власника "Агромарсу" Євгена Сігала пропозицію закінчити існуюче між підприємством і екоактивістами протистояння за "винагороду" в розмірі 300 тисяч доларів, про що Лупейко заявляв раніше – він підтвердив, що така пропозиція йому надходила. Але визнав: гроші йому пропонував не Сігал, а люди, назвати яких він відмовився.

Також правозахисник із якихось причин не звернувся до правоохоронних органів із заявою з цього приводу – хоча за законом зобов'язаний був це зробити. Та й фіксація настільки красномовного факту (якщо він дійсно був), здавалося, була б на руку активістам, які запевняють про свою безкорисливість і бажання змусити "Агромарс" дотримуватися екологічних норм.

Також учасники пресконференції назвали вражаючі цифри дотацій, нібито отриманих ТОВ "Комплекс Агромарс" із державного бюджету в 2012 році. Ось тільки за даними Мінфіну, "Агромарс" за останні 5 років не отримував з бюджету жодної копійки - на відміну від їх головного конкурента, "Миронівського хлібопродукту", що належить Косюку. Це підприємство за президента Порошенка отримало до 10 млрд.грн.

Протягом години спікери пресконференції розповідали про "екоцид" і те, що "Агромарс" становить небезпеку не тільки для Київщини, а й мало не для всього світу, недвозначно натякаючи, що небажання власників підприємства домовлятися з активістами може коштувати їм дуже дорого.

Водночас та ж депутат райради і голова обласного осередку однієї з рейтингових політичних сил Ірина Побідаш, котра так переживає з приводу можливого забруднення "Агромарсом" довкілля у Гаврилівці, зовсім не цікавиться шкодою для екології з боку інших великих підприємств області. Наприклад, від запитання журналістів, чому разом із правами гаврилівчан вона не відстоює права жителів Василькова, де нещодавно на птахофабриці внаслідок пожежі загинули 250 тисяч курей, вона відмахнулася. Хоча на відміну від "Агромарсу", що має власний цех утилізації і договори з ветсанутильзаводами на випадок, якщо власними силами впоратися не вдається, – у Василькові всю загиблу птицю просто закопали в землю.

Взагалі, все, що відбувалося на пресконференції, наштовхувало на думку, що справа – не тільки і не стільки в турботі про здоров'я людей, скільки у прозаїчному намірі заробити грошей. Це й погано завуальовані погрози одного з речників спалити виробництво, сформульовані у фразі "вартість бізнесу – не мільйони гривень, як собі думають власники, а ціна повного бензовозу", і запевнення, що активісти вже "зупиняли спроби самосуду з боку доведених до відчаю людей".

Це і заява Побідаш про те, що війна з власником "Агромарсу" Євгеном Сігалом "не має ніякого стосунку до його головного конкурента – Юрія Косюка", хоча про це її ніхто не запитував. Це і публічні заклики керівництва "Агромарсу" до діалогу та проведення незалежної експертизи щодо реальної шкоди для екології внаслідок роботи підприємства з одного боку, а також відсутність реакції на неодноразові пропозиції керівництва цього підприємства провести таку експертизу за їхній рахунок – з іншого...

А такі пропозиції дійсно були зроблені – неодноразово і публічно. Однак із якоїсь причини борців за екологію Гаврилівки вони не зацікавили. Чи не тому, що підсвідомо вони побоюються, що десятки експертиз, вже проведених компетентними органами на виробництві "Комплексу Агромарс", і які свідчать, що там все – в межах норми – раптом вкотре підтвердяться?

До слова, закінчилася пресконференція раптово – щойно слово взяв присутній у залі виконавчий директор "Комплексу Агромарс" Олексій Марченко. Він встиг сказати лише декілька слів. Зокрема, знову повторив пропозицію провести незалежну експертизу за рахунок "Агромарсу" – раз і назавжди з'ясувати, що і в яких масштабах порушує підприємство, щоб усунути можливі проблеми. А також розібратися, наскільки виробництво впливає на стан здоров'я жителів навколишніх сіл.

Водночас, щоб ні у кого не виникло сумнівів в об'єктивності та професійності проведеного дослідження, Марченко запропонував залучити до його проведення фахівців єдиної державної установи, яка має право на подібні експертизи – Інститут громадського здоров'я ім. Марзеєва НАМН України.

Але, мабуть, організатори заходу не так вже й сильно зацікавлені у співпраці, "налагодженні конструктивного діалогу" і навіть можливості вислухати опонентів, як хочуть показати. Хоч і намагалися запевнити присутніх на пресконференції у протилежному.

Підпишись на наш Telegram. Надсилаємо лише "гарячі" новини!

Читайте всі новини по темі "Екологія в Києві" на сайті "OBOZREVATEL".

0
Коментарі
23
5
Смішно
1
Цікаво
11
Сумно
1
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Новини сусільства

Топпублікації

Топблоги