Британка Еллі, яка вже сім років мешкає в селищі поблизу Ізмаїла на півдні Одещини, розповіла про свій культурний шок від переїзду в Україну. Вона зізнається: спершу уявляла країну як бідну й недорозвинену, але реальність виявилася протилежною – з потужною цифровізацією, працьовитими людьми й неймовірно смачними продуктами.
У великому інтерв’ю журналістці Марічці Падалко вона розповіла, як закохалася в Україну, що найбільше здивувало її за ці сім років і чому багато британців, відвідавши нашу країну, хочуть повернутися знову. Еллі вважає: Україна – це не лише про війну і складнощі. Це про людей, які вміють працювати, турбуватися, розвиватися і робити з простого виняткове.
"Я вийшла заміж за українця, тепер мого чоловіка. Так ми опинилися тут. Але ще до нашого знайомства я вже хотіла жити в Україні. Я приїжджала сюди кілька разів і було в цій країні щось таке, що мене дуже тягнуло", – згадує Еллі. Її перший приїзд у 2015 або 2016 році був непростим: спека, старий автобус без кондиціонера, жахливі дороги. Тоді вона подумала: "Це мій перший і останній раз". Але за два дні все змінилося – Еллі зрозуміла: вона хоче залишитися.
"Не знаю чому, але я уявляла Україну як Африку Європи, таку собі дуже бідну країну другого світу. А насправді в багатьох аспектах вона виявилась набагато кращою, ніж я думала. І навіть кращою за Англію", – зізнається вона. Особливо вразили темпи впровадження нових технологій, цифровізація банківської системи, гнучкість у прийнятті рішень: "В Англії багато процесів дуже повільні, особливо, коли йдеться про нові технології. А в Україні спробували, спрацювали – і вперед".
Для багатьох українців село – це символ важкої праці, обмежених можливостей і відсутності перспектив. Але Еллі переконує: для британців усе навпаки – саме такий спосіб життя є ознакою добробуту й екологічної свідомості.
Еллі проживає у селі. Джерело: Скриншот
"В Англії, щоб мати такий спосіб життя, потрібно дуже багато заробляти. Це розкіш. Тож є щось у вашому стилі життя, щось дуже круте для нас", – розкрила блогерка.
Еллі живе в селищі біля Ізмаїла й зізнається, що цінує таке життя більше, ніж шумне міське: "Я розумію, що багато українців хочуть навпаки, виїхати з села, поїхати в місто, вступити в університет, знайти роботу. А я живу в селі, і мені це подобається. Це як у тій приказці: трава завжди зеленіша по той бік паркану. Люди завжди прагнуть того, чого не мають, і здається, що там десь краще".
Еллі в захваті від українок: "Українські жінки неймовірні. У мене є подруги, які мають дітей, працюють, запускають бізнеси. Вони надзвичайно креативні, постійно шукають способи, як поєднувати материнство і роботу. І роблять це з натхненням. Це не слабкість. Це сила".
Еллі в захваті від українок. Джерело: Скриншот
Смак української їжі став для Еллі та її сім'ї відкриттям. "Коли моя мама приїжджала до нас, вона скуштувала українські помідори. У нас, у Бесарабії вони, мабуть, найсмачніші у світі. Вона була просто в захваті. Після повернення додому вона шукала щось подібне, купувала найдорожчі помідори в Англії, їздила на місцеві ферми, брала органіку, все найкраще. Але жодні не мали такого смаку. Вона казала, я більше не люблю тут помідори. Хочу тільки з України", – пригадує матір трьох дітей.
Те саме сталося із сестрою Еллі, яка вперше у житті похвалила моркву: "Я навіть не помічала, бо для мене це просто морква. Але якщо порівняти, смак овочів тут зовсім інший. І це, мабуть, головна причина, чому вся їжа в Україні така смачна".
Приємно вразив Еллі рівень дитячої медицини: "Після народження до нас приходив лікар додому. Перевірити умови, оглянути дитину. Особливо з першою дитиною, це було дуже цінно. Ми могли поставити всі запитання, які нас хвилювали. Це був дійсно високий рівень роботи та підтримки. Я була дуже вдячна за це".
Еллі в захваті від України. Джерело: Скриншот
Найбільше Еллі вразила трудова етика українців: "Це не завжди про гроші, вони стараються, навіть якщо не мають прямої вигоди. Українці – це однозначно надзвичайно працьовиті люди. Це, мабуть, одна з речей, яка мене найбільше здивувала і за що я найбільше їх поважаю – за те, наскільки вони готові працювати. І це не просто в стилі "працюй – отримаєш гроші". Це глибше, це стиль життя. Навіть коли між зусиллям і результатом немає прямого зв'язку, вони все одно вкладаються".
"Я, як британка, звикла мислити: зробити мінімум – отримати максимум. Але це зовсім не український спосіб мислення. І це те, що я помітила дуже швидко", – додала вона.
Зворотний культурний шок у Британії
Після кількох років життя в Україні Еллі відчула, наскільки сильно змінилося її сприйняття: "Ми пішли в ресторан в Англії. Це був наш звичний ресторан, ми завжди туди ходили всією сім'єю, я його дуже любила. Але загалом сервіс, якість обслуговування в цьому ресторані були просто жахливими. Цього разу їжа здалася такою, ніби її просто розігріли в мікрохвильовці. Офіціант просто стояв, у нього був блокнот, але він постійно щось плутав. В Україні я вже звикла, що офіціант, наприклад, забирає серветки, якщо вони брудні, він одразу прибирає. Загалом рівень сервісу набагато вищий".
Смак української їжі став для Еллі та її сім'ї відкриттям. Джерело: Freepik
"Раніше мені здавалося, що їжа смачна, але після України все було прісне, смаку не вистачало. Багато страв, які раніше здавалися дуже смачними, після України вже не мали того самого смаку. Я просто не могла знайти те, до чого звикла", – додала вона.
Раніше OBOZ.UA писав, що британець, який живе в Україні, розвіяв ще один стереотип про українців. Також він розповів про два моменти, які його вразили тут.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!