Ірина Резницька: творчий шлях співачки Національного цирку України
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Вона донька визнаного диригента Марка Резницького, та вирішила свою долю пов'язати зі співом, цирком та акробатикою. Її творчий шлях викликає захоплення, тому пропонуємо вам познайомитись з відомою українською співачкою, яка присвятила своє життя Національному цирку України, а вже потім вирішила ділитись знаннями та стати викладачем у Київській муніципальній академії музики імені Р.М. Глієра.
– Ірино, ваш творчий шлях складає 25 років, розкажіть будь ласка, з чого все починалось?
– Все почалось коли мені було 15 років, я тільки вступила у Київське державне вище музичне училище імені Глієра, а після першого семестру мене взяли у міжнародну циркову програму – співати разом ще з однією співачкою. На той час ми співали у дуеті.
– Чи складно поєднувати акробатичні рухи і разом з тим співати на сцені?
– Так, це непросто, оскільки завжди потрібно контролювати своє дихання, а в мікрофон-гарнітуру чутно усі звуки, навіть коли просто дихаєш. Ну і окрім того що займаєшся голосом, треба займатися ще й фізичною роботою та вправами.
– Ви як визнана гімнастка зі стажем, які поради можете дати молодому поколінню?
– Я не вважаю себе визнаною гімнасткою, все ж таки у мене оригінальний жанр, але порадити можу тільки це: не зупинятися і завжди працювати над собою.
– Для багатьох це справжня мрія працювати у Національному цирку України, які для Вас основні плюси роботи вокалісткою в стінах цирку?
– Це суцільні плюси, тому що це улюблена моя робота – співати з оркестром, танцювати разом з балетом, одягати гарні костюми, брати участь у цікавих постановках. Для мене це справжнє задоволення.
– Крім того, Ви викладаєте у Київській муніципальній академії музики імені Р.М. Глієра, чи були у Вас зіркові студенти?
– Зіркових студентів поки що не було, але всі талановиті це точно!
– Чи не хотіли Ви самі спробувати велику сцену та виступати як сольна співачка?
Ні, ніколи мене не цікавила велика сцена та шоу-бізнес. Мені затишно і цікаво у свій сфері. До того ж я ще співала з багатьма джазовими колективами, також у сальса бенді Dislocados. А головне для мене це робота з нашим цирковим оркестром, диригентом якого є мій батько, народний артист України Марк Резницький. Разом ми брали участь у багатьох джазових фестивалях та концертах.
– За ці 25 років, які ви виступаєте, які моменти вашої кар'єри найбільше вам запам'яталися?
– За стільки років сценічної діяльності важко виділити лише кілька моментів, але найбільше мені запам’яталися перші великі концерти, коли відчуваєш, як глядачі по-справжньому сприймають мою творчість. Це було схоже на справжній обмін енергією, що спонукало мене продовжувати й удосконалюватися. Крім того, яскравими залишаються моменти, коли виступала за кордоном і мала можливість донести свою культуру та музику до аудиторії в інших країнах. Особливі спогади також пов’язані з колабораціями з талановитими музикантами – це завжди надихало і приносило новий досвід.
– Як вашу творчість оцінює ваш батько, який також належить до творчої сфери?
– Мій батько – це мій перший і найсуворіший критик, але водночас і найбільша підтримка. Він сам багато років працює у творчій сфері, тому завжди чесно говорить, що думає про мої виступи. Іноді його зауваження бувають досить гострими, але я ціную кожну пораду, адже це допомагає мені рости й ставати краще. Його висока оцінка для мене – це особлива нагорода, бо він знає, скільки сил вкладається в кожен виступ і пісню.
– З ким ви ділитесь новинами про успіхи та досягнення? Протягом вашої кар'єри їх було чимало.
– Найперше, я завжди ділюся своїми успіхами з рідними – з батьками та близькими друзями, які підтримували мене від самого початку. Їхня реакція дуже важлива для мене, бо вони розділяють не лише мої перемоги, а й моменти невдач. Також я завжди дякую своїм шанувальникам, які підтримують і надихають мене на нові досягнення. Без них не було б цієї кар’єри, тому я часто ділюся своїми успіхами й з ними, як через соціальні мережі, так і особисто, коли маю таку можливість.
– Розкажіть, будь ласка, про ваш секрет успіху та як завжди мати натхнення для того щоб виходити на сцену?
– Я вірю, що секрет успіху – це наполегливість, самовдосконалення і любов до того, що робиш. Коли робота приносить радість, вона стає способом життя. Що стосується натхнення, я завжди знаходжу його в людях, в історіях, які вони розповідають, у спогадах і переживаннях. Кожен виступ для мене – це можливість знову поділитися своїми емоціями та переживаннями з публікою. Коли я бачу, як слухачі реагують на мою музику, це наповнює мене новою енергією та бажанням продовжувати творити.