Активісти "Екологічного патруля" створили проєкт для реформування екосфери країни
Активісти громадського формування "Екологічний патруль" передали голові Державної екологічної інспекції України Андрію Мальованому пропозицію про створення проєкту "Електронний інспектор" для реформування екологічної сфери України.
Як сказано у повідомленні організації у Facebook, після впровадження даного проекту очікувані результати будуть нести позитивний характер, а саме:
Створення єдиної електронної бази Державної екологічної інспекції України;
Ефективне підвищення рівня обізнаності населення та мінімізація впливу на стан навколишнього природного середовища;
Швидке виявлення порушень та впровадження штрафних санкцій за недотримання вимог екологічного законодавства України;
Зменшення корупційної складової під час перевірок.
Актуальність впровадження такого проєкту, за словами активістів, полягає в виявленні, широкому висвітленні зловживань та фактів корупції щодо довкілля та використання природних ресурсів, звернення, у разі потреби, до відповідних органів публічної влади щодо таких фактів, а також розробка онлайн інструментів, спрямованих на зменшення можливих зловживань у зазначеній сфері.
"ГФ ОГП "Екологічний патруль" опрацьовує скарги від громадян, в яких вони скаржаться на порушення природоохоронного законодавства. В 90% випадках скаржник вже звертався до "всіх" ( на його думку) контролюючих органів, а порушення продовжують відбуватися. Головною проблемою для громадян є той факт, що відсутнє чітке роз’яснення та відповідні документи в яких би роз’яснювалося до яких контролюючих органів необхідно звертатися в тому чи іншому випадку, та які документи дозвільного характеру повинні мати підприємства. Навіть коли за скаргою все ж таки відбувається реагування і Державна екологічна інспекція (ДЕІ) виходить на перевірку, виявляє порушення, виписує штраф і дає Припис, це не дає бажаного результату, бо цей Припис в більшість випадків не перевіряється", – сказано у повідомленні.
У організації звернули увагу, що територіальний орган ДЕІ в Дніпропетровській області має понад 700 планових перевірок, та понад 1500 позапланових (за скаргами громадян). Але приписи перевіряються час від часу і відсутнє розуміння скільки підприємств мають систематичне невиконання приписів протягом багатьох років.
"З іншого боку це можна розцінювати, як корупційну можливість, якою можна скористатися наступним чином: підприємство сплачує адмінштраф 1700 грн, а Припис на встановлення очисних споруд ігнорує до наступної перевірки. При наступній перевірці відбувається теж саме і ніхто не контролює постійне невиконання припису та усунення забруднення довкілля, хоча це могло бути підставою для звернення до суду з Ппзовом на тимчасову призупинку підприємства. Таким чином підприємство уникає дієвого покарання за порушення, працівник ДЕІ може отримати грошову "допомогу" і в подальшому ігнорувати виконання виданого припису", – зауважили активісти.
У сучасних умовах розвитку ІТ-технологій та online платформ у всіх сферах господарської діяльності та державних послуг, як зазначають в організації, робота Державної екологічної інспекції України залишається майже на старому рівні, що передбачає здійснення контролю у вигляді виходу до суб’єкта господарювання на перевірку інспектора Дуже часто (особливо що стосується перевірок виконання приписів), можно обійтися без витрачання часу та грошей на транспорт до підприємства та "гаяння" часу на пошук того чи іншого паперового документа. Також подібні перевірки можуть носити корупційну складову, коли інспектор під виглядом здійснення перевірки раніше виданих приписів, висуває все нові та й нові вимоги до перевіряємого суб’єкта.
"Частіше за все і саме підприємство не бажає спілкуватися з представниками екологічної інспекції шляхом недопуску інспекторів. Запропонований нами проєкт "Електронний інспектор з охорони довкілля" здатний виявити схеми впливу на підприємство з боку Державної екологічної інспекції, виявить прогалин в сфері дозвільної та нормативної документації екологічного характеру, суттєво підвищить моніторинг та контроль за належним виконанням умов ведення діяльності та зобов’язань підприємств, викладених у дозвільних документах, а також дозволить інспекторам ДЕІ у online режимі, без додаткових фінансових витрат, з економією часу, перевіряти виконання приписів", – пишуть активісти.
"Для пілотного запуску цієї online платформи спробувати запровадження її на базі Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області, де представлений увесь спектр підприємств з різними виробничими циклами, різноманітними галузями, навіть до космічної", – додали в організації.
Крім того, у "Екопатрулі" проаналізували приписи Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області за 2018 і частина 2019 років і надали свої висновки щодо них:
Найбільший відсоток санкцій (штрафів) припадає не на санкції за порушення вимог природоохоронного законодавства, а на розрахунок збитків забруднюючих речовин. Враховуючи, що після прийняття Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, розрахунок шкоди буде проводитись тільки для джерел забруднюючих речовин, на які видано дозвіл. Як наслідок – підприємству легше сплатити мінімальний штраф за його відсутність (136 грн), ніж сплачувати розраховане за методикою відшкодування, яке може сягати сотень тисячь гривень.
Майже у всіх підприємств є зауваження щодо відсутності або недостовірності інвентаризацій відходів, відсутності договорів на утилізацію цих відходів та ненадання статистичних даних. Відсутність контролю утворення відходів на першій інстанції не дає можливості ведення національної статистики, контролювати кількість небезпечних відходів у країні, та слідкувати за тим, що ці відходи дійсно утилізуються, а не зберігаються разом з ТПВ на полігонах (в кращому випадку). Недостовірність первинних даних не дає можливості формувати державну стратегію поводження з відходами, так як держава не має уявлення про реальний обсяг їх утворення. Середній розмір санкцій за такого роду порушення близько 850 грн.
Якщо на підприємстві проводилась попередня перевірка, наприклад, у 2013 році, то повторна перевірка на виконання умов припису проводиться у 2014 році. Наступна перевірка відбувається вже через 4 роки, у 2018 році. І тільки з третьої спроби підприємство отримує штрафи та розрахунок розміру шкоди. Тобто протягом п'яти років підприємство може займатись підприємницькою діяльності порушуючи вимоги законодавства навіть не перешкоджаючи діяльності екоінспекторів. Або ж не отримує штрафу й з третьої перевірки, це зважаючи яка буде вдача.
На прикладі УТРМ області, перевірка якого складається з декількох частин (5 осередків), які проводяться одночасно у встановлені терміни, можна сказати, що виконання попередніх приписів відбулось тільки на одному об'єкті з п'яти. Інші чотири об'єкти отримали штраф у розмірі 255 грн за невиконання приписів.
Проміжок часу між перевірками підприємства може сягати до 14 років.
Не частою причиною не проведення перевірки є відсутність за зазначеною адресою суб’єкта господарювання.
Після складання Акту про відмову в проведенні перевірки інспекція в цьому році не повертається до перевірки цього підприємства.
Терміни усунення порушень не дотримуються, а підприємства не зацікавлені в інформуванні інспектора про виконання приписів.
Штраф за відсутність інвентаризації відходів менший, ніж за її недостовірність, що стимулює підприємства взагалі не розробляти технічну документацію.
З 2019 року найпопулярніший розмір штрафів для більшості підприємств складає від 136 до 1020 грн (4 шт. по 255 грн.). Розрахунок шкоди все ще займає найбільший обсяг від загальної кількості накладених санкцій в грошовому еквіваленті. Середній розмір штрафів трохи зріс порівняно з 2018.
